УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Крижанівської Г.В.,
суддів Шебуєвої В.А., Левенця Б.Б.
при секретарі Конику В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «Київ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Акціонерна компанія «Рокада» про визнання недійсним договору надання кредиту, договору іпотеки нерухомості та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2013 р. позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ «АКБ «Київ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві, Акціонерна страхова компанія «Рокада», в якому просив визнати недійсним договір про надання кредиту № 145 від 11 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «АКБ «Київ», іпотечний договір від 14 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «АКБ «Київ», провести перерахунок заборгованості та зобов'язати реєстраційну службу ГУЮ у м. Києві виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору про надання кредиту він отримав кошти у розмірі 121100 доларів США для фінансування будівництва квартири за адресою: АДРЕСА_1 з умовою їх повернення у термін до 10 грудня 2011 року.
З метою забезпечення виконання боргових зобов'язань за вказаним договором 14 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АКБ «Київ» було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку відповідачу належні йому майнові права на отримання у власність квартири, яка будується.
Крім того, 10 січня 2006 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ «Капіталоінвест» і ПАТ «АКБ «Київ» з другої сторони була укладена інвестиційна угода № 030221/1 про інвестування у житлове будівництво, а також 12 грудня 2006 року договір добровільного страхування фінансових (комерційних) ризиків № ФР 084/06, укладений між
ОСОБА_1 та АСК «Рокада» з метою забезпечення страхового захисту на випадок зазнання страхувальником збитків внаслідок неотримання у власність квартири.
Справа № 761/11993/13-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/3849/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ОСОБА_1 вказував, що у зв'язку із фінансовими складнощами та фінансовою кризою він не зміг вчасно повернути кредит, про що неодноразово сповіщав відповідача, однак відповіді не отримав.
Також ОСОБА_1 зазначав, що ПАТ «АКБ «Київ» не дотрималося рекомендацій Національного Банку України, викладених у постановах Правління НБУ № 461 від 06.08.2009 р. «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» та № 49 від 05.02.2009 р. «Про окремі питання діяльності банків». Крім того, відповідач не виконав свої зобов'язання за інвестиційною угодою № 030221/1 від 10.01.2006 р. щодо передачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, чим, на думку позивача, порушив вимоги ч. 5 ст. 203 ЦК України.
Відтак, ОСОБА_1 стверджував про наявність підстав для визнання вищевказаного кредитного договору недійсним, і, як наслідок, визнання недійсним правочину щодо його забезпечення, а саме: іпотечного договору від 14.12.2006 р.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Свої доводи обґрунтував тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, не надано оцінки тій обставині, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за кредитним договором та інвестиційною угодою.
У свою чергу відповідач направив до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що ПАТ «АКБ «Київ» не є тим суб'єктом, якому надано повноваження щодо видачі свідоцтва про право власності у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, зазначив, що твердження позивача про відсутність у нього правовстановлюючого документу на квартиру є такими, що не відповідають дійсності і спростовуються заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2009 року у справі № 2-5239/09 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Капіталоінвест», треті особи: АКБ «Київ», ТОВ «Екобуд» про визнання права власності.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів, перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 11 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та «АКБ «Київ», правонаступником якого є ПАТ «АКБ «Київ», було укладено договір про надання кредиту № 145, відповідно до якого позивач отримав кошти у розмірі 121100 доларів США для фінансування будівництва квартири за адресою: АДРЕСА_1 з умовою їх повернення у термін до 05 грудня 2011 року (а.с. 25-27).
З метою забезпечення виконання боргових зобов'язань за вказаним договором 14 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АКБ «Київ» було укладено іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав в іпотеку відповідачу належні йому майнові права на отримання у власність квартири, яка будується (а.с. 22-24).
10 січня 2006 року між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ТОВ «Капіталоінвест» і ПАТ «АКБ «Київ», з другої сторони, була укладена інвестиційна угода № 030221/1 про інвестування у житлове будівництво (а.с. 31-34).
12 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та АСК «Рокада» був укладений договір
добровільного страхування фінансових (комерційних) ризиків № ФР 084/06 з метою забезпечення страхового захисту на випадок зазнання страхувальником збитків внаслідок неотримання у власність квартири (а.с. 47-50).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, позивачем проінвестовано у повному обсязі вартість будівництва вищевказаної однокімнатної квартири, яку ТОВ «Екобуд» передало ОСОБА_1 відповідно до акту приймання-передачі об'єкту інвестування від 13.02.2007 р. (а.с. 36).
Посилаючись на те, що ТОВ «Капіталоінвест» та ПАТ «АКБ «Київ» не виконали свої зобов'язання щодо передачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на зазначену вище квартиру, останній стверджує про наявність підстав для визнання недійсним договору про надання кредиту, оскільки даний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Разом з тим, невиконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором, не свідчить про відсутність у них наміру на реальне настання правових наслідків за даним правочином.
А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його укладення вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України.
Крім того, суд надає оцінку тій обставині, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначена процедура та коло суб'єктів, уповноважених на виготовлення та видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, до яких відповідач не належить.
Посилання апелянта на те, що АСК «Рокада» не виконала свої зобов'язання щодо відшкодування збитків та виплати страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування фінансових (комерційних) ризиків № ФР 084/06 від 12.12.2006 р., судом до уваги не приймаються, оскільки дана обставина не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення позовні вимоги щодо визнання недійсним договору про надання кредиту.
Оскільки вимоги про визнання недійсним іпотечного договору є похідними від вимог про визнання кредитного договору недійсним, підстави для визнання недійсним іпотечного договору від 14.12.2006 р., який був укладений з метою забезпечення договору про надання кредиту, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 548 ЦК України також відсутні.
Враховуючи викладене, при встановленні обставин справи та ухваленні рішення судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, не можуть бути підставою для його скасування, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314,315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Г.В. Крижанівська
Судді: В.А. Шебуєва
Б.Б. Левенець