КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2007 № 38/475
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Сватуха О.В. – представник, дов. № 269д від 29.12.2006;
від відповідача - Вільчинська Н.І. – гол.юрисконсульт, дов. № 12-14/580 від 06.10.2006;
від третьої особи1 - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від третьої особи2 - Федорова О.В. – юрисконсульт, дов. № 09/09 від 03.01.2007
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна акціонерна компанія "Хліб України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.10.2006
у справі № 38/475 (Власов Ю.Л.)
за позовом Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"
до Державна акціонерна компанія "Хліб України"
треті особи Донецьке обласне дочірнє підприємство ДАК "Хліб України"
Агроцех № 5 ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
третя особа позивача
про стягнення 3796,29 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 30.01.2007 розгляд справи відкладено на 20.02.2007.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2006 у справі №38/475 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 796,29 грн. заборгованості, 102, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що відповідач порушив свої зобов’язання за укладеним правочином, за яким згідно з п. 696 додатку № 1 до акту передання-прийняття дебіторської заборгованості від 31.07.2003 позивач прийняв від відповідача дебіторську заборгованість КСП "Дружба народів" на суму 3 796,29 грн. та відповідно право вимоги до КСП "Дружба народів" на вказану суму і не перерахував протягом одного місяця позивачу коштів, одержаних від дебіторів, хоча, як встановлено судом, 06.12.2002 третя особа2 в рахунок за поставлені відповідачем мінеральні добрива відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 977 від 03.09.1997 поставила відповідачу (його дочірньому підприємству) продукцію – озиму пшеницю на загальну суму 3 796,29 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2006 у справі № 38/475 скасувати повністю з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник стверджує, що в порушення ст. 43 ГПК України, судом не досліджено ту обставину, що поставка озимої пшениці у кількості 10 260 кг була здійснена не на користь відповідача, а на користь іншої юридичної особи, також не враховано, що можливості здійснення розрахунку з дочірніми підприємствами відповідача у акті передання-прийняття дебіторської заборгованості до розподільчого балансу між відповідачем та позивачем від 31.07 2003 не передбачено.
На думку заявника, судом порушені ст.ст. 34, 43 ГПК України, оскільки наявні у справі накладна від 06.12.2002, довіреність від 04.12.2002 не можуть вважатись належними доказами з підстав оформлення їх з порушеннями вимог нормативних актів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, заперечуючи доводи скарги, зокрема, посилається на те, що дочірні підприємства відповідача підзвітні та підконтрольні відповідачу, тобто твердження відповідача, що дочірні підприємства відповідача не є його структурними підрозділами безпідставне, крім того дочірні підприємства відповідача діяли від імені та за рахунок відповідача згідно із договорами доручення; згідно із ч. 1 п. 2 акту передання-прийняття дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов’язаний перерахувати одержані ним суми протягом одного місяця на рахунок позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" посилається на виконання зобов’язання перед відповідачем шляхом передання 06.12.2002 Донецькому обласному дочірньому підприємству ДАК "Хліб України" згідно із накладною № 2184 від 06.12.2002 та довіреності № 589936 від 04.12.2002 на Кальчицькому елеваторі від агроцеху № 5 озимої пшениці в кількості 10 260 тн. на загальну суму 3 796,29 грн., при цьому ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" керувався нормами ч.1 ст. 195 ГК України та тією обставиною, що відповідачем за довіреністю № 02-14/103 надані повноваження дочірньому підприємству стягувати борги із реорганізованих сільськогосподарських товаровиробників згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 977 від 25.08.1998.
В письмовому поясненні від 13.02.2007 ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" докладно виклав порядок виконання ним вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 № 977.
Відповідно до ухвал апеляційного господарського суду від 25.12.2006, 30.01.2007 відповідачем та ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" надані документи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", колегія суддів встановила наступне.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 № 690 "Про утворення державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" утворено державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (далі – Агентство) шляхом виділення із складу Державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі – Компанія) філії "Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу" та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики та зобов’язано Державне казначейство, Державний комітет з державного матеріального резерву, Укрексімбанк, Компанію забезпечити передачу Агентству, зокрема, право вимоги до дебіторів Компанії за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 № 977, а також до інших дебіторів Компанії.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Статуту позивача, зареєстрованого 25.06.2003, реєстраційний номер 17982, Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (далі – Підприємство) створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 № 604-р "Про реструктуризацію ДАК "Хліб України" постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 № 690 "Про утворення державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" шляхом виділення із складу Державної акціонерної компанії "Хліб України" філії "Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу" і віднесено до сфери управління Міністерства аграрної політики України; Підприємство є правонаступником майнових прав та обов’язків реорганізованої ДАК "Хліб України" у відповідності з розподільчим актом (балансом).
Пунктом 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу; до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Згідно із п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини з реорганізації та виділення позивача відбувалися до набрання чинності ГК та ЦК України, то до цих правовідносин застосовуються норми Закону України „Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 № 887-ХІІ, абз. 2 ч. 6 ст. 34 якого передбачено, що при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
Пунктом 3.1 Статуту позивача передбачено, що Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" утворено з метою організації роботи по поверненню боргів підприємств агропромислового комплексу перед державою та їх реструктуризації, а також організації проведення розрахунків між підприємствами та отримання прибутку.
Згідно із реєстром дебіторської заборгованості права вимоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 № 977, що є додатком № 1 до акту передання-прийняття дебіторської заборгованості від 31.07.2003, позивачеві передано відповідачем в числі інших також право вимоги до КСП "Дружба народів", Донецької області, Новоазовського району в сумі 3 796,29 грн.
Пунктом 3.1 Статуту ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", зареєстрованого Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області за № 12741050026000679 від 07.09.2006, передбачено, що останнє є правонаступником прав і зобов’язань, зокрема, Колективного сільськогосподарського підприємства „Дружба народів”.
В позовній заяві зазначено, що відповідач несе відповідальність перед позивачем на підставі ст. 519 ЦК України, згідно з якою первісний кредитор у зобов’язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
Однак, позивачем не враховано, що згідно зі ст. 4 ЦК Української РСР цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування. Позивач, як правонаступник відповідача, створений за рішенням Кабінету Міністрів України шляхом реорганізації відповідача для стягнення заборгованості сільськогосподарських виробників, якому відповідач зобов’язаний передати цю заборгованість, отже передача заборгованості виникла в межах адміністративних правовідносин, а не в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності та не в результаті вільного волевиявлення відповідача і позивача, наслідком якого є укладення відповідної угоди сторонами, у зв’язку з чим не можуть застосовуватися до вищевказаних правовідносин сторін як положення ст. 519 ЦК України, так і положення ст. 198 ЦК Української РСР.
Крім того, необхідно також врахувати наступне.
Пунктом 13 Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року, розробленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 № 977 „Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року” та затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу, Міністерства фінансів, Державної акціонерної компанії „Хліб України” від 14.10.1997 № 65/213/77, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.1997 за № 536/2340, встановлено, що заготівельні або переробні підприємства на підставі договорів з сільськогосподарськими товаровиробниками про заготівлю зерна та іншої сільськогосподарської продукції і актів про передачу-приймання мінеральних добрив, приймають від сільськогосподарських товаровиробників зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, забезпечують їх збереження та облік; ДАК "Хліб України" та його представництва в Автономній Республіці Крим і областях відкривають в установах банків спеціальні рахунки, на які зараховуються кошти від реалізації добрив та сільськогосподарської продукції, заготовленої в обмін на мінеральні добрива; представництва ДАК "Хліб України" не пізніше наступного дня після одержання коштів перераховують їх на спеціальний рахунок ДАК "Хліб України".
06.12.2002 за накладною № 2184 Агроцех № 5 ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 977 від 03.09.1997 передав Донецькому обласному дочірньому підприємству ДАК „Хліб України” озиму пшеницю кількістю 10 260 кг на загальну суму 3 796,29 грн. на Кальчицькому елеваторі ДП ДАК „Хліб України”. Як повідомлено у листі за № 2 від 19.02.2007 згідно з прибутковою квитанцією № 240440 від 06.12.2002 Кальчицьким елеватором ДП ДАК „Хліб України” прийнято від агроцехів ВАТ „ММК ім. Ілліча” пшениці всього 540 564 кг і переоформлено на зберігання ДОДП ДАК „Хліб України” в рахунок постанови № 977.
Проте з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено, що відповідач одержав кошти за поставлену пшеницю на спеціальний рахунок, адже, пшениця на суму 3 796,29 грн. була поставлена не відповідачу, а Донецькому обласному дочірньому підприємству ДАК „Хліб України”, яке є юридичною особою. Як нормами законодавства, чинного до 01.01.2004, так і ЦК України за юридичними особами закріплено право цивільної правоздатності, незалежно від підпорядкованості та виду підприємств, отже позивачем безпідставно не враховується право дочірніх підприємств самостійно від свого імені набувати цивільних прав і нести обов’язки.
Довіреність № 02-14/103 від 19.04.2001, видана відповідачем на ім’я генерального директора Донецького обласного дочірнього підприємства ДАК „Хліб України”, не є доказом одержання вищевказаних коштів відповідачем.
Відповідно до абз. 1 п. 2 акту передання-прийняття дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов’язаний перерахувати отримані ним суми протягом одного місяця на рахунок.
Оскільки, як вже було встановлено, факт проведення розрахунку ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" саме з відповідачем не доведений, немає підстав для твердження про невиконання відповідачем обов’язку перерахувати отримані ним суми протягом одного місяця.
Рішення суду першої інстанції є помилковим, адже, як встановлено вище, місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків про порушення відповідачем зобов’язання щодо перерахування коштів за правочином та про те, що третя особа2 в рахунок за поставлені відповідачем мінеральні добрива відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 977 від 03.09.1997 поставила відповідачу продукцію – озиму пшеницю на загальну суму 3 796,29 грн., у зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2006 у справі №38/475 скасувати.
2. В позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; рахунок № 26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012; код ЄДРПОУ 32491316) на користь Державної акціонерної компанії "Хліб України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; рахунок № 26007052701924 у Печерському філіалі „ПриватБанк” м. Київ, МФО 300711; код ЄДРПОУ 20047943) 51 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Справу № 38/475 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.