КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.10.2007                                                                                           № 37/205

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Губенко Н.М.

 суддів:             Ропій  Л.М.

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

 від відповідача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Плат"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.06.2007

 у справі № 37/205  

 за позовом                               Приватне підприємство "Агросервіс-2003"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Плат"

             

                       

 про                                                  стягнення 27480,21 грн.

 На підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 25.09.2007 розгляд справи відкладався на 16.10.2007.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 у справі №37/205 позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 809,78 грн. основного боргу, 3 642,22 грн. інфляційних втрат, 1 028,21 грн. 3% річних, 274,80 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що позивачем було поставлено відповідачу товару за видатковими накладними № АГ 1212-04 від 06.12.2005 на суму 34 649,78 грн. та № АГ 1212-05 від 13.12.2005 на суму 2 160,00 грн.; відповідно до рахунків-фактур № 1122107 від 06.12.2005 та № 1122108 від 13.12.2005 оплата за поставлений товар мала бути здійснена в день передання-прийняття товару; відповідач взятих на себе зобов’язань з оплати товару повністю не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 22 809,78 грн.; як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, відповідач не визнає суму заборгованості в розмірі 12 504,00 грн., зазначаючи, що товар на дану суму був повернутий позивачу, проте доказів на підтвердження повернення товару суду не надав; оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню 3 642,22 грн. інфляційних втрат та 1 028,21 грн. 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений в обґрунтованому розрахунку позивача.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 у справі № 37/205 повністю з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги в розмірі 10 305,78 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем повернуто позивачу товару на суму 12 504,00 грн., що підтверджується копією накладної № 7/12 від 07.12.2005 та копією розписки представника позивача Копчука І.І. від 07.12.2005.

На думку відповідача, місцевий господарський суд був зобов’язаний залишити позов без розгляду в частині вимог, які відповідач заперечував, а позивач не надав витребуваних доказів згідно зі ст. 81 ГПК України.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення з відповідача 22 809,78 грн. основного боргу, 3 642,22 грн. інфляційних втрат, 1 028,21 грн. 3% річних та судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковими накладними № АГ 1212-04 від 06.12.2005 та № АГ 1212-05 від 13.12.2005 позивачем, за накладними постачальником, було передано відповідачу, за накладними одержувачу, товар на суми 34 649,78 грн. та 2 160,00 грн. відповідно.

У видаткових накладних є посилання на рахунки-фактури № АГ1122107 від 06.12.2005 та № АГ1122108 від 13.12.2005.

Згідно з рахунком-фактурою № АГ1122107 цей рахунок дійсний до сплати до 06.12.2005, а відповідно до рахунку-фактури № АГ1122108 зазначений рахунок дійсний до сплати до 13.12.2005.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідачем обов’язок з оплати товару виконувався несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується копіями витягів з особового рахунку позивача наявними в матеріалах справи, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 22 809,78 грн.

Таким чином наявні у справі документи надають підстави для висновку, що позовні вимоги про стягнення 22 809,78 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги про стягнення 3 642,22 грн. інфляційних втрат та 1 028,21 грн. 3% річних, розрахунок яких додано до позовної заяви, є такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству України.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, враховуючи викладене та виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З доданої до скарги фотокопії накладної 7/12 від 07.12.2005 не можливо встановити ким, кому, який товар, в якій кількості та на яку суму було передано, а також ким цей товар одержано, у зв’язку з чим зазначена фотокопія накладної не може вважатися доказом повернення відповідачем товару позивачу на суму 12 504,00 грн., як про це стверджує заявник. А з доданої до апеляційної скарги фотокопії листа громадянина Копчука І.І. від 07.12.2005 вбачається, що останній просить відповідача здійснити відвантаження йому соку гранатового в кількості 2 000 пляшок, при цьому зобов’язується здійснити оплату самостійно. Тобто із поданих відповідачем фотокопій документів не вбачається, що відповідачем було повернуто позивачу товару на суму 12 504,00 грн.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 та 25.09.2007 у справі № 37/205 було зобов’язано відповідача надати придатну для читання копію накладної № 7/12 від 07.12.2005, копію довіреності представника позивача на одержання товару за накладною № 7/12 – у справу, оригінали зазначених накладної та довіреності для огляду.

Відповідачем витребувані судом докази не надано.

Отже відповідачем не доведено відповідно до ст. 33 ГПК України факту повернення позивачу товару на суму 12 504,00 грн.

Частиною 5 ст. 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, а ст. 75 ГПК України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 у справі №37/205 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2.          Справу № 37/205 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Ропій  Л.М.