Єдиний унікальний номер 255/11312/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2083/2014

Головуючий в 1 інстанці Орєхов О.І.

Доповідач: Биліна Т.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Биліни Т.І., Безрученко Ю.О.,

при секретарі Мишко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 січня 2014 року у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

04 січня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3. В уточнених позовних вимогах позивач просив стягнути з відповідачів суму заборгованості: за основним боргом в розмірі 263 573,13 доларів США, за відсотками в розмірі 18053,16 доларів США, нарахованій пені в розмірі 189828,28грн. та штрафу в розмірі 150,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» 25 квітня 2008 року укладено кредитний договір СМ-SMЕ 107/188/2008 на суму 270000,00 доларів США. В якості забезпечення виконання договірних зобов'язань 25 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки SR-SMЕ 107/188/2008. Внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за користування грошовими коштами, позивач застосував заходи по достроковому поверненню кредиту, шляхом направлення 23.06.2009 року боржникам вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів з дня її отримання. Оскільки зобов'язання по поверненню кредиту не виконано та боржники станом на 21 березня 2011 року мають заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 281626,29 доларів США, за пенею 189828,28 гривень та штраф 150,00грн., позивач звернувся до суду.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 січня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість у сумі 281 626, 29 доларів США. В частині стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь позивача пені та штрафу відмовлено.

У задоволенні вимог публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до поручителя ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОТП Банк», посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15.01.2014 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості по кредитному договору з поручителя ОСОБА_3, та стягнення з відповідача ОСОБА_2 нарахованої пені за період з 28.04.2009 року по 26.08.2009 року у розмірі 189828,28грн. та штрафу в сумі 150грн. Просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «ОТП Банк» зазначив, що Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на строк з 25 квітня 2008 року по 25 квітня 2023 року. На протязі терміну дії кредитного договору діє договір поруки. Позивач у відповідності до умов договору має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній ним частині у випадку невиконання позичальником та поручителем своїх боргових зобов'язань. Позивач направляв відповідачам вимогу про дострокове виконання договору, проте вона не була виконана, оскільки відповідачі категорично стверджують, що вони її не отримували.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено доказами, які знаходяться в матеріалах справи на аркушах 248-252. Зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір СМ-SME 107/188/2008 від 25 квітня 2008 року на суму 270000,00,00 доларів США із застосуванням плаваючої процентної ставки, фіксований відсоток якої складає 5,99% річних. За порушення прийнятих на себе зобов'язань, згідно з умовами пункту 4.1.2 та 4.1.3 статті 4 частини 2 кредитного договору за прострочення виконання договірних зобов'язань відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки та штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50,00 грн., а за прострочення виконання договірних зобов'язань понад 30 календарних днів, крім пені відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 100,00 грн. Крім того в якості забезпечення виконання перед банком зобов'язань відповідача ОСОБА_2, був укладений з ОСОБА_3 договір поруки SR-SMЕ 107/188/2008 від 25 квітня 2008 року. Відповідно до умов п.1.1 договору поруки ОСОБА_3, як поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_2 пені та штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що для цих позовних вимог передбачена спеціальна позовна давність тривалістю один рік.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, зробленою до винесення рішення є підставою для відмови у позові(ч.4 ст.267 ЦК України).

Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі, оскільки пеня та штраф позивачем розрахована за період з 28.04.2009 року по 26.08.2009 року, а до суду позивач звернувся 04 січня 2012 року. Позивач заявив про застосування строку позовної давності до винесення рішення.

З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги стосовно стягнення з відповідачів пені та штрафу - неспроможні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення з поручителя ОСОБА_3 суми боргу за кредитом та відсотками, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звернувся до суду з позовом про стягнення боргу протягом шести місяців після направлення 25.06.2009 року вимоги щодо дострокового виконання зобов'язань по кредитному договору протягом 30 днів.

Із зазначеними висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на законі та не відповідають обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір СМ-SME 107/188/2008 від 25 квітня 2008 року на суму 270000,00 доларів США та договір поруки SR-SMЕ 107/188/2008 від 25 квітня 2008 року з ОСОБА_3 Договором поруки передбачено строк виконання основного зобов'язання не пізніше 25 квітня 2023 року.

Згідно умов пункту 2.1 договору поруки, порукою забезпечуються вимоги банку щодо виконання у валюті у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем, станом на 21 березня 2012 року за кредитом та відсотками дорівнює 281626,29 доларів США, по пені та штрафу 189978,28 гривень.(а.с.76)

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі ст. 558 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Крім того, згідно з ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що п.2.1 договору поруки SR-SMЕ 107/188/2008 від 25 квітня 2008 року забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником всіх його боргових зобов'язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, щодо повернення основної суми кредиту не пізніше 25 квітня 2023 року.

З наведеного вбачається, що оскільки договором поруки передбачено термін його дії, посилання судом на п.4 ст.559 ЦК України, в якості обґрунтування підстав для відмови в задоволенні позову, щодо солідарного стягнення боргу з боржника та поручителя є помилковим.

З урахування вище наведеного, рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про часткове задоволення позовних вимог Банку до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 за кредитним договором СМ-SMЕ 107/188/2008 від 25 квітня 2008 року в розмірі 281 626,29 доларів США, що відповідно до курсу долара США, встановленого Національним Банком України станом на 24 лютого 2014 року - 893,8грн. за 100 доларів, дорівнює 2 517 175,78 гривень(281 626,29 доларів США х 893,8грн. : 100).

Загальна сума заборгованості складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 263 573,13 доларів США та заборгованості за відсотками в розмірі 18 053,16 доларів США.

У відповідності до положень ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати складаються зі сплаті судового збору - 5 160,70 грн.(3219,00 + 1827,00 + 107,30 +114,70) та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 107,30 грн. Проте, з урахуванням розміру задоволених вимог з відповідачів необхідно солідарно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 5 153,30 гривні. (а.с.33, 34, 146, 236)

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення нарахованої пені та штрафу відмовити з вище наведених підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецька, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Макіївка, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 26153244):

- заборгованість за кредитним договором СМ-SMЕ 107/188/2008 від 25 квітня 2008 року в розмірі 281 626 (двісті вісімдесят одну тисячу шістсот двадцять шість) доларів США 29 центів, що відповідно до курсу долара США, встановленого Національним Банком України станом на 24 лютого 2014 року, складає 2 517 175 (два мільйони п'ятсот сімнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 78 копійок, яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 263 573,13 доларів США, заборгованості за відсотками в розмірі 18 053,16 доларів США;

- понесені судові витрати в розмірі 5 153 (п'ять тисяч сто п'ятдесят три) гривні 30 копійок, з яких: витрати по сплаті судового збору - 5 046 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 107,30 грн.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення нарахованої пені та штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Т.І. Биліна

Ю.О. Безрученко