КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2006 № 31/355
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином
від відповідача - Красовський Д.Ю. – представник (дов. № 69 від 07.09.2006)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сет Інтернешнл"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.09.2006
у справі № 31/355 (Качан Н.І.)
за позовом Одеської залізниці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сет Інтернешнл"
про стягнення 299520,00 грн.
На підставі ст.ст. 77,99 ГПК України 28.11.2006 розгляд справи відкладено на 14.12.2006.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2006 у справі № 31/355 позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 409 303, 68 грн. заборгованості, 4 093 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що загальна сума заборгованості за користування вагонами, нарахована позивачем за відомостями, складає 409 303, 68 грн., засвідчується визначеним обсягом перевезень та наданих позивачем послуг, розрахунок яких здійснено на підставі діючих тарифів та прийнятих сторонами зобов’язань; відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розмір позовних вимог не оспорив.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2006 у справі № 31/355 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Підстави апеляційної скарги обгунтовуються наступними доводами.
Заявник стверджує про відсутність своєї вини у перебуванні вагонів на станції Жовтнева Одеської залізниці із вантажем – краном "DEMAG", оскільки, відповідно до умов укладеного із позивачем договору про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 412934 від 14.05.2004 відповідач звертався із заявами від 18.09.2004 за № 18/9/1, від 02.11.2004 за № 2/11-1 про включення його вантажу у план-графік перевезень Одеської залізниці на жовтень, листопад 2004р.; відповідачем було здійснено оплату послуг позивача; позивачем завантажений 07.10.2004 кран"DEMAG" до станції призначення у жовтні 2004 не відправлений; в порушення ч. 3 п.9, п.п. 10,14 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/б855, акт про невідповідність кріплення вантажу кресленням не складався, а акт загальної форми від 09.10.2004, на який посилається позивач, відповідачу не був наданий.
Заявник посилається на положення ст.614 ЦК України про те, що особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини, а оскільки вина відповідача у перебуванні вагонів на станції Жовтнева Одеської залізниці із вантажем – краном "DEMAG" відсутня, то відсутні і підстави для стягнення з нього плати за користування вагонами, якими відповідач фактично не користувався і не користується.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем пред’явлено позов з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по платах за користування вагонами №№ 94738937, 65767568 згідно із 65-ма відомостями плати за користування вагонами (контейнерами) протягом періоду з 19.01.2005 по 09.12.2005 на загальну суму 299 520 грн. на підставі ст.ст.119, 137 Статуту залізниць України, ст.925 ЦК України, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 .
Заявою від 08.09.2006 позивачем збільшено розмір позовних вимог на суму 109 783,68 грн. заборгованості по платах за користування вагонами №№ 94738937, 65767568 за 24-ма відомостями плати за користування вагонами (контейнерами) форма ГУ-46 за період з 10.12.2005 по 04.04.2006..
14.05.2004 сторонами укладено договір № 412934 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого відповідно до п.1 договору є надання позивачем, за договором залізницею, відповідачу, за договором вантажовласнику, послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.
Згідно із ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата; порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникли з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Відповідно до п.п.3, 4, 14 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46; відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів; розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від їх роду, належності і часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Згідно із наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.09.2005 № 540 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.10.2005 за № 1142/11422, внесено зміни до Правил користування вагонами і контейнерами, зокрема, у пункті 4 абзац перший після слів: "у пунктах навантаження та вивантаження" доповнено словами: "та на під’їзних коліях"; абзац перший пункту 14 викладено у наступній редакції: "Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством".
Згідно із 89-ма відомостями плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46, складеними на станції Жовтнева Одеської залізниці за користування вагонами №№ 94738937, 65767568 протягом періоду з 19.01.2005 по 04.04.2006 нараховано загальну суму плат у розмірі 409 303, 68 грн.
До зазначених відомостей позивачем додані довідки-розрахунки плати.
Відповідачем не підтверджено перерахування позивачу плати за користування вагонами №№ 94738937, 65767568 протягом періоду з 19.01.2005 по 04.04.2006 або перерахування сум плати у зазначеному розмірі на виконання вимог претензій позивача, пред’явлених відповідачу з вимогами сплатити суми плат за користування зазначеними вагонами протягом зазначеного періоду - від 25.06.2005 № 8, від 26.12.2005 № 11, від 15.03.2006 № 9, від 03.04.2006 № 12.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 у справі № 13/477 за позовом Одеської залізниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сет Інтернешнл" встановлено, що акт загальної форми станції Жовтнева від 09.10.2004 свідчить про здійснення неналежного навантаження; фітингова платформа № 94738937 з краном "Demag" та напіввагон № 65767568 із обладнанням, підйомно-транспортними та запасними частинами до зазначеного крану прийняті до перевезення лише 05.04.2006.
Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 28.11.2006 позивачем надані копії відомостей плати за користування вагонами на підставі яких з відповідача стягнуто плату за користування вагонами у справі № 13/477, із яких видно, що нарахування плати у справі № 13/477 здійснено за перід до 19.01.2005.
Згідно із п.п.11, 12 Правил користування вагонами і контейнерами не прийняті залізницею від вантажовласника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними несправностями) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків; загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Згідно із наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.09.2005 № 540 пункт 11 зазначених Правил після слова "комерційними" доповнено словами "та технічними", після слова "несправностями" доповнено словами "що виникли з вини вантажовласника".
Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.
Твердження відповідача про те, що вагони не знаходились у його користуванні не відповідає положенням Правил користування вагонами і контейнерами та не підтверджено доказами відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, враховуючи відсутність доказів того, що у жовтні 2004 р., або в інший час до 05.04.2006 – часу прийняття вантажу до перевезення, відповідач повідомив залізницю про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання із зазначенням у повідомленні відмітки про час його передачі та прийняття, прізвищ працівників відповідача і станції, які його передали та прийняли, як це передбачено пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами.
В п.2 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, встановлено, що комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу, псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Таким чином, оскільки виявлення станцією відправлення неправильного навантаження вагонів вантажовідправником не належить до обставини, за наявності якої передбачено Правилами складання актів складати комерційний акт, посилання відповідача на порушення ч.3 п.9, п.п. 10,14 Правил складання актів є безпідставним.
Твердження заявника про те, що акт загальної форми від 09.10.2004 відповідачу не був наданий, є голослівним. Згідно із п.3 Правил складання актів примірник акту загальної форми знаходиться на станції, яка його склала і заявником не підтверджено наявність відмови залізниці видати акт загальної форми від 09.10.2004, також заявником не оскаржувались дані цього акту загальної форми, можливість чого передбачена п.п.16,17 Правил складання актів. Крім того, заявнику було відомо про неприйняття залізницею вантажу до перевезення, отже заявник повинен був вживати заходи, передбачені чинним транспортним законодавством щодо забезпечення відвантаження вантажу, якщо погодився із діями перевізника або, якщо не згоден, оскаржувати дії перевізника у порядку, встановленому чинним законодавством.
Із врахуванням зазначених обставин, твердження заявника про відсутність його вини у перебуванні вагонів на станції Жовтнева Одеської залізниці із вантажем є голослівним, а згідно із ст.614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Обставини, за яких пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2006 у справі № 31/355 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 31/355 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.