КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006 № 02-4-9/165
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ОржехівськаН.Й. – представник, дов. б/н від 15.03.2006;
від відповідача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксБет"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.03.2006
у справі № 02-4-9/165 (Жирнов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксБет"
до Компанії "Арлан Ентерпрайзез Лімітед"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 1128023,50 дол. США
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2006 №02-4-9/165 уприйнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України: у ГПК України відсутній інститут договірної підсудності (абз. 3, 4 п. 1 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/608).
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2006 № 02-4-9/165 з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм процесуального права та прийняти позовну заяву до розгляду і розглянути справу по суті в Господарському суді міста Києва.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник вказує, що п. 9.3 договору № 01/12 встановлено, що арбітражний суд повинен проводитися на території України – Господарський суд міста Києва, при здійсненні судочинства застосовуються норми українського права.
Позивач зазначає, що абз. 4 роз’яснення № 04-5/608 від 31.05.2002, на який посилається суд першої інстанції, виключено рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України „Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України та Вищого господарського суду України” від 10.12.2004 р. N 04-5/3248.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про зобов’язання відповідача повернути позивачу грошову суму в розмірі 1 128 023,50 доларів США та покладення на відповідача судових витрат.
Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Отже, місцеві господарські суди вправі вирішувати спори у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності; обираючи як орган вирішення спорів місцевий господарський суд України, сторони пророгаційної угоди повинні дотримуватись вимог щодо виключної компетенції господарських судів України (абз. 6 п. 1 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/608 „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій”).
Пунктом „с” ч. 1 ст. 17 Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах, ратифікованої Україною 22.09.2005 (далі - Угода), встановлено, що для цілей цієї угоди суд договірної сторони, який виносить рішення, вважається таким, що має юрисдикцію у справі, якщо відповідач прямо висловився про прийнятність юрисдикції суду цієї договірної сторони.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005 № 2709-ІV суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Пунктом 9.3 договору № 01/12 передбачено, що арбітражний суд повинен проводитися на території України – Господарський суд міста Києва, при здійсненні судочинства застосовуються норми українського права.
Оскільки ані ст. 16 ГПК України, ані ст. 77 Закону України „Про міжнародне приватне право”, ані положеннями Угоди не встановлено іншого щодо виключної підсудності, даний спір підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва, у зв’язку з чим висновок суду першої інстанції про непідвідомчість спору господарським судам України не відповідає чинному законодавству України.
Згідно зі ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та передачі справи на розгляд Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2006 №02-4-9/165скасувати.
2. Справу № 02-4-9/165 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.
19.06.06 (відправлено)