А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.09.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Дворніченка В.І.,

суддів: Дацківа В.В., Животова Є.Г.

при секретарі: Головець М.А.,

за участі прокурора: Ільчука І.М.,

засудженого: ОСОБА_1

його захисника: адвоката ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, в кримінальному провадженні № 1-кп/303/26/13, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Нижнєудинськ Іркутської області Російської Федерації, зареєстрованого в АДРЕСА_3, мешканця АДРЕСА_2, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда Ш групи, в порядку ст.89 КК України несудимого,

- Визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст..115 ч.1 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років шість місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня затримання 08.11.2012 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до ст..100 КПК України.

В С Т А Н О В И В:

Згідно встановлених судом обставин, ОСОБА_1, 08.11.2012 року, приблизно о 01 годині, знаходячись на кухні в квартирі АДРЕСА_1, де проживали його батьки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку зі своїм батьком - ОСОБА_4,1930 року народження, у зв'язку з тим, що останній висловив зауваження з приводу пізнього повернення сина додому в нетверезому стані та грубої поведінки у його відношенні. Незважаючи на намагання батька припинити сварку, ОСОБА_1, проявляючи агресивність, взяв на кухні два ножі і маючи на меті продовжувати з'ясовувати стосунки, пішов слідом за батьком у спальню. Продовжуючи сварку у спальні, ОСОБА_1 метнув ножі у двері шафи, демонструючи тим самим батькові свою фізичну перевагу, після чого, діючи умисно, з метою вбивства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність,передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді смерті іншої людини, підійшов до ОСОБА_4 івановича та завдав йому один удар клинком ножа в ділянку розташування життєво важливих органів, а саме, в грудну клітину зліва, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з ушкодженням верхньої долі лівої легені, що супроводжувалось гострою зовнішньою та внутрішньогрудинною кровотечею з розвитком гіповолемічного та травматичного шоку. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці події. Вказані тілесні ушкодження є небезпечними для життя в момент спричинення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку і є безпосередньою причиною смерті.

В поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_2 вказує, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції є незаконним, та постановленим з істотним порушенням кримінального процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону, що призвело до безпідставного засудження його підзахисного за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. В обрунтування доводів апеляції зазначив, що Мукачівським міськрайонним судом вирок від 05.06.2013 року постановлено з порушенням ст..ст.370, 374 КПК України, не дано оцінки всім обставинам по справі, належним чином не перевірено версії обвинуваченого щодо ненавмисного заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, не дано оцінки показам понятих про ряд порушень чинного кримінального процесуального закону під час проведення досудового слідства в даному кримінальному провадженні, недостовірно відображено покази експерта ОСОБА_5, дані ним під час судового слідства, який в ході судового розгляду заявляв, що можливість заподіяння ножевого поранення потерпілому у спосіб, на який вказував ОСОБА_1, не виключена, не зазначено мотивів та доказів на спростування цього, та з яких міркувань суд першої інстанції не витлумачив сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на його користь.

Обвинувачений ОСОБА_1 в поданій ним апеляційній скарзі просить вирок Мукачівського міськрайонного суду від 05.06.2013 року скасувати через неповноту судового розгляду, безпідставне відхилення його клопотань по проведення окремих слідчих дій, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, численні порушення вимог чинного кримінального процесуального закону, допущені під час досудового слідства, ненаведення у вироку мотивів та підстав, з яких суд надав перевагу одним доказам і не взяв до уваги інші, наявність істотних суперечностей у висновках суду, зокрема неповне відображення обставин, які суд вважає встановленими під час судового розгляду - не зазначення жодних доказів, якими би підтверджувався умисел ОСОБА_1 на заподіяння смерті батькові, мотив та мета скоєного злочину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисника ОСОБА_2, який просив скасувати вирок суду першої інстанції та постановити виправдувальний вирок щодо його підзахисного, обвинуваченого, який просив перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України, призначити йому покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі, та зазначив, що судом першої інстанції неналежним чином проведено фіксацію судового процесу та процесуальних дій, думку прокурора та потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляції обвинуваченого та захисника підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення норм КПК.

Відповідно до ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а крім того, у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч 5 ст.27 КПК України передбачено забезпечення повної фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК.

У відповідності до п.п.2.2 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої Наказом ДСА України № 108 від 20.09.2012 року, фіксування судового засідання технічними засобами - це технічний запис розгляду справи судом за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що включає в себе створення фонограми судового засідання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, фіксування технічними засобами судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не здійснювалося належним чином.

Стаття 107 ч.6 КПК України передбачає, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, коли воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

В матеріалах кримінального провадження наявний компакт-диск з робочою копією фонограми фіксування судового розгляду, на якому відсутній запис судового засідання, від 19.04.2013 року, а запис судового засідання від 12.04.2013 року є неповним(відсутні чотири хвилини допиту обвинуваченого та відсутній запис з допитом потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7), що свідчить про те, що фіксація судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 проводилась не належним чином.

Отже, враховуючи заперечення обвинуваченого ОСОБА_1 щодо чинності та правильності проведених судом першої інстанції процесуальних дій та результатів їх здійснення, думку інших учасників процесу з цього приводу, колегія суддів визнає суттєвими порушеннями вимог чинного кримінального процесуального законодавства, допущені судом першої інстанції під час судового провадження, що виразилось у неналежному проведенні фіксації технічними засобами судового розгляду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, а за таких обставин судове рішення не можна вважати законним, воно підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню до нового розгляду.

Під час нового розгляду, суду першої інстанції необхідно звернути увагу на неприпустимість порушень чинного кримінального процесуального закону, про які вказано вище, та необхідність суворого дотримання вимог закону під час судового розгляду кримінального провадження та постановлення рішення по суті справи, надати належну оцінку всім доводам та доказам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту.

Керуючись ст.ст.407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду від 05.06.2013 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України, - скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а справу призначити до нового розгляду в суді першої інстанції, в іншому складі.

Судді: