Справа № 22/938                                Головуючий у 1-й інстанції Борташевич В.Ф.

Категорія 31                                      Доповідач Матюшенко І.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 21 березня 2006 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства „Українська каолінова компанія" (далі-Товариство) до ОСОБА_1, Бердичівської районної державної адміністрації, виконавчого комітету Садківської сільської ради, третя особа - відділ земельних ресурсів Бердичівського району про визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності на землю,

встановив:

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 21 березня 2006 визнано частково недійсним Державний акт на право власності на землю НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, в частині включення до нього земельної ділянки, розміром 0.69га, кадастровий номер НОМЕР_2. У задоволенні позову щодо зобов'язання інших відповідачів розробити, погодити та затвердити проектно-технічну документацію на іншу земельну ділянку для ОСОБА_1 - відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції, на її думку, не враховано, що позивачем пропущений строк позовної давності, не притягнуто в якості третьої особи КСП „Великогадомецьке" та позивачем не надано доказів про те, що оспорюваним Державним актом на право власності на землю порушуються права Товариства.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 4 Кодексу України „Про надра" та пункту 1 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам" паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, які передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, а надра, користувачами яких є позивач, є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Постановою Верховної Ради України від 18 березня 1999 року № 517-Х1У (а.с. 9-12) вилучено у сільськогосподарського підприємства „Хлібороб" (в подальшому реформованого в КСП „Великогадомецьке") Бердичівського району Житомирської області землі, які передані Товариству під будівництво виробничої бази та під кар'єр по видобутку каолінів. Відвід в натурі земель, наданих в користування Товариству на виконання вище вказаної постанови Верховної Ради України, було здійснено 10 червня 1999 року (а.с. 33, 46).

За таких обставин, у відповідачів не було підстав проводити розпаювання вказаної земельної ділянки та видавати 1 липня 2003 року щодо неї Державний акт на право власності на землю на ім'я ОСОБА_1, а відтак, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства в цій частині є вірним. Крім того, рішення органів державної влади та місцевого самоврядування, на підставі яких ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на землю, скасовані (а.с. 18,19).    

Доводи апелянта відносно пропуску Товариством строків звернення до суду є

безпідставними, оскільки Державний акт на ім'я ОСОБА_1 видано 1 липня 2003

року, а з позовом Товариство звернулося до суду 22"вересня 2005 року (в межах

трирічного строку). Безпідставними є також доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права (не притягнення до участі у справі в якості третьої особи   КСП „Великогадомецьке"), так як останнє на час виготовлення проектно-технічноїдокументації на спірну земельну ділянку не було її ані власником, які користувачем.Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не даютьпідстав вважати, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріальногочи процесуального права.  Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Рішення   Бердичівського   міськрайонного   суду   від  21   березня  2006  року залишити без зміни.

           Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у

Касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня надрання нею законної сили.

Головуючий Судді