Номер провадження 2/228/1/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2014 року м. Докучаєвськ
Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:
головуючого -судді Черткової Л.О., при секретарі Остапенко О.М., з участю представника позивача - ОСОБА_1,позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна,
В С Т А Н О В И В:
14.05.2013р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем колишні подружжя. За період шлюбу, придбали і мають на праві спільної сумісної власності наступне майно: м'яку меблі, вартістю 4500,00 грн.; шаф - купе, вартістю2800 грн., кухонний стіл, вартістю 700,00 грн.; меблеву стінку, вартістю 2100,00 грн.; стіл комп'ютерний, вартістю 1400,00 грн.; пилосос « Zelmer», вартістю 1200,00 грн.; стіл обідній, вартістю 400,00 грн.; комод ( 2 шт) вартістю 600,00 грн..; тумби приліжкові ( 2 шт.), вартістю 200 грн.,стіл журнальний, вартістю 200,00 грн., автомобіль марки ЗАЗ TF698К ЗНГ, 2011 року випуску, сірого кольору, р/н НОМЕР_1,вартістю 54,000 грн., автомобіль KIA RIO ЗНГ, н/з НОМЕР_5, вартістю 147200,00 грн. Крім того, в 2004р. відповідач отримав в дар будинок АДРЕСА_1, в якому вони проживали у весь час перебування у шлюбі. У 2005 році зроблена нова прибудова з цегли-веранда, перед входом в будинок. В 2008р. у вказаному будинку, спільними зусиллями був зроблений капітальний ремонт, замінено вікна на пластикові, зроблена тепла підлога, проведена штукатурка стін, поклеєні нові шпалери, замінена проводка, установлена система автономного водяного опалення, з алюмінієвими батареями, установлений новий газовий кател, на підлозі укладений новий лінолеум. На підставі викладеного просить суд розділити майно, придбане в період шлюбу між ними, визнати за нею право власності на автомобіль KIA RIO, н/з НОМЕР_5, 2012 року випуску, вартістю 147200,00 грн.. Визнати будинок АДРЕСА_1 спільної сумісної власністю подружжя та визнати за нею та відповідачем право власності на ? частину вказаного будинку. За відповідачем визнати право власності на кухонний куточок, вартістю 700,00 грн.; м'яку меблі, вартістю 4500,00 грн.; меблеву стінку, вартістю 2100,00 грн.; стіл комп'ютерний, вартістю 1400,00 грн.; шаф - купе, вартістю 2800,00 грн.; пилосос « ZELMER»,вартістю 1200 грн.; стіл обідній, вартістю 400,00 грн.; стіл журнальний, вартістю 200,00 грн.; комод ( 2 шт.) ,вартістю 300,00 грн. кожна; тумбу при ліжкову ( 2 шт), вартістю 100 грн. кожна; автомобіль « ЗАЗ»TF698 К ЗНГ, 2011 року випуску, н/з НОМЕР_1, вартістю 54000,00 грн..
Представник позивача,позивач в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що зазначені у позові. Позивач згодна, розділити майно, визнавши за нею право власності на м'яку меблі, вартістю 4500,00 грн.; шаф - купе, вартістю2800 грн., а всього на суму 7300,00 грн.
Представник відповідача, відповідач в судовому засіданні позов визнали частково,не заперечували того факту, що сторони придбали майно, яке вказано у позові. Не згоден з оцінкою автомобіля KIA RIO, н/з НОМЕР_5, 2012 року випуску у сумі 147200,00 грн.. Відповідач пояснив, що він не згодний на такий розподіл майна, який пропонує позивач. Також зазначив, що автомобіль марки КІА RIO н/з НОМЕР_5, 20 листопада 2012 був проданий ОСОБА_5, рішенням Докучаєвського м/с від 27.11.2013р. договір комісії від 20 листопада 2012 року № 206, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолідер-2010" в особі начальника відокремленого підрозділу № 7 Чанаях Анатолія Анатолійовича, що діяв на підставі довіреності № 7 від 24.11.2011 року та ОСОБА_4 щодо продажу транспортного засобу - автомобіля марки КІА RIO ЗНГ легковий седан, номер шасі НОМЕР_6, державний номерний знак № НОМЕР_5, який належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 21.04.2012 року та Довідку-рахунок серії ДПІ від 20 листопада 2012 року, виданої ОСОБА_5 визнано недійсними, позивач дій, направлених на виконання цього рішення не зробила, власником на теперішній час залишається ОСОБА_5. Спірний будинок не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки була одержана їм в дар, а тому є його особистою власністю
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.06.2002 р.. Шлюб розірвано на підставі рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 07.12.2012 р.
За період сумісного проживання сторонами було придбано у власність автомобіль марки ЗАЗ TF698К ЗНГ, 2011 року випуску, сірого кольору, р/н НОМЕР_1,вартістю 54,000 грн., автомобіль KIA RIO ЗНГ, н/з НОМЕР_5 та предмети домашньої обстановки та обіходу на загальну вартість 14100,00 грн. Вартість майна сторонами не оспарюється , окрім вартості автомобіля KIA RIO ЗНГ, н/з НОМЕР_5.
Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України і ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, доходу. Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Та відповідно до ст.. 70 СК України в разі поділу спільного майна подружжя частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Оскільки відповідач згоден, а позивач проти цього не заперечує, суд вважає, що за позивачкою слід залишити на праві власності - м'яку меблі, вартістю 4500,00 грн.; шаф - купе, вартістю2800 грн., а всього на суму 7300,00 грн., решту майна залишити на праві власності за відповідачем.
Крім того, у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільні речі, суди мають застосовувати положення ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що автомобіль марки ЗАЗ TF698К ЗНГ, 2011 року випуску, сірого кольору,, н/з НОМЕР_1, слід залишити у спільній частковій власності та визнати права власності за сторонами на автомобіль в рівних частинах.
Відповідно до частини 1 статті 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Для застосування передбачених зазначеною статтею правил збільшення вартості майна повинно відбуватися якраз внаслідок затрат подружжя, незалежно від інших факторів, (зокрема, тенденцій до загального подорожчання чи здешевлення конкретного майна) і наявним повинно бути істотне збільшення вартості майна як об'єкту, його якісних характеристик.
Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об'єкту в стані, що існував до поліпшення, та його вартості після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них не є тим фактором, який єдиний безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкту.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3394/24-6396/24 від 05.02.2014р. ринкова вартість будинку АДРЕСА_1, на момент проведення дослідження станом на 18.11.2012р. склала відповідно 168252 грн.., вартість ремонтно - будівельних робіт з урахуванням вартості виконаних робіт в зазначеному будинку складає 45732 грн., а покращення пов'язані з проведенням ремонту, які не призвели до збільшення майна, чи збільшення його вартості не є підставою для визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину будинку, доводи позивача в цій частині є не спроможними, не основані на положеннях закону та недоведені суду в розумінні ст. ст. 10, 60 ЦПК України.
Будинок АДРЕСА_1 був прийнятий відповідачем ОСОБА_4 в дар ОСОБА_421.12.2004 року, що підтверджено нотаріально посвідченим договором дарування, таким чином спірний будинок не є спільної сумісної власністю подружжя, оскільки була одержана відповідачем в дар, а тому є його особистою власністю.
Під час перебування сторін у шлюбі було придбано транспортний засіб - автомобіль марки КІА RIO, н/з НОМЕР_5, власником якого був ОСОБА_4. 20 листопада 2012 р. вчинено продаж вказаного автомобілю.
Рішенням Докучаєвського м/с Донецької області від 27.11.2013р., залишеним ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13.02.2014р. без зміни, договір комісії від 20 листопада 2012 року № 206, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолідер-2010" в особі начальника відокремленого підрозділу № 7 Чанаях Анатолія Анатолійовича, що діяв на підставі довіреності № 7 від 24.11.2011 року та ОСОБА_4 щодо продажу транспортного засобу - автомобіля марки КІА RIO ЗНГ легковий седан, номер шасі НОМЕР_6, державний номерний знак НОМЕР_5, який належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 21.04.2012 року та Довідку-рахунок серії ДПІ від 20 листопада 2012 року, виданої ОСОБА_5 визнано недійсними.
Позивач в судовому засіданні пояснила, що перереєстрації транспортного засобу на підставі рішення суду про визнання недійсним договору комісії не проводилось.
Згідно відповіді УДАІ УМВС України в Донецькій області № 9/1782 від 04.03.2014р. автомобіль марки КІА RIO, н/з НОМЕР_5 зареєстрований за ОСОБА_5.
Оскільки на час ухвалення рішення суду власником спірного автомобілю є ОСОБА_5, суд позбавлений можливості вирішити питання, щодо розподілу зазначеного майна до моменту скасування реєстрації транспортного засобу та фактичного вибуття з її власності. При цьому не порушуються майнові права позивача, оскільки вона не позбавлена права вирішити питання розподілу спірного автомобіля, після скасування реєстрації транспортного засобу.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 313,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись 3,10,11,14, 57,60,61,64, 88, 209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст. 60,65,69-72 СК України, ст.ст.365,368 ЦК України суд -,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності та виділити їй в натурі м'яку меблі, вартістю 4500,00 грн.; шаф - купе, вартістю2800 грн., а всього на суму 7300,00 грн..
Визнати за ОСОБА_4 право власності та виділити йому в натурі кухонний стіл, вартістю 700,00 грн.; меблеву стінку, вартістю 2100,00 грн.; стіл комп'ютерний, вартістю 1400,00 грн.; пилосос « Zelmer», вартістю 1200,00 грн.; стіл обідній, вартістю 400,00 грн.; комод ( 2 шт) вартістю 600,00 грн..; тумби приліжкові ( 2 шт.), вартістю 200 грн.,стіл журнальний, вартістю 200,00 грн., а всього на суму 6800,00 грн..
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за кожним окремо право власності на ? частку автомобіля марки ЗАЗ TF698К ЗНГ, 2011 року випуску, сірого кольору, н/з НОМЕР_1 без його реального поділу з залишенням у їх спільній частковій власності.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у суму 313,00 ( триста тринадцять ) грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 07.04.2014р, в повному обсязі рішення складено 08.04.2014р.
Суддя