Справа № 22ас/1382 Головуючий у 1-й інстанції Рафальський Й.Л.
Категорія 31 Доповідач Матюшенко І.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Балашкевича С.В.
при секретарі Забеліній О.О.
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль" (далі-АППБ „Аваль" на рішення Коростенського міськрайонного суду від 17 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АППБ „Аваль" та управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про стягнення невиплачених коштів,
встановив:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з АППБ „Аваль" на його користь 7333 грн. 80 коп. за період з 1 жовтня 2002 року по 20 лютого 2004 року щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю. Також просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради перерахувати вказану суму грошей на поточний рахунок АППБ „Аваль" для виплати йому. На обгрунтування позову зазначав, що такі виплати проводилися йому у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-Х11).
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 17 березня 2006 року стягнуто з АППБ „Аваль" на користь ОСОБА_1 1222 грн. 30 коп. грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та 6111 грн. 50 коп. доплати за роботу на території радіоактивного забруднення. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради прийняти від АППБ „Аваль" платіжні документи для виплати позивачу вказаної суми заборгованості.
У поданій апеляційній скарзі АППБ „Аваль" просить рішення суду скасувати та повернути на рахунок АППБ „Аваль" суму сплаченого державного мита.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-Х11) та доплат працюючим (ст. 39 Закону № 796-X11) виходив з положень вказаних статей Закону.
Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим.
Відповідно до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачу виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплата особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю. Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачем.
За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.
Не підлягають до задоволення вимоги апелянта щодо повернення судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги, оскільки таке не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль" задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду від 17 березня 2006 року скасувати у повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий