Справа №22/1026    Головуючий у 1інст.Потапова Т.М.

Категорія 42                                    Доповідач: Широкова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                          УКРАЇНИ

08 червня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді:: Франовської К.С., суддів:, Широкової Л.В., Товянської О.В., при секретарі Чичирко В.А., розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  у  м. Житомирі   цивільну справу за. позовом Бердичівського виробничого     житлового     ремонтно-експлуатаційного підприємства №6/далі ВЖРЕП №6/  до ОСОБА_1,    про    визнання    втратившими    право користування  жилим  приміщенням,  стягнення  боргу  за комунальні послуги апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міського суду Житомирської області від 23 грудня 2003 року,

встановив:

В серпні 2003 року Бердичівський ВЖРЕП №6 пред'явив позов до ОСОБА_1 про визнання втратившими право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він виїхав проживати на Інше постійне місце. Позивач зазначав, що відповідач проживає з іншою сім'єю АДРЕСА_2. Також просили визнати втративши право і сина ОСОБА_1- ОСОБА_2, оскільки він не проживає в даній квартирі більше 4-років. Крім того, просили стягнути з відповідачів 886,31 грн. заборгованості за комунальні послуги.

В процесі розгляду справи, ухвалою Бердичівського міського від 23 грудня провадження в справі за позовом ВЖРЕП №6 до ОСОБА_2 про втрату права на жиле приміщення  закрито  у  зв'язку  із  смертю останнього /а.с.15/.

Рішенням Бердичівського міського суду Житомирської області від 23 грудня 2003 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житлом в квартирі АДРЕСА_1 та стягнуто з нього на користь держави 8 грн. 50 коп. державного мита.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду просить скасувати як таке, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи. Про день та час слухання справи він не був належним чином повідомлений.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму не розривається, а член сім'ї, який вибув на постійне проживання в інше місце, втрачає право користування цим приміщенням з дня вибуття.

Позивач до суду звернувся про визнання ОСОБА_1 втративши право на житло саме з цих підстав. Проте, суд вийшовши за межі пред'явленого позову, зробив висновок про відсутність останнього в спірній квартирі більше 3-х років без поважних причин, відповідно до норми ст.71 ЖК України.

Висновок суду про належне повідомлення відповідача про розгляд справи не ґрунтується на матеріалах справи. З повідомлення /а.с.12/ не можна зробити висновок, що ОСОБА_1 була вручена повістка відповідно до вимог ст.94 ЦПК України в редакції 1963 року.

Крім того, судом не розглянута вимога ВЖРЕП №6 про стягнення з ОСОБА_1 886,31 грн. заборгованості за комунальні послуги. Позивач від даних позовних вимог не відмовлявся.

„Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не дозволяють суду Апеляційної інстанції виправити помилки шляхом ухвалення нового судового рішення, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись   ст.ст.304,307,313-315   ЦПК   України, Апеляційний суд, -

ухвалив   :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бердичівського міського суду Житомирської області від 23 грудня 2003 року скасувати, а справу направити до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області на новий судовий розгляд.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.

Головуючий:    Судді   :