Справа2-   1614 2007 р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

10 вересня 2007    року                             Місцевий Конотопський міськрайонний суд

Сумської області

в складі:                                 судді                   Аршук Т. М.

при секретарі                Іваненко Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про виселення відповідачки з житлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що вказаний будинок належить їй на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого виконкомом Попівської сільської ради від 23 листопада 1991 року. В цьому будинку вона дозволила проживати квартирантам, а коли ті померли , в будинок самоправно вселилася відповідачка і проживає в будинку без законних та те підстав. На її вимоги виселитися з будинку відповідачка не реагує, а тому вона змушена звернутися до суду.

Представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримує в повному обсязі, пояснив , що ОСОБА_1. на праві приватної власності належить спірний будинок, який вона придбала згідно договору купівлі-продажу від 23 листопада 1991 року. З цього часу будинок вона нікому не продавала, ніяких договорів не укладала. В будинку шість років мешкало подружжя ОСОБА_4, як квартиранти і сплачували відповідні кошти за житло. Після смерті квартирантів відповідачка самовільно вселилася в спірне житло і виселятися добровільно не бажає.

Відповідачка ОСОБА_2. проти позову заперечує та пояснила, що подружжя ОСОБА_4 придбало у ОСОБА_1. будинок по АДРЕСА_1 вона була свідком того, як позивачки віддавали 300 доларів США. Вона в свою чергу купила цей будинок після смерті подружжя ОСОБА_4 у їх доньки ОСОБА_5, віддавши їй 600 грн. Але документи на будинок не були оформлені, тому договір купівлі-продажу будинку вона не оформила. Вона вселилася в будинок з дозволу ОСОБА_5 , яка , на її думку , є власницею спірного житла і не має ніяких претензій до неї. За таких обставин прохає в позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника, відповідачки, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 48 Закону України « Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. А згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним .Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

2

В судовому засіданні встановлено, що АДРЕСА_1 мається житловий будинок, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого виконкомом Попівської сільської ради 23 листопада 1991 року, р.№ 237 та записано у книгу під р№1748 , що підтверджується довідкою КП Конотопське МБТІ ( а.с.12 ) та договором купівлі-продажу від 23 листопада 1991 року (а.с.32).

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що його дружина, позивачка по справі, у 1991 році купила будинок по АДРЕСА_1. В цьому будинку, як квартиранти, проживало подружжя ОСОБА_4 , після їх смерті в будинок самовільно вселилася відповідачка , яка спочатку , на їх вимогу, обіцяла виселитися , а потім відмовилася це зробити. Йому відомо, що дружина нікому будинок не продавала.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що їм відомо , що відповідачка збиралася купувати спірне домоволодіння , ОСОБА_9 була свідком того як відповідачка передавала сестрі ОСОБА_4 гроші в сумі 600 грн. А свідок ОСОБА_8 пояснила, що їй відомо, що подружжя ОСОБА_4 мали намір купити спірний будинок у позивачки і купили його чи за 2300 грн. чи за 2800 грн, бо віддавали поступово їй гроші. Гроші віддавали в гривнях , доларів у стариків не було. Чому не були оформлені документи на будинок і про що домовлялася позивачка з ОСОБА_5, донькою подружжя ОСОБА_4 , їй не відомо.

Аналізуючи докази і даючи їм оцінку, суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто і відповідачка не надала доказів , які б свідчили, що вона займає спірний будинок на законних підставах. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не підтвердили пояснень відповідачки, а свідок ОСОБА_8 спростувала твердження відповідачки про те, що позивачка отримала гроші від подружжя ОСОБА_4 в доларах СІЛА. Враховуючи всі ці обставини суд вважає, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які доводять, що будинок по АДРЕСА_1 належить позивачки , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а відповідачка підлягає виселенню з указаного будинку без надання іншого жилого приміщення.

Керуючись ст.48 Закону України «Про власність», ст.321 ЦК України, ст.169 ЖК України, ст.ст. 10,57,60.212 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до місцевого Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви.

Рішення набрано на комп'ютері та має силу оригіналу.