№ 249/539/14-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
11 квітня 2014 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі :
-головуючого судді Шеметової Н.Г.
-при секретарі -Одьожній Т.В.
За участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Фесенка О.О., потерпілої ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Шахтарську Донецької області кримінальне провадження № 249/539/14-к за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шахтарська Донецької області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, раніше судимого вироком Шахтарського міськрайонного суду від 29 жовтня 2012 року за ст. 164 ч.1 КК України до громадських робіт строком на 100 годин, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,- у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.2 КК України,
В с т а н о в и в :
На підставі рішення Шахтарського міського суду від 17 квітня 2000 року ОСОБА_3 зобов»язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку та доходів, але не менш ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян,до повноліття доньки ОСОБА_5, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6, а далі в розмірі ? частини , але не менш ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян,до повноліття доньки ОСОБА_6, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7,щомісяця, починаючи з 27 березня 2000 року.
ОСОБА_3, будучи засудженим вироком Шахтарського міськрайонного суду від 29 жовтня 2012 року за ст.. 164 ч.1 КК України, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, будучи працездатним, в період з 01 вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 , а потім з 01 червня 2013 року по 01 грудня 2013 року на утримання доньки ОСОБА_6 не виплачував,добровільної допомоги на утримання дітей не надавав, про отримані внаслідок випадкових заробітків доходи виконавчу службу не повідомляв, активних дій для працевлаштування не здійснював, тобто злісно ухилявся від сплати аліментів, наслідок чого за період з 01 вересня 2012 року по 01 грудня 2013 року утворилась загальна заборгованість у розмірі 14 746 гр. 08 коп., яка перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Таким чином, своїми діями, що виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст.. 164 ч.2 КК України.
Провина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення.
Так, сама обвинувачений, вин у свою визнав повністю та пояснив,що дійсно має двох доньок, на утримання яких рішенням суду зобов»язаний виплачувати аліменти. Але аліменти після вироку Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року продовжував не сплачувати у зв»язку із відсутністю роботи. В цей період іноді працював без оформлення трудових угод, отримував певні доходи, про які виконавчу службу не повідомляв, та аліменти не платив, матеріальну допомогу не надавав. В грудні 2013 та січні 2014 року аліменти сплатив, про що є відповідні дані. Інвалідом не являється, є працездатним. Зараз став на облік до центру зайнятості та працевлаштовується.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила,що ОСОБА_3 аліменти не платить, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає протягом тривалого часу, с доньками не спілкується. В грудні 2013 року та січні 2014 року аліменти сплатив в загальній сумі 1500 гривень.
Згідно даним рішення Шахтарського міського суду від 17 квітня 2000 року та виконавчого листа ОСОБА_3 зобов»язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання двох дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/3 всіх видів доходу, але не менш ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян ,до досягнення ОСОБА_5 повноліття ,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6, а потім у розмірі 1/ 4 частини, але не менш 1/ 2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян до досягнення ОСОБА_6 повноліття , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7, щомісяця,починаючи з 26 березня 2000 року.
Із довідки Шахтарської ДВС вбачається, що в період з 01вересня 2012 року обвинувачений жодного разу не сплатив аліменти, та загальна заборгованість по аліментах на утримання двох дітей складає 16 246 гр. 08 коп. але у судовому засіданні обвинувачений надав чек на оплату аліментів за січень 2014 року у сумі 500 гривень, та потерпіла ОСОБА_4 підтвердила,що у грудня ОСОБА_3 сплатив 1000 гривень аліментів, тобто заборгованість складає 14 746 гр. 08 коп.
Згідно даним Центру первинної медико-санітарної допомоги обвинувачений в період з 2012 року за медичною допомогою не звертався. Із наданих обвинуваченим медичних документів вбачається,що він дійсно у 2013 році він перебував на стаціонарному лікуванні у амбулаторії № 6, але протягом двох тижнів.
Відповідно до даних Шахтарського міського центру зайнятості на обліку обвинувачений у 2012-2013 році не перебував, але на час розгляду провадження у суді став на облік та отримав направлення на працевлаштування.
При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий за ст.. 164 ч.1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт ( покарання відбуте), по місту проживання характеризується задовільно, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є інвалідом.
Проаналізувавши та оцінивши сукупність вищенаведених доказів, законність отримання яких не заперечується обвинуваченим, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину в період з 01 вересня 2012 року по 01 грудня 2013 року. Кваліфікація його дій за ст.. 164 ч.2 КК України є вірною.
Суд виключає з обвинувачення інкримінований ОСОБА_3 період ухилення від сплати аліментів -грудень 2013 року- січень 2014 року, оскільки у судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено, що за цей час обвинувачений аліменти сплатив.
Призначаючи ОСОБА_3. покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд враховує,що ним вчинений злочин невеликої тяжкості; його характеристику, прийняті заходи до сплати аліментів та працевлаштування. Обставини,що пом»якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені
З урахуванням викладеного, суд вважає,що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого може бути покарання у вигляді громадських робіт, але розмір покарання повинен бути максимальним. Суд не застосовує положення ст.. 71 КК України, оскільки на час ухвалення вироку громадські роботи, призначені обвинуваченому вироком суду від 29 жовтня 2012 року, ним відбуті.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався та клопотання про його обрання суду не надходило. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст..ст. 370,374 КПК України, суд
З а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин.
Вирок набирає законної чинності через тридцять днів з дня проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Копії вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя Н.Г.Шеметова