Єдиний унікальний номер 225/5187/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3122/2014
Головуючий у 1 інстанції : Бухтіярова О.М.
Категорія : 30 Доповідач : Кіянова С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Лісового О.О.
суддів Кіянової С.В., Іванової А.П.
при секретарі Ганжела М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, на рішення Дзержинського міського суду від 31 січня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську про встановлення факту сумісного проживання, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Дзержинського міського суду від 31 січня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську про встановлення факту сумісного проживання дитини з батьком та зобов»язання виплатити одноразову допомогу як члену сім»ї загиблого у розмірі п»ятирічного заробітку.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити її вимоги, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що вона з померлим ОСОБА_3 проживала однією сім»єю без шлюбу, від таких стосунків у 2005 році народився син ОСОБА_2, вона із загиблим була зареєстрована за однією адресою і дитина проживала з ними. ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона народила доньку ОСОБА_4, батьком якої є загиблий ОСОБА_3, тому син ОСОБА_2 на підставі ст.ст.28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на отримання одноразової допомоги у розмірі п»ятирічного заробітку, як член сім»ї загиблого.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.
Позивач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську про встановлення факту сумісного проживання дитини з батьком та зобов»язання виплатити одноразову допомогу як члену сім»ї загиблого у розмірі п»ятирічного заробітку, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах з ДП «Дзержинськвугілля». 21.09.2011 р. під час виконання трудових обов»язків з ним трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого він загинув. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з початку 2003 року до вересня 2011 року вели спільне господарство, виховували спільну дитину сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживали однією сім»єю в АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу. Але, рішенням Дзержинського міського суду від 05.12.2011 р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.03.2012 р., було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду про встановлення факту проживання із загиблим ОСОБА_3 однією сім»єю без шлюбу. Зазначеним рішенням не встановлено факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Вимоги ст. 3 СК України передбачають належність дитини до сім'ї своїх батьків при її наявності. Оскільки судом не встановлено сім»ї батьків, тому не має підстав вважати єдиною сім'єю малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_1 та загиблого на виробництві ОСОБА_3 Малолітній дитині ОСОБА_2 призначена одноразова допомога відповідно до закону як утриманцю загиблого у розмірі однорічного заробітку та щомісячні страхові виплати, тому у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача.
Так, відповідно до ч.7 ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
З матеріалів справи вбачається, що батьками малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.7).
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були зареєстровані за однією адресою в житловому будинку АДРЕСА_1 в м.Сніжне з 2005 року, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою не зареєстрований, але проживав у зазначеному будинку (а.с.9-11).
Судом першої інстанції враховано, що рішенням Дзержинського міського суду від 12.04.2012 р., яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17.05.2012 р., відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Фонду про відшкодування шкоди, завданою загибеллю (стягнення одноразової допомоги члену сім»ї у розмірі п»ятирічного заробітку загиблого). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.09.2012 р. зазначені рішення залишені без зміни (а.с.17-20).
Підставою для відмови позивачу у задоволенні позову стало рішенням Дзержинського міського суду від 05.12.2011 р., яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.03.2012 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду про встановлення факту проживання однією сім»єю без шлюбу із загиблим ОСОБА_3 та зобов»язання сплатити одноразову допомогу у розмірі 5-річного заробітку, оскільки такого факту не встановлено.
Оскільки судами не встановлено факту сімейних стосунків між позивачем та загиблим ОСОБА_6, то малолітня дитина не є членом сім»ї загиблого в розумінні вимог ст.3 СК України, тому доводи апеляційної скарги позивача у вказаній частині безпідставні.
Крім того, слід зазначити, що сам по собі факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не дає права на отримання одноразової допомоги на сім'ю у розмірі п'ятирічного заробітку загиблого відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.
Відповідачем нараховані малолітньому сину загиблого ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати та одноразова допомога як утриманцю у розмірі однорічного заробітку загиблого.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є утриманцем (сином) загиблого на виробництві ОСОБА_3 і призначені Фондом у відшкодування шкоди суми відповідають вимогам закону.
При таких обставинах, не має підстав вважати малолітнього ОСОБА_2 членом сім»ї загиблого ОСОБА_3.
Таким чином, оскільки фактичні обставини справи судом встановлено правильно і вірно визначено матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, то підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не має.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Дзержинського міського суду від 31 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :