ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 р. | № 14/614-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
за участю представників сторін котрі позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Пільганчук В.В., довіреність від 25.12.2005 р. Григоровський В.В., довіреність від 07.06.2006р. Каліман П.Г., довіреність від 24.12.2005р. Державного підприємства “Укрриба” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду |
від | 05.04.2006 року |
у справі | № 14/614-05 |
за позовом | Державного підприємства “Укрриба” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Сумирибгосп” Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області |
про | розірвання договору оренди |
Державне підприємство „Укрриба" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням змін) до Відкритого акціонерного товариства "Сумирибгосп" (орендар) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець) про розірвання договору оренди нерухомого майна Доповідач: Гоголь Т.Г.
№181 від 01.02.2001 року.
Господарський суд Сумської області рішенням від 30.01.2006 року
(суддя Миропольський С.О.) відмовив у задоволенні позову щодо
розірвання договору оренди гідротехнічних споруд та іншого майна №181від 01.02.2001 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та Відкритим акціонерним товариством "Сумирибгосп", з посиланням на те, що позивач не є стороною оскаржуваного договору, а тому, виходячи зі змісту статей 651 –654 Цивільного кодексу України, не може вимагати розірвання даного договору.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2006 року (судді Гагін М.В., Бондаренко В.П., Лакіза В.В.) рішення господарського суду Сумської області залишив без змін, зазначивши, що заявлені позивачем вимоги не відповідають способам захисту цивільних прав, визначених чинним законодавством.
Державне підприємство „Укрриба" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про те, що суд в своєму рішенні невірно тлумачить і застосовує норми матеріального права, а саме положення статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми статті 5 Водного кодексу України, норми статті 652 Цивільного кодексу України. Скаржник зазначає, суд повинен був застосувати норми статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", згідно яких оренда державного майна, а саме - гідроспоруд заборонена.
Відкрите акціонерне товариство “Сумирибгосп” не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Сумської області та постанові Харківського апеляційного господарського суду у даній справі, правильності застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством “Сумирибгосп” (Орендар) укладений договір оренди державного майна №181, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно –ставки, що знаходиться на балансі останнього. Термін дії договору встановлений в один рік. Пунктами 2.1, 2.2, 10.6 названого договору передбачено, що власником орендованого майна залишається держава; право Орендаря на користування майном виникає з моменту підписання сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна; у разі відсутності заяви будь-якої сторони про припинення або зміни договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах. Відповідно до акта приймання передачі від 01.02.2001 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв орендоване майно згідно з наведеним переліком. В подальшому зазначене майно було передане на баланс Державного підприємства „Укрриба", як таке, що не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Сумирибгосп” в процесі приватизації. Поряд з цим господарським судом встановлено, що договір оренди державного майна №181 від 01.02.2001 року рішенням господарського суду Сумської області від 11.08.2005 року у справі № 5/405-05 визнаний дійсним, а сторонами на час розгляду судом даної справи не подано доказів про припинення зобов’язань за договором і орендна плата у визначеному законодавством розмірі спрямовується до Державного бюджету України. Виходячи з аналізу змісту статтей 4, 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 5 Водного кодексу України, господарський суд встановив, що у відповідності з чинним законодавством зазначене (спірне) державне майно може бути об’єктом оренди, Орендодавцем якого є Фонд державного майна України. Разом з тим, суд надав оцінку доводам позивача про те, що зазначене орендоване майно знаходиться на його балансі, дійшовши висновку (з яким погоджується судова колегія касаційної інстанції), що цей факт не свідчить про знаходження майна у володінні підприємства.
Як зазначалося вище, предметом позову в даній справі є матеріально - правова вимога Державного підприємства „Укрриба" розірвати договір оренди нерухомого майна №181 від 01.02.2001 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та Відкритим акціонерним товариством “Сумирибгосп”.
Відповідно до пунктів 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набрали чинності з 01.01.2004 року, до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини продовжують існувати і після набрання чинності вказаними Кодексами.
Нормами статей 651, 652 Цивільного кодексу України передбачені підстави для зміни або розірвання договору, відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Аналогічні приписи містить і стаття 188 Господарського кодексу України.
Отже, за змістом наведених норм, право на розірвання або зміну умов договору мають лише сторони за договором. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство „Укрриба" не є стороною спірного договору, а відтак, не наділене правом вимагати розірвання спірного договору, тобто заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам глави 3 Цивільного кодексу України (ст.ст.15,16) та статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Наведене спростовує доводи, викладені в касаційній скарзі Державного підприємства “Укрриба”, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для зміни чи скасування ухвалених у справі рішень, виходячи з обставин справи, що встановлені попередніми судовими інстанціями.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 1115 , 1117 , 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Сумської області від 30.01.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду 05.04.2006 року залишити без змін.
Касаційну скаргу Державного підприємства “Укрриба” залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич