ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2006 р. | № 39/119 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
за участю представників сторін котрі позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Сорокін В.В. –дов. від 03.01.2006 року Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод” |
на постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
від | 06.02.2006 року |
у справі | № 39/119 |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” особі Дніпропетровських міських електричних мереж |
до | Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод” Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Центральний” |
про | стягнення 112781,81грн. |
Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та уточненням до позовних вимог і просить стягнути :
- з Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод” –28653,22 грн., серед яких 26983,15грн. вартості спожитої електричної енергії та 1490,17грн. вартості недорахованої електроенергії Доповідач Гоголь Т.Г. .
на підставі акта про порушення Правил користування електричною енергією № 00112678 від 22.07.2004року;
-з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Центральний” –84128,59грн. вартості безпідставно отриманої електричної енергії.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 31.10.2005 року (суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод” відмовив з посиланням на те, що здійснене позивачем нарахування за спожиту електричну енергії з врахуванням показників приладів обліку у пунктах обліку № 67 та 68 є необґрунтованим, оскільки живлення гуртожитку по вулиці Каховка здійснювалося від ТП-30 мережі Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод”, відповідно, кількість спожитої цим об'єктом електричної енергії враховувалася в загальний обсяг електричної енергії спожитої ВAT „Дніпропетровський трубний завод"; в задоволенні позову до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Центральний” відмовив через пропуск позивачем строку позовної давності на стягнення суми заборгованості.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 06.02.2006 року (судді Крутовських В.І., Тищик І.В., Дмитренко Г.К.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 року скасував , позов задовольнив частково :
- стягнув з Акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод” на користь відкритого акціонерного товариства “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж 26983 грн. 15 коп. заборгованості за електроенергію та 585 грн. 96 коп. судових витрат. Апеляційний господарський суд зазначив в постанові, що правомірність вимог позивача в цій частині підтверджується матеріалами справи, доказів урахування електроенергії, спожитої гуртожитком, у загальному обсязі споживання заводу та оплати останньої Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський трубний завод" не надано; змін щодо порядку розрахунків за спожиту електроенергію договір між сторонами також не містить.
- стягнув з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства «Центральний»на користь позивача 75571 грн. 92 коп. вартості спожитої електроенергії, 1121,85грн. грн. судових витрат, з посиланням на те, що строк, позовної давності належить обчислювати з 05.09.2003 року, а саме з дня, коли позивач дізнавався про порушення його права, т.ч позивач за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів звернувся у межах строку позовної давності; вартість безпідставно спожитої електричної енергії склала 75571,92 грн.; вимоги позивача в указаній частині матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовив.
З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулося Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський трубний завод” і просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року в частині стягнення з нього заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 26983,15грн. та 585, 96 грн. судових витрат. Скаржник посилається на те, що в цій частині постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме пунктів 3.2, 3.5, 8.19 Правил користування електричною енергією (затв. постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 ), пункту 2 статті 3 Декрету України “Про державне мито”, частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” надало відзив на касаційну скаргу проти якої заперечує з мотивів наведених в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Дніпропетровської області та постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Дніпропетровським апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 12.10.1998 року між ДАЕК “Дніпрообленерго” (Постачальник), правонаступником якого є позивач (Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”) та Відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський трубний завод” (Абонент) був укладений договір на постачання електроенергії за №1366, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався здійснювати постачання електроенергії споживачам Абонента, а Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський трубний завод” (відповідач –1), відповідно, своєчасно здійснювати оплату за спожиту електроенергію. На виконання умов договору позивач постачав електроенергію відповідачу –1 проте останнім оплата в повному обсязі здійснена не була. Так, за період з 01.04.2002 року по 01.10.2004 року за відповідачем –1 утворилась заборгованість у сумі 28653,22 грн., а саме в пунктах обліку : №67 (гуртожиток по вул. Каховка)- 14560,56 грн.; №68 (гуртожиток по вул. Каховка) –12422,59 грн.; №69 (опорний пункт на проспекті Свободи, 69).
Крім того було встановлено, що відповідач –1 самостійно змінив схему електропостачання без узгодження такої зміни з позивачем, чим порушив приписи статті 27 Закону України “Про електроенергію”. Зміни в договір №1366 від 12.10.1998 року внесені не були, допуск до експлуатації такої схеми позивач не надавав. Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази встановив наявність заборгованості за пунктами обліку №67 та №68 у сумі 26983 грн. 15 коп. та відсутність оплати цієї суми у загальному обсязі споживання і оплати електроенергії Акціонерним товариством “Дніпровський трубний завод”.
Згідно приписів статті 525, Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом. Стаття 526 цього Кодексу визначає загальні умови виконання зобов’язання. В розумінні наведеної норми зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору , Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства.
Відповідальність за порушення грошового зобов’язання закріплена в статті 625 Цивільного кодексу України, з приписів якої випливає, що боржник, який прострочив виконання такого зобов’язання, повинен на вимогу кредитора, зокрема, сплатити суму боргу.
Оскільки, Дніпропетровським апеляційним судом була встановлена наявність у відповідача - 1 заборгованості за спожиту ним електричну енергію у сумі 26983 грн. 15 коп. (тобто було встановлено факт порушення договірних зобов’язань щодо оплати) приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, застосовані вірно і підстав для касування постанови в цій частині касаційна інстанція не вбачає.
Розподіл господарських витрат при розгляді спору регулюється статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, приписами якої передбачено, що у спорах які виникли при виконанні договорів, державне мито покладається на сторони пропорційно задоволених вимог. Враховуючи суму задоволених вимог, на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” з Акціонерного товариства “Дніпровський трубний завод” підлягає стягненню державне мито у сумі 404 грн. яке було сплачене при зверненні з позовом до суду та при апеляційному оскарженні рішення місцевого суду. В цій частині постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду підлягає зміні, а касаційна скарга Акціонерного товариства “Дніпровський трубний завод” частковому задоволенню.
В іншій частині постанова не оскаржувалась, а відтак в касаційному порядку не переглядалась.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року у справі № 39/119 змінити в частині стягнення витрат по сплаті державного мита. У зв’язку з цим абзац четвертий резолютивної частини цієї постанови викласти в наступній редакції: “ Стягнути з Акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31 код ЄДРПОУ 05393122) на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська,40 код ЄДРПОУ 00130777) на п/р зі спеціальним режимом використання №2603233330074 в ДЦВ ПІБ України МФО 305437, 26983 грн.15 коп. заборгованості за електроенергію, 404 грн. витрат по сплаті державного мита та 34 грн. 18 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу”. Решту постанови залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський трубний завод “ задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич