Єдиний унікальний номер 255/1721/13-ц Номер провадження 22-ц/775/34/2014

Головуючий у 1 інстанції Цукуров В.П.

Доповідач - Биліна Т.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Биліни Т.І., Безрученко Ю.О.,

при секретарі Мишко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 26 червня 2008 року, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

13.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «ВТБ Банк», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 26 червня 2008 року, стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги мотивував тим, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2010 року ВП №20699946 щодо стягнення з нього заборгованості перед банком, винесену на підставі виконавчого листа №2-533 від 21.06.2010 року, йому стало відомо про наявність кредитного договору №1 від 26.06.2008 року, укладеного між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» з ФОП ОСОБА_3 на суму 350 000,00 доларів США, договору поруки № 2.152/08-ДП2 від 26.06.2008 року укладеного із ОСОБА_1 та заочного рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20.04.2009 року про задоволення позовних вимог банку щодо солідарного стягнення суми боргу. Вважає, що його права порушені, оскільки він не має ніякого відношення до договору поруки №2.152/08-ДП2 від 26.07.2008 року. Договір поруки було укладено з ОСОБА_1, який проживав за адресою: 83015, АДРЕСА_1, проте його прізвище ОСОБА_1 і він на час укладення зазначеного договору проживав за адресою: АДРЕСА_2. Заочне рішення було скасовано. З питання підробки документа він звертався до правоохоронних органів, які проводять перевірку зазначеного факту.

За вказаних обставин, позивач вважає, що договір поруки №2.152/08-ДП2 від 26.06.2008 року має бути визнаний недійсним, оскільки на час його укладання він знаходився у м.ё1Севастополі. Існування договору поруки, судові тяжби та кримінально-процесуальні дії, які пов'язані з його укладенням тривають по цей час та негативно впливають на його душевне становище і його рідних, зазначене призвело до спричинення йому моральної шкоди, оцінену в 20 000,00 грн.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Банк», ФОП ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 26 червня 2008 року, стягнення моральної шкоди - відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1, звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 05 вересня 2013 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання договору поруки недійсним.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме в копії паспорта, наданій банком до суду прізвище зазначено, як ОСОБА_1, а в паспорті виданому йому 28 грудня 2002 року прізвище зазначено, як ОСОБА_1, на час укладення договору відсутні відомості про дійсну реєстрацію його місця проживання. Оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на момент укладення договору був втрачений, тому копія довідки не могла бути посвідчена працівником банку без її оригіналу. Судом першої інстанції не допитано свідків, які б довели, що на час укладення договору поруки він перебував у м.Севастополі та безпідставно відмовлено у проведенні експертизи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази чого знаходяться в матеріалах справи (арк.249). Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 на підставі кредитного договору від 26.06.2008 року, договору №1 про внесення змін до нього отримав кредит у розмірі 350000,00 доларів США. В забезпечення виконання договору, 26.08.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №2.152/08-ДП2, відповідно до умов якого вони відповідають перед позикодавцем як солідарні боржники, у разі невиконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором. (а.с. 84)

Обґрунтовуючи вимоги про визнання договору поруки недійсним, позивач зазначав, що такого договору він не укладав і не підписував, не мав внутрішньої волі до його укладення, не робив жодних дій, які б свідчили про його укладення. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про проведення експертизи, оскільки саме цей доказ одночасно з іншими доказами може довести відсутність його волевиявлення на укладення договору поруки.

З метою перевірки доводів апелянта судом апеляційної інстанції у цій справі була призначена судова почеркознавча експертиза проведення якої доручено Донецькому НДІСЕ МЮ України.

За висновком експертів судової почеркознавчої експертизи Донецького НДІСЕ МЮ України від 22 січня 2014 року № 5367/02/5368/03-32, підписи від імені ОСОБА_1, в

- договорі поруки №2.152/08-ДП2 від 26 червня 2008 року, укладеному між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1, розташований на лицевій стороні документа в графі: «Поручитель:», в рядку: «…ОСОБА_1»,

- копії 1 аркушу паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Куйбишевським РВ ДМУ України в Донецькій області 28.12.2002 року на ім'я ОСОБА_1, розташований у рядку: «ОСОБА_1….»,

- копії 2-3 аркушів паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Куйбишевським РВ РВ ДМУ України в Донецькій області 28.12.2002 року на ім'я ОСОБА_1, розташованому в рядку «ОСОБА_1….»,

- копії 12-13 аркушів паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Куйбишевським РВ РВ ДМУ України в Донецькій області 28.12.2002 року на ім'я ОСОБА_1, розташованому в рядку «ОСОБА_1….»,

- копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, виданої на ім'я ОСОБА_1 ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька 29.08.1996, розташований в рядку «ОСОБА_1….», -

виконані не ОСОБА_1, а іншою особою(особами) з наслідуванням його справжнього підпису.(а.с. 194-196)

Висновки судової експертизи не спростовуються іншими наявними у справі доказами, та не суперечать ним.

Банком не надано до суду доказів, які б спростували доводи позивача щодо не укладення ним договору поруки 26.08.2008 року, не встановлено таких і в судовому засіданні.

Вищезазначені обставини та докази, надані до суду, дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 не укладав договір поруки №2.152/08-ДП2 від 26 червня 2008 року.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Ухваливши оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, про визнання недійсним договору поруки №2.152/08-ДП2 від 26 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з того, що на підставі наданих поручителем документів у вказаний договір була внесена достовірна інформація, договір скріплений підписами сторін, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.(а.с.146-148)

Із зазначеним висновком не можна погодитися, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в паспорті ОСОБА_1, виданому 28 грудня 2002 року Куйбишевським РВ ДМУ України в Донецькій області, зазначено що станом на 30 травня 2006 року він був зареєстрований в АДРЕСА_2.(а.с.13,14) В копії паспорту ОСОБА_1, наданому відповідачем, місце реєстрації станом на 27.04.2004 року зазначене АДРЕСА_1.

З наведеного витікає, що під час укладення договору поруки 26.08.2008 року відповідачу не надавався оригінал паспорту ОСОБА_1

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно абзацу 3 пункту 14 Постанови пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року N 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на підставі наданих поручителем документів у договір поруки № 2.152/08-ДП2 від 26.06.2008 року була внесена достовірна інформація, договір скріплений підписами сторін, що свідчить про добру волю позивача до укладення договору поруки, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Тобто, посилаючись як на підставу відмови в задоволенні позову на наявність у спірному договорі законодавчо визначених умов, суд першої інстанції припустився порушення ст. 215 ЦК України.

Оскільки факт укладення договору, за загальним правилом пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливо визначити, які умови належать до числа істотних. Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Це означає, що при недосягненні сторонами згоди хоча б за однієї з них або всіх істотних умов, договір вважається неукладеним, тобто таким, що не породив юридичних наслідків.

При цьому апеляційний суд зважає і на те, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення у справі про відмову у позові.

Таке рішення не перешкоджає сторонам звертатись до правоохоронних органів з заявою про встановлення особи, що підписала оспорюваний договір поруки №2.152/08-ДП2 від 26 червня 2008 року та звернутись із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому суд дійшов висновків про їх відхилення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 26 червня 2008 року, стягнення моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цього рішення.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Т.І. Биліна

Ю.О. Безрученко