Єдиний унікальний номер 259/11756/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2294/2014
Головуючий в 1 інстанці Добнєв С.С.
Доповідач: Биліна Т.І.
Категорія 46
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Биліни Т.І., Груіцької Л.О.,
при секретарі Мишко Д.О.,
за участю
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2013 року про забезпечення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2013 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя - задоволено. Накладено арешт на автомобіль марки «Suzuki Grand Vitara», 2008 року випуску, бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_4 на підставі довідки - рахунку від 22.12.2012, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого ВРЕВ №2 м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. Копія ухвали направлена для виконання 2-му ВРЕВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, та сторонам для відома.
З вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_4 та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Куйбишевського районного суду м.Донецька від 19.12.2013 року і постановити нову, якою відмовити ОСОБА_5 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_1. Крім того апелянт просив витребувати всі матеріали справи №2/259/2969/13 для повного та всебічного розгляду даної справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначив, що позивачем не надано жодного доказу, що автомобіль «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності саме йому, що автомобіль був придбаний за час шлюбу. Також, судом не враховано відсутність доказів правової природи набуття права власності на даний автомобіль. Ухвала про накладення арешту не була йому направлена.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2, просила скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено доказами, які мають місце на аркушах справи 22-25. Зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач може продати спірний автомобіль, та зробити неможливим виконання рішення.
Проте, погодитися з висновками суду в повній мірі не доводиться можливим, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Статтею 153 ЦПК України встановлено правило, відповідно до якого заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена, тощо. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення, а сама ухвала приєднується до справи, яка перебуває у провадженні судді, який має її розглянути.
Згідно із пунктами 1, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Накладаючи арешт на автомобіль «Suzuki Grand Vitara», суд першої інстанції не пересвідчився, кому належить спірний автомобіль, коли виникло на нього право власності та чи порушить права позивача його реалізація.
Згідно ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
У відповідності до ч.4 ст.154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
З виділених матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про забезпечення позову відповідачу не надсилалась.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ухвала суду про накладення арешту на автомобіль «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_1 постановлена із порушенням норм процесуального права.
Згідно із пунктом 3 статті 312 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Таким чином ухвала Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 червня 2012 року про забезпечення позову підлягає скасуванню, з передачею зазначеного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, щодо витребування усіх матеріалів справи №2/259/2969/13 для повного та всебічного розгляду даної справи не ґрунтуються на законі, тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2013 року про накладання арешту скасувати, та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Т.І. Биліна
Л.О. Груіцька