Єдиний унікальний номер 243/644/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2879/2014
Головуючий у 1 інстанції : Чернишов Ю.В.
Категорія : 79 Доповідач : Кіянова С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Никифоряка Л.П.
суддів Кіянової С.В., Іванової А.П.
при секретарі Ганжела М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов»янського міськрайонного суду від 25 лютого 2014 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Слов»янського міськрайонного управління юстиції Шестопалової Лілії Володимирівни,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Слов»янського міськрайонного суду від 25 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Слов»янського міськрайонного управління юстиції Шестопалової Лілії Володимирівни.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, визнати дії державного виконавця щодо опису 12 частки квартири незаконним та зобов»язати провести опис іншого майна, оскільки судом не враховано, що його не було повідомлено про виконавчу дію щодо опису та арешту майна, не надано право вказати добровільно майно, на яке може бути звернуто стягнення, не враховано, що вартість частки квартири значно перевищує суму боргу.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ВДВС Слов»янського МРУЮ заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив ухвалу суду залишити без змін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ВДВС, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без змін з наступних підстав
Відмовляючі у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що 11.10.2013 р. державним виконавцем ВДВС Слов»янського МРУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 17 327,50 грн. Копія постанови направлена боржнику ОСОБА_1 та надано строк для добровільного виконання рішення суду, заявник вказані обставини підтвердив, але рішення не виконав. Постановою державного виконавця ВДВС від 18.11.2013 р. було накладено арешт на майно боржника : квартиру в АДРЕСА_1. 26.11.2013 року державним виконавцем направлена боржнику вимога знаходитися у вказаній квартирі з метою проведення опису майна, але вказана вимога не була виконана. 15.01.2014 р. державним виконавцем було складено акт опису та арешту 12 частки зазначеної квартири, яка належить боржнику ОСОБА_1, який направлено боржнику. Копії постанов виконавчого провадження занесені до Єдиного Державного реєстру.виконавчих проваджень. Оскільки розмір боргу перевищує 10 мінімальних зарплат, то відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернення стягнення на житло, тому у задоволенні скарги відмовлено.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність скарги ОСОБА_1 з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви стягувача ОСОБА_3, постановою державного виконавця ВДВС Слов»янського МРУЮ від 11.10.2013 р. було відкрито виконавче провадження щодо виконання рішення Слов»янського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації у розмірі 15 242 грн., моральної шкоди 2 000 грн. та судових витрат у розмірі 85,50 грн. та боржнику запрпоновано протягом 7 днів самостійно виконати рішення суду. Копію постанови боржник отримав 07.11.2013 року, про що не заперечував (а.с.17-20).
Постановою державного виконавця від 18.11.2013 р. на підставі заяви стягувача було накладено арешт на майно боржника в межах суми звернення стягнення, яка складає 17 327,50 грн. та оголошено заборону на його відчуження (а.с.29)
Вимогою у відповідності до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» боржника ОСОБА_1 було попереджено про знаходження за місцем проживання АДРЕСА_1 для складення опису майна та він попереджений про відповідальність за невиконання вимги (а.с.30)..
Проте, зазначеної вимоги він не виконав, тому 15.01.2014 р. державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна, яким накладено арешт на 12 частину квартири АДРЕСА_1, копія акта направлена боржнику(а.с.42, 3-5, 31-33).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії державного виконавця ВДВС Слов»янського міськрайонного управління юстиції відповідають вимогам закону, тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 не має.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вартість частки його квартири значно перевищує суму боргу безпідставні, оскільки вартість 12 частини квартири складає 3 000 грн. згідно договору купівлі-продажу від 06.04.2004р., а сума боргу - 17 327,50 грн.(а.с.39-40).
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст.307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Слов»янського міськрайонного суду від 25 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :