КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.03.2007                                                                                           № 16/243

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Ропій  Л.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від прокуратури - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від позивача1 - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від позивача2 - Фесенко В.М. – юрисконсульт, дов. № 73 від 26.01.2007;

 від відповідача - ВаврінчукП.П. – юрист, дов. №7 від 08.11.2006

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Військового прокурора Кіровоградського гарнізону

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.10.2006

 у справі № 16/243 (Ярмак О.М.)

 за позовом                               Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України,

Військової частини 2269 внутрішніх військ МВС України

 до                                                   ДП МВС України "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА"

             

                       

 про                                                  стягнення 1623759,04 грн. за первісним позовом та про стягнення 1453 860 грн. за зустрічною позовною заявою

 Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 № 01-23/1/10 та від 01.03.2007 № 01-23/1/1 склад колегії суддів змінювався.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 30.01.2007, 13.02.2007, 02.03.2007, 22.03.2007 розгляд справи відкладався на 13.02.2007, 02.03.2007, 22.03.2007, 27.03.2007.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2007 у справі № 16/243 строк розгляду справи продовжено.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2006 у справі №16/243 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що повітряне судно було передане позивачем всупереч вимогам п. 5.3 договору № 3.7-02 від 18.06.2002 щодо правил процедури оформлення передачі майна в експлуатацію, акту передачі вертольоту Мі-8МТВ № 94915 сторонами оформлено не було; додаток до договору про порядок розрахунків та використання вертольоту після повернення на базовий аеродром орендодавця сторонами не укладався та суду не наданий; відповідно до формулярів ПС та комплектуючих виробів, записів в бортовому журналі вертольоту в період чинності сертифікатів льотної придатності вертоліт був у несправному стані; відповідачем не надано доказів надання орендодавцю заявок щодо необхідності ремонту чи придбання агрегатів, запасних частин орендованого вертольоту; листи №№ 144.4-05, 181.4-05, 784.4-05 не є належними доказами, оскільки не містять посилань на договір № 3.7–02; 29.12.2004 укладена угода до договору № 3.7–02, якою доповнено договір пунктом 2.1.19 про те, що у разі закінчення ресурсу агрегату, виникнення технічної несправності, в тому числі пошкодження повітряного судна, для усунення якої потрібна заміна готових виробів, агрегатів, запасних частин, відповідач за свій рахунок повинен організувати придбання чи ремонт для їх заміни.

В апеляційному поданні військовий прокурор просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2006 у справі № 16/243 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

Підстави апеляційного подання обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник не згоден із твердженням про невиконання належним чином п. 5.3 договору № 3.7–02, а саме: непереданням повітряного судна за актом передання-прийняття з вини позивача, оскільки зазначене повітряне судно було передане відповідачу за актом передання-прийняття від 31.05.2000 на виконання умов договору оренди № 4.7-20 від 24.05.2000 та після закінчення цього договору відповідач не повернув позивачеві майно; відповідач продовжував користуватись повітряним судном та частково сплачував орендну плату; згідно із п. 6.1 договору 3.7-02 нарахування орендної плати починається з моменту підписання договору.

Заявник вважає, що судом не враховано наступні обставини: порядок розрахунків, викладений в п. 6.1 договору 3.7-02; те, що агрегати в день зняття їх з вертольоту замінялись іншими аналогічними агрегатами із запасам відповідного ресурсу, або справні агрегати з цього вертольоту переставлялись на інші повітряні судна, що підтверджується формулярами повітряного судна; крім того, не вирішено питання щодо стягнення орендної плати за період з квітня 2003 р. по вересень 2003 р. та з травня 2004 р. по травень 2005 р., коли орендоване повітряне судно було безспірно у технічно справному стані та укомплектовано всіма агрегатами.

У відзиві на апеляційне подання відповідач за первісним позовом, заперечуючи доводи подання, зокрема, посилається на те, що укладання договору № 3.7-02 від 18.06.2002 не можна вважати пролонгацією договору № 4.7-20 від 24.05.2000; позивач систематично не виконував своїх зобов’язань за договорами оренди: в межах встановлених ресурсів не здійснював капітальних ремонтів орендованого майна, у зв’язку з чим відповідач протягом 16-ти місяців був повністю позбавлений можливості користуватись орендованим майном.

Розглянувши апеляційне подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників другого позивача і відповідача за первісним позовом та враховуючи доводи відзиву на апеляційне подання, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору № 3.7-02 про оренду вертольоту Мі-8МТВ, заводський номер 94915, реєстраційний номер UR-HLD від 18.06.2002, підписаного сторонами та скріпленого печатками, другий позивач, за договором орендодавець, передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування вертоліт Мі-8МТВ, заводський номер 949915; пунктом 6.1 договору № 3.7-02 передбачено обов’язок  відповідача щомісячно, до 20 числа місяця, що йде за звітним, сплачувати орендну плату у розмірі 1 734,00 грн., з урахуванням ПДВ, за одну гарантовану годину нальоту вертольоту Мі-8МТВ помножену на коефіцієнт К, але не менше ніж за 50 гарантованих годин в місяць; нарахування орендної плати починається з моменту підписання договору двома сторонами.

Згідно із п. 13.1 договору № 3.7-02 термін його дії – один рік з моменту підписання обома сторонами. Докази припинення договору № 3.7-02 відсутні, в тому числі позивачем не надано доказів надсилання або вручення  листа від 26.05.2004 № 515 (а.с. 21, т. 1), отже договір є чинним.

Позовні вимоги пред’явлені про стягнення 1 576 630,25 грн. основного боргу – орендної плати за період з квітня 2003 р. по жовтень 2004 р. та 47 128,79 грн. пені за прострочку орендних платежів.

Як вбачається із матеріалів справи, вертоліт Мі-8МТВ перебував у користуванні відповідача, про що свідчать, зокрема, акти передання-прийняття робіт за договорами оренди повітряних суден: за січень 2003 р. - акт № 23 від 02.07.2003, за лютий 2003 р. – акт № 24/1 від 01.09.2003, за березень 2003 р. – акт № 25 від 02.07.2003, за період з 01.04.2003 по 15.04.2003 – акт № 26 від 30.06.2003 (а.с. 194-197, т. 1) та витяги із особового рахунку позивача про сплату відповідачем орендних платежів. Зазначені витяги свідчать також про часткову оплату відповідачем орендної плати до початку періоду, за який позивачем нараховується заборгованість.

Та обставина, що згідно із п. 6.4 договору № 3.7-02 після повернення на базовий аеродром орендодавця порядок розрахунків та використання вертольоту визначається додатком до цього договору, а такого додатку сторони не уклали, не звільняє сторін від виконання наявних умов договору, зокрема, обов’язку виконання відповідачем п. 6.1 щодо строку розрахунку.

Твердження відповідача про ухилення позивача від укладення зазначеного додатку до договору немає підстав прийняти до уваги, адже зацікавлена сторона за договором не позбавлена була права здійснити дії по внесенню змін до договору у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 266 ЦК Української РСР наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування найнятим майном істотно зменшилась.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 10.04.1992 № 2269 "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону України від 07.02.2002,  розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін; розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України; орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови господарювання, передбачені договором, або істотно погіршився стан об’єкта оренди.

В редакції Закону України від 29.06.2004 статтею 21 передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об’єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 266 ЦК Української РСР наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування найнятим майном істотно зменшилась.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 286 ГК України встановлено, що орендар має право вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об’єкта оренди.

Відповідач у відзивах, поясненнях не наводить конкретний період, протягом якого неможливо було користуватися орендованим повітряним судном.

Із наданих витягів із записів у формулярах вертольоту Мі-8МТВ зав. № 94915 достеменно не вбачається неможливості користування вертольотом протягом всього періоду з 15.04.2003 по жовтень 2004 р., адже у зазначених витягах записано, що в 2003 р. здійснювалась заміна деталей та масла у березні – 2 рази та відповідно у квітні - 1, травні – 2, у червні – 1, крім того 19.05. виконано демонтаж стабілізатора для ремонту, а 26.05. – монтаж його після ремонту; у липні – 25-го - проведено демонтаж рульового гвинта, а 30-го – монтаж іншого рульового гвинта; 01.10.2003 проведена консервація вертольота. В 2004 р.: 08.01, 08.04. – переконсервація, 14.04 – проведено заміну двигунів, 05.05 – розконсервація, заміна масла, демонтаж деталей, 06.05 – заміна деталей; в червні – 10.06 – проведено демонтаж рульового гвинта; у липні: 2-го, 12-го, 15-го, 16-го, 21-го, 27-го проводились заміна масла, деталей; 11.10.2004 – проведена заміна хвостового валу з виробничої необхідності.

Оскільки сама лише заміна масла та деталей вертольоту не свідчить про неможливість користування протягом якогось конкретного періоду, про що, зокрема свідчать ті обставини, що хоча за даними записів 20.01.2003, 04.03.2003, 26.03.2003 і були здійснені заміни масла та деталей, вертоліт використовувався, що підтверджується вищезазначеними актами №№ 23, 24/1, 25, 26; здійснення консервації вертольоту відбувається через його невикористання, проте не доведено того, що причиною консервації та величиною періоду консервації була саме вина орендодавця.

Таким чином із матеріалів справи не вбачається того, що протягом періоду з квітня 2003 р. по жовтень 2004 р. стан вертольота Мі-8МТВ зав. № 94915 істотно погіршився, наявність протягом зазначеного періоду обставин, за які відповідач не відповідає, можливість користування вертольотом істотно зменшилась, змінились передбачені договором умови господарювання, що є підставою для вимоги про зменшення орендної плати відповідно до норм законодавства.

Крім того, відповідно до умов пунктів 2.2.1, 6.3 договору № 3.7-02 у випадку неможливості придбання або ремонту агрегатів, запасних частин орендодавцем, орендар за письмовим погодженням з орендодавцем сам виконує капітальний ремонт, придбає або ремонтує готові вироби, агрегати, запасні частини до вертольоту, а орендодавець проводить оплату.

Отже відповідач не був позбавлений права своєчасно усувати технічні несправності, що виникали.

Відповідно до ст. 161 ЦК Української РСР зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7.4 договору № 3.7-02 передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати відповідач сплачує другому позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день.

Як вбачається із розрахунку пені, другим позивачем нараховано пеню з дотриманням вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, але при підрахунку загальної суми, з окремих сум пені, допущено арифметичну помилку, через що розмір загальної суми пені становить 44 318,78 грн., а не 47 128,79 грн.

Із висновком суду першої інстанції немає підстав погодитись, оскільки передання вертольоту в оренду всупереч вимогам п. 5.3 договору, а саме без складання акту, не свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з квітня 2003 р. по жовтень 2004 р., адже матеріали справи свідчать про те, що вертоліт знаходився у користуванні відповідача; договором не передбачено, що невиконання орендодавцем умов п. 2.2.1 договору № 3-7-02 звільняє орендаря від сплати орендної плати, крім того, як вбачається із записів у формулярі вертольота на останньому періодично здійснювалась заміна запасних частин.

Отже позовні вимоги про стягнення 1 576 630,25 грн. основного боргу та 44 318,78 грн. пені підлягають задоволенню як такі, що відповідають законодавству та підтверджені матеріалами справи.

В позовній заяві за зустрічним позовом позивачем пред’явлені вимоги про стягнення 1 435 860 грн. збитків на підставі ст.ст. 203, 208, 264 ЦК Української РСР, ст.ст. 218, 224-226 ГК України, ст.ст. 629, 776 ЦК України, ст.ст. 23, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 4.2, 6.3, 7.5, 7.6 договору оренди.

Згідно із довідкою-розрахунком ціни позову сума 1 453 860 грн. складається із наступних сум: 1 010 000 грн. загальної вартості капітального ремонту двигунів ТВ3-117ВМ, 310 600 грн. загальної вартості капітального ремонту ВСУ АИ-9В, 133 260 грн. загальної вартості лопатів рульового гвинта № 246-3925-00.

29.12.2004 сторонами укладено додаткову угоду № 1/х до договору оренди № 3.7-02, якою внесено зміни до договору, згідно із якими пунктом 2.1.1 та 2.1.19 встановлено, що орендар зобов’язаний за власний рахунок здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів вертольота; сплачувати за свій рахунок усі витрати, пов’язані з технічною експлуатацією в обсязі чинних регламентів технічного обслуговування в цивільній авіації, виконання ремонтів, в тому числі і капітальні, продовження ресурсів вертольоту, його компонентів, комплектуючих виробів; у разі закінчення ресурсу агрегатів, виникнення технічної несправності, в тому числі пошкодження ПС, для усунення якої потрібна заміна готових виробів, агрегатів, запасних частин, за свій рахунок організувати придбання чи ремонт для їх заміни; при відсутності можливості надання орендодавцем необхідного агрегату придбає вказаний агрегат за свій рахунок.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом витрати по капітальному ремонту двигунів ТВ3-117ВМ та ВСУ АИ-9В понесено у 2005 р., про що свідчать платіжні доручення № 450 від 26.08.2005, № 513 від 21.09.2005, № 548 від 03.10.2005, квитанція № 002938 від 27.09.2005, платіжні доручення № 137 від 24.01.2005, № 234 від 21.02.2005, № 26 від 17.03.2005,  № 11 від 17.03.2005, № 81 від 04.04.2005, квитанція № 002927 від 28.03.2005.

Однак, зазначеними пунктами додаткової угоди № 1/х, початок строку дії якої відповідно до п. 13.1 сторони встановили з 29.12.2004, всі витрати на проведення ремонтів, в тому числі капітальних, покладено на позивача за зустрічним позовом, а п. 4.2 договору виключено.

Оскільки станом після 29.12.2004 р. у відповідача за зустрічним позовом не було обов’язку за договором оренди вертольота Мі-8МТВ зав. № 94915 здійснювати як поточний, так і капітальний ремонт, то останнім не було порушено умови договору, отже відсутня та обставина, яка є підставою для покладення відповідальності згідно зі ст.ст. 218, 224 – 226 ГК України.

Також, враховуючи те, до умовами договору у 2005 р. передбачено здійснення капітального ремонту орендованого вертольоту за рахунок позивача за зустрічним позовом, посилання його на норми ст. 776 ЦК України безпідставне.

Згідно із платіжним дорученням № 534 від 30.09.2004 позивачем за зустрічним позовом сплачено ЗАТ "Авіаком" 133 260 грн. за лопаті рульового гвинта № 246-3925 згідно із рахунком-фактурою № СФ-0000014 від 29.09.2004.

Однак, із витягів формуляра вертольота Мі-8МТВ зав. № 94915 не вбачається того, що зазначені лопаті рульового гвинта були встановлені на цей вертоліт, таким чином не доведено, що збитки спричинені внаслідок порушення умов саме договору № 3.7-02.

Згідно із копією акта установки, затвердженого позивачем за зустрічним позовом та ТОВ "АИК "Техноцентр" 18.01.2006 (т. 2, а.с. 75), лопаті рульового гвинта № 246-3925-00 встановлені на вертоліт Мі-8МТВ1 зав. № 9512 UR-HLB, отже підставою для вимоги про відшкодування понесених витрат у цій частині можуть бути умови договору оренди саме вертольота Мі-8МТВ1 зав. № 9512 UR-HLB, а не вертольота Мі-8 МТВ зав. № 94915 UR-HLD, у зв’язку з чим зобов’язання відповідача за зустрічним позовом за договором № 3.7-02 щодо відшкодування позивачу витрат по  зазначених лопатях рульового гвинта № 246-3925-00 відсутнє.

Твердження у додаткових поясненнях від 18.07.2006 до зустрічної позовної заяви немає підстав визнати переконливими, оскільки відповідно до п. 6.3 договору № 3.7-02, в редакції чинній до 29.12.2004, орендодавець проводить оплату придбаних або відремонтованих запчастин, готових виробів, агрегатів відповідно до рахунків та кошторису, наданого орендарем, а оформлення орендарем рахунків та кошторису можливе лише після придбання ним агрегатів, оплати ремонту, крім того, якщо двигуни після ремонту були встановлені на вертольоті UR-HLB, то немає підстав керуватись умовами договору оренди вертольота UR-HLD.

Оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено матеріалами справи порушення відповідачем умов договору № 3.7-02 зі змінами,  підстави для покладення відповідальності за витрати позивача на відповідача за зустрічним позовом відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційного подання та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1          Апеляційне подання задовольнити частково.

2          Рішення Господарськогосуду міста Києва від 31.10.2006 у справі № 16/243 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства МВС України „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа” (01024, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5; код ЄДРПОУ 30550903) на користь Військової частини 2269 внутрішніх військ МВС України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95; код ЄДРПОУ 14322859) 1 576 630 грн. 25 коп. основного боргу, 44 318 грн. 78 коп. пені.

Стягнути з Державного підприємства МВС України „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа” (01024, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5; код ЄДРПОУ 30550903) в дохід Державного бюджету України 16 209 грн. 49 коп. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства МВС України „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа” (01024, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5; код ЄДРПОУ 30550903) на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (03680, м. Київ, вул. Тритенка, 2; рахунок № 26002014180001 в Львівській філії ВАТ „Банк Універсальний”, МФО 325707; код ЄДРПОУ 30045370) 117 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю".

3          Стягнути з Державного підприємства МВС України „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа” (01024, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5; код ЄДРПОУ 30550903) в дохід Державного бюджету України 8 104 грн. 75 коп. державного мита за розгляд апеляційного подання.

4          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5          Справу № 16/243 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Рябуха  В.І.