Провадження № 2/259/680/2014

Справа № 259/509/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року Куйбишевський районний суд м. Донецька

в складі: головуючого - судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі: Ігнатьєвій Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги обґрунтовує наступним. 25.09.2007 року, відповідно укладено договору №DOXRRX38250271 від 25.09.2007 року, відповідач отримав кредит у розмірі 10694,37 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка" складає між ним і Банком договір., про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. Відповідач зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 20.03.2013 року має заборгованість у розмірі 94813,59 гривень.

Представник позивача Петрикін О.Ю. в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити їх, зазначивши, що строк позовної давності не пропустив, так як в умовах надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» строк встановлюється між сторонами 5 років.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав, зазначив, що ні якого кредиту він не брав, договір не укладав, що за його документами були проведені шахрайські дії, що було встановлено правоохоронними органами та внутрішньою перевіркою позивача, також надав суду заяву в якій просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позовних вимог (том 2 а.с. 8).

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до кредитного договору №DOXRRX38250271 від 25.09.2007 року укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 банк надає позичальнику строковий кредит у розмірі 10694,4 грн. на строк 24 місяці з 25.09.2007 по 25.09.2009 включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 12% на рік, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 256,67 гривень та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1782,4 гривень в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам (том 1 а.с. 4-14).

Відповідно наданої копії накладної б/н від 25.09.2007 року ПП ОСОБА_3 з кредитної справи, ОСОБА_1 придбав комп'ютер за 9912,10 гривень (том 1 а.с. 39).

Відповідно умов кредитного договору, датою повернення кредиту є 25.09.2009 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.7 ч.11 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до п. 23 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору, кредит надавався на придбання певного майна - комп'ютеру, на умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, то відповідно кредит є споживчим.

Відповідно до ст.ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №DOXRRX38250271 від 25.09.2007 року, позивач звернувся до суду 02.04.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності - 25.09.2012 року, встановленого ст. 257 ЦК України у три роки. З заявою про поновлення строків позовної давності позивач не звертався, так як вважає, що строк позовної давності не пропущений, так як він звертався до суду з аналогічними позовами до відповідача ОСОБА_1 у 2008 році та 2012 року, так Куйбишевським районним судом м. Донецька від 13.08.2008 року було видано судовий наказ, проте відомості про його отримання позивачем чи відповідачем відсутні, ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16.07.2012 року позовна заява позивача була залишена без розгляду (том 1 а.с. 28).

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно з п. 31 Постанови № 5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, враховуючи положення п. 7 ч. 11 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Відповідачем ОСОБА_1 до суду було надано заяву від 11 лютого 2014 року в якій просив застосувати строк позовної давності (том 2 а.с. 8).

Отже, законодавством чітко та однозначно врегульовано, що підставою застосування позовної давності є виключно на це заява сторони у спорі під час розгляду справи.

Суд, оцінивши належність, допустимість доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то вимоги щодо стягнення судового збору з відповідача у розмірі 948 грн. 14 коп. задоволенню не підлягають.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 79, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 1, п.7 ч.11 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", ст.ст. 256, 257, 261, 266, ч. 3 ст. 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 у зв"язку із пропуском строку позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Донецької області, через Куйбишевський районний суд м. Донецька, протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Н.В. ПИСАНЕЦЬ