ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 р. | № 16/256пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали |
касаційної скарги | ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2006 |
у справі | господарського суду Донецької області |
за позовом | ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” |
до про за зустрічним позовом до про | Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” спонукання виконати дії, Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” РВ ФДМУ в м. Севастополь АР Крим визнання недійсним договору, |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача - Бадашина Є.Б. (дов. від 15.06.06), Фомин А.В. - директор,
відповідача – не з’явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 01.02.06 господарського суду Донецької області позов задоволено частково. Зобов'язано ПО шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" зняти з балансу спальний корпус № 3 пансіонату “Ізумруд” ( на цей час “Комперия") як об'єкт права власності позивача, підключити спальний корпус № 3 пансіонату "Ізумруд" до мереж комунікацій пансіонату, не вчиняти перешкоди в користуванні Закритим акціонерним товариством “Брянковське управління шахтобудмеханізаці” електроенергією, водопостачанням (водопостачання води, відвід фекалій), підключити спальний корпус № 3 пансіонату "Ізумруд" до мереж комунікацій пансіонату. Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача не перешкоджати проїзду автотранспорту відпочиваючих та його автотранспорту припинено. В задоволені інших позовних вимог відмовлено. В задоволені зустрічного позову відмовлено.
Постановою від 21.03.06 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано. Справу №16/256 пд направлено на розгляд до господарського суду м. Севастополя з посиланням на те, що судом першої інстанції порушено правила територіальної виключної підсудності, передбачені ст. 15, ч.2 ст. 16 ГІЖ України, а саме: позовні вимоги фактично є, вимогами про усунення перешкод у користуванні майном, яке знаходиться на території Балаклавського району м. Севастополя АР Крим, незважаючи на те, що назва позову - «переддоговірний спір», що підтверджується матеріалами справи та підтверджено позивачем в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної інстанції, ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами ч. 3 ст. 17, ст. 34 ГПК України.
Від ВО “Укрвуглегеологія” надійшла факсограма з проханням перенести розгляд справи у зв’язку з відпусткою юриста. Колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє вказане прохання як недостатньо вмотивоване та вважає за необхідне зазначити, що представник ВО “Укрвуглегеологія” є працівником адвокатського об’єднання “Українська правнича компанія”, представник якої надав до Вищого господарського суду України заяву від 20.06.06 № 25/06 та знаходився в залі суду під час слухання справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, первісно ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” подало до господарського суду з позовну заяву до ПО шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" про спонукання укласти угоду. В подальшому позовні вимоги неодноразово позивачем змінювались. В остаточному варіанті позовних вимог позивач просив суд визнати за ним права на користування комунікаціями по забезпеченню спального корпусу пансіонату “Ізумруд” електроенергією, водопостачанням та каналізацією та зобов'язати підключити позивача на договірній основі до електрозабезпечення, водопроводу та каналізації.
Позивач за зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного корпусу звертався до господарського суду Донецької області з клопотаннями щодо передачі справи в частині зустрічного позову в господарський суд за місцезнаходженням спірного майна, посилаючись на місце розташування спірного майна та прийняття Міністерством рішення щодо створення на базі пансіонату державного підприємства, при цьому доказів реєстрації вказаного підприємства в якості юридичної особи зняття з балансу відповідача та передачі за розподільчим балансом іншій юридичній особі суду надано не було. В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з посиланням на те, що вказані підстави не є такими, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість передачі справи до іншого суду, якщо порушення провадження по справі відбулося з додержанням правил підсудності ( ст. 17 ГПК України).
При цьому судами з’ясовано, що відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 07.07.2000 № 1, укладеного між ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеология” в особі директора пансіонату "Ізумруд" та ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації”, останнім прийнято в тимчасове користування спальний корпус № 3 пансіонату “Ізумруд” загальною площею 964, 4 м2, розташований за адресою м. Севастополь, п/о Орлине, Урочище ”Ласпи”, який знаходився на балансі структурного підрозділу пансіонату
”Ізумруд” державного виробничого об'єднання “Укрвуглегеология”, строком
до 01.07.2010 р. Дозвіл, на передачу в оренду вказаного корпусу від РВ ФДМУ в
м. Севастополь було отримано 31.01.2001 р.
01.08.2003 р. РВ ФДМУ в м. Севастополь звернулося з листом до Міністерства палива та енергетики України про узгодження відчуження спального корпусу № 3 структурного підрозділу цілісного майнового комплексу Виробничого об'єднання з посиланням, що само підприємство - балансоутримувач не підлягає приватизації, у відповідь на що Міністерство листом № 04/12-936 від серпня 2003 року надало згоду щодо приватизації корпусу у спосіб, визначений законодавством.
Наказом № 2213 від 08.12.2003 ФДМУ спірний корпус включено до переліку об'єктів приватизації групи А, а наказом № 85 від 26.12.2003 року РВ ФДМУ в м. Севастополь прийнято рішення щодо приватизації спального корпусу та затверджено звіт по оцінці його вартості. Вказаний наказ на цей час не скасовано та не визнано недійсним.
26.12.2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополь та позивачем укладено спірний договір № 165/40 купівлі-продажу, згідно якого позивач отримав у власність індивідуально-визначене майно - трьохповерхову будівлю спального корпусу за № 3 пансіонату “Ізумруд”, про що 26.12.2003 року між органом приватизації та позивачем підписано акт прийому-передачі приватизованого майна.
Відмовляючи в задоволенні вимог по зустрічному позову, господарський суд Донецької області обгрунтовано взяв до уваги, що спосіб приватизації було визначено Фондом державного майна України, а не Регіональним відділенням, а вказане рішення на цей час не оскаржене, та не скасовано, а також той факт, що приписи п.п. 95, 96, 97 Програми приватизації лише зазначають переважний спосіб приватизації як некомерційний конкурс, але не містять заборони щодо застосовування інших способів приватизації, у тому числі і викуп.
Господарським судом враховано, що спірний корпус передавався в оренду і був в подальшому приватизований не як цілісний майновий комплекс, а як індівідуально-визначене майно - об'єкт нерухомості, який відповідно до приписів абзацу другого пункту 5 розділу 1 Програми приватизації, відноситься до об'єктів групи А, а будівлі, споруди, нежитлові приміщення не можуть бути об'єктами приватизації лише якщо вони становлять культурну, історичну та національну цінність відповідно до п.3 ст. 2 Закону України “Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, що позивачем за зустрічним позовом доведено не було.
Щодо задоволення первісного позову в частині визнання права позивача на користування комунікаціями по забезпеченню спального корпусу № 3 пансіонату "Ізумруд" електроенергією, водопостачанням та каналізацією, господарський суд правомірно врахував положення ст. 401 ЦК України, згідно якої право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено у відношенні до іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок суду апеляційної інстанції щодо підсудності вказаного спору господарському суду м. Севастополя помилковим, оскільки в остаточному варіанті первісного позову спір у даній справі є спором про спонукання вчинити певні дії –зобов’язання зняти з балансу спальний корпус № 3 пансіонату “Ізумруд”, підключити його до мереж комунікацій пансіонату, не вчиняти перешкоди в користуванні електроенергією, водопостачанням (водопостачання води, відвід фекалій), а не в користуванні майном, що свідчить про дотримання господарським судом правил підсудності, встановлених ГПК України при прийнятті позову до розгляду.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги посилання скаржника в касаційній скарзі на той факт, що питання щодо передачі зазначеної справи на розгляд господарського суду м. Севастополя вже розглядалось заступником Голови Вищого господарського суду України (№04-8/24/1623 від 19.09.05). який дійшов висновку про відсутність для цього підстав.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2006 у справі № 16/256 пд скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.02.06 залишити без змін.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази в порядку ст. 122 ГПК України.
Головуючий | Божок В.С. |
Судді: | Костенко Т.Ф. |
Коробенко Г.П. |