Єдиний унікальний номер 245/839/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2251/2014
Головуючий в 1 інстанці Дмитрієв О.Ф.
Доповідач Биліна Т.І.
Категорія 46
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Биліни Т.І., Безрученко Ю.О.,
при секретарі Мишко Д.О.,
за участю
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Старобешівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, визначення способів участі баби у вихованні та спілкуванні з онуком,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Старобешівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, визначення способів участі баби у вихованні та спілкуванні з онуком - задоволено частково.
Встановлено ОСОБА_2 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожну суботу місяця з 14 до 20 години за місцем проживання дитини за адресою АДРЕСА_1.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати рішення ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що вона не згодна з визначеним судом порядком участі у вихованні та спілкуванні з онуком. Ухвалюючи рішення суд прийняв до уваги надані ОСОБА_4 недостовірні пояснення та письмові докази стосовно того, що в квартирі АДРЕСА_1, вона проживає з матір'ю - ОСОБА_7 і сином ОСОБА_6, а фактично в квартирі проживає і вітчим відповідачки. Під час відвідувань дитини батьком, відповідачка та її вітчим провокують конфлікти у присутності дитини, що свідчать про відсутність умов для спілкування з дитиною. Зазначені обставини є підставою для задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити
Відповідач ОСОБА_4, та її представник ОСОБА_5, просили скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Старобешівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, докази чого мають місце на 138, 139, 143,154 аркуші справи. Зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що чинним законодавством передбачено право баби спілкуватись та приймати участь у вихованні онука. З досліджених в судовому засіданні свідоцтв про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1, виданого 28.02.2012 року та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_2, виданого 26.03.1987 року, встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є рідною бабою дитини ОСОБА_6, батьками якого є відповідачка ОСОБА_4 та син позивачки - ОСОБА_8
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції прийняв до уваги, що позивачка позитивно характеризується Новосвітською селищною радою, свідченням чого є характеристика від 02.12.2013 року. Позивачка і члени родини мають теплі та доброзичливі стосунки, що підтверджено актами обстеження умов проживання, від 17.12.2013 року, складеного секретарем Новосвітської селищної ради та керівником служби у справах дітей Старобешівської районної державної адміністрації, а також від 10.12.2013 року, складеного депутатом Новосвітської селищної ради Васильченко А.І. В житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, Старобешівського райну ОСОБА_2, створила усі умови для перебування дитини.
При визначенні способу у вихованні та спілкуванні з онуком суд першої інстанції врахував наявність рішення Апеляційного суду Донецької області від 02.10.2012 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8, ОСОБА_2 про визнання місця проживання малолітньої дитини та її відібрання, яким було встановлено, що малолітню дитину 26 лютого 2012 року відібрали від матері і з цього часу вона знаходиться з батьком та бабусею ОСОБА_2, які добровільно не бажають повернути дитину матері.
Визначаючи графік зустрічей позивача з онуком, суд першої інстанції прийняв до уваги висновки рішення Апеляційного суду Донецької області від 11.11.2013 року за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні батьківського права на спілкування з дитиною та дійшов обґрунтованого висновку, що з метою дотримання режиму малолітньої дитини графік зустрічей бабці повинен відповідати графіку зустрічей визначених для батька.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи та вимогами закону.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України а кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Згідно ст. 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо дитини, які визначені у ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Висновком органу опіки та піклування Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області від 17.03.2014 року визначено, що враховуючи суперечливу поведінку сімей, провокаційні відносини між членами обох родин, одноголосно дійшли висновку про доцільність способу участі бабці у вихованні та спілкуванні з онуком, а саме щонеділі з 14-00 до 20-00 в громадських місцях (дитячі майданчики, дитячі розважальні заклади та інше) в присутності матері ОСОБА_4 Питання літнього оздоровлення дитини з бабцею запропоновано вирішити суду.
Позивачка не погодилась із зазначеним висновком, оскільки орган опіки та піклування не врахував вік дитини, різноманітні погодні умови, фізіологічні потреби малолітньої дитини, які буде проблемно задовольнити під час тривалого спілкування у громадських місцях та наполягала на визначенні графіку спілкування з онуком в інший день ніж день спілкування дитини з батьком, без присутності матері та за адресою її місця проживання, де створені усі умови для дитини. Крім того суду пояснила, що з аналогічним позовом до суду звернувся і дідусь, який також прагне спілкування з онуком.
Апеляційний суд погоджується з думкою позивачки стосовно складності втілення запропонованого органом опіки та піклування Старобешіської районної державної адміністрації Донецької області від 17.03.2014 року способу спілкування з онуком.
Відповідно до ч.6 ст.19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок органу опіки та піклування не в повній мірі може відповідати інтересам саме дитини, а тому не погоджується з ним в частині самого порядку та часу участі позивача у спілкуванні та вихованні онука.
Крім того, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, відповідно до ч.2 ст.212 ЦПК України, а висновок органу опіки та піклування є ні чим іншим як одним із доказів у справі.
Враховуючи вище зазначене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.
ОСОБА_6 - малолітній тому не повинен надовго розлучатися з матір'ю в такому ранньому віці, оскільки між дитиною та матір'ю існує дуже тісний зв'язок, розірвання якого може мати негативний вплив у майбутньому на психічний та фізичний розвиток дітей.
Згідно зі ст. 141 СК України мати також має права щодо дитини, і загальними засадами цивільного законодавства за ст. 3 ч.1п.6 ЦК України є, у тому числі, справедливість, добросовісність і розумність.
Виходячи із того, що за вимогами ст.3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХП від 27.02 1991 року, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає таким, що відповідає інтересам дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 графік спілкування позивача з онуком кожну суботу місяця з 14 до 20 години за місцем проживання дитини за адресою АДРЕСА_1, а тому є недоцільним встановлення іншого порядку спілкування.
Доводи позивачки, що суд прийняв до уваги надані ОСОБА_4 недостовірні пояснення та письмові докази стосовно того, що в квартирі АДРЕСА_1, вона проживає з матір'ю - ОСОБА_7 і сином ОСОБА_6, а фактично в квартирі проживає матір відповідачки та вітчим - неспроможні, оскільки не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Т.І. Биліна
Ю.О. Безрученко