Справа № 22/918 Головуючий в суді 1 інст.: Збицька К.Д.
Категорія Доповідач: Широкова Л.В.
УХВАЛА іменем України
08 червня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді: Франовської К.С., суддів Широкової Л.В., Товянської О.В. при секретарі: Чичирко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення 9 сесії 24 скликання Малинської міської ради від 27.12.2002р. та скасування державних актів на право приватної власності на землю
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 25 березня 2006 року, -
встановив:
В березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що він володіє Ч частинами жилого будинку АДРЕСА_1 і йому повинно належати 2822,25 кв. м. земельної ділянки, решта 940,75 кв. м. земельної ділянки повинна бути у користуванні іншого співвласника будинку. На підставі рішення 9 сесії 24 скликання Малинської міської ради від 27 грудня 2002 року йому передано у власність земельну ділянку в розмірі 0,1000 га та видано державний акт на право приватної власності на землю. Відповідачу ОСОБА_2 також було видано відповідний державний акт на земельну ділянку розміром 0,1000 га. З вини землевпорядних організацій було складено план земельних ділянок, який потім було погоджено таким чином, що господарська будівля ОСОБА_1 - сарай на капітальній основі опинився на земельній ділянці відповідача ОСОБА_2, яку вона продала разом з частиною будинку відповідачу ОСОБА_3, що зробило неможливим користування йому сараєм, оскільки останній вимагає перенести сарай на інше місце. В зв'язку з цим просив суд визнати вищезазначене рішення Малинської міської ради незаконним, оскільки воно винесене без попереднього розмежування земельних ділянок в натурі між двома співвласниками жилого будинку згідно їх часток.
В процесі розгляду справи ОСОБА_1 від позову в частині вимог до Малинського міського комунального підприємства
„Земельно-кадастрове бюро" про визнання недійсними Державних актів на право приватної власності на землю відмовився. Ухвалою Малинського районного суду від 8 квітня 2005 року дана відмова прийнята.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 23 березня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсним п.п.6.1, 6.2, 7.1, 7.2 рішення 9-ї сесії 24-го скликання Малинської міської ради від 27 грудня 2002 року про передачу в приватну власність присадибних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по вулиці АДРЕСА_1 площею 1000 кв. кожному та видачу їм Державних актів на право приватної власності на землю. Визнано недійсними та скасовано: Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_1; Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_1 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2. Стягнуто судовий збір з Малинської міської ради в розмірі 17 гривень, звільнено від його сплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як потерпілих від аварії на ЧАЕС.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.2 Закону України „Про власність" від 07 лютого 1991 року, право власності - це врегульовані суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається майном/ст.4 даного Закону/.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що знаходження об'єкта власності /сараю/ позивача на земельній ділянці ОСОБА_2, а після продажу - на земельній ділянці ОСОБА_3, перешкоджає йому ним користуватися та порушує його право власності.
Згідно ст.57 Закону України „Про власність", якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника або інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушені.
Суд прийшов до правильного висновку, що в результаті . прийняття рішення 9-ю сесією 24-го скликання Малинської міської ради від 27 грудня 2002 року „..Про передачу у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок", та виданих їм на підставі рішення, у визначених межах без врахування можливості належного володіння та користування належними їм об'єктами права власності, Державних актів на право власності на землю, порушені права обох власників.
Висновок суду про те, що право власності на спірний сарай позивач набув на підставі рішення Малинського районного суду від 12 серпня 1996 року є правильним.
Доводи апелянт про те, що ОСОБА_1 добровільно, без примусу погодився на ту конфігурацію земельної ділянки, яка відображена в Державному акті на право власності на земельну ділянку, на законність рішення не впливає. Безпідставним також є довід апелянта щодо відмови позивача від права власності на сарай відповідно до ст.ст.346,347 ЦК України, оскільки дані норми права набули чинності з 2004 року, а оспорені правові документи прийняті в 2002 році.
Судом першої інстанції при розгляді справи, обставини, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, перевірялися. До правовідносин, які склалися між сторонами у зв"язку з виникненням спору, правильно застосовані норми матеріального права.
Оскільки рішення суду в частині скасування Державних актів є помилковим та зайвим:, Апеляційний суд таке посилання виключає.
Керуючись ст.ст.301, 305, 311-313 ЦПК України, Апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 23 березня 2006 року залишити без зміни, виключивши з нього посилання на скасування спірних Державних актів на право приватної власності на землю.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня: набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: