Єдиний унікальний номер 0550/2109/2012 Номер провадження 22-ц/775/77/2014
Головуючий у 1 інстанції Мащенко С.В.
Доповідач: Биліна Т.І.
Категорія 24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Биліни Т.І., Безрученко Ю.О.,
при секретарі Мишко Д.О.,
за участю
представника позивача Іщенко Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 30 жовтня 2012 року по справі за позовом Комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 30 жовтня 2012 року позовні вимоги Комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Макіївтепломережа» заборгованість по оплаті за надану теплову енергію за період, уточнений ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 грудня 2013 року, з 25 жовтня 2008 року по 01 березня 2012 року, в сумі 5126,10 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 30 жовтня 2012 року і ухвалити нове рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що рішення суду підлягає скасуванню, тому що невірно визначений період стягнення боргу, який повинен починатися 21.11.2008 року і закінчуватися 21.11.2011 року, та невірно зроблено розрахунок заборгованості, яка повинна дорівнювати 4690,40грн. Крім того судом не враховано, що вона з листопаду 2011 року взагалі не має заборгованості перед КП «Макіївтепломережа», оскільки борг погашено, нарахованою субсидією.
В судове засідання апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджено доказами, які мають місце в матеріалах справи на аркушах 98-100. Зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Представник позивача Іщенко Я.І., в судовому засіданні просила доводи апеляційної скарги відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено що, відповідно копії особового рахунку НОМЕР_1, наданого ОСББ «Фестивальний», відповідач ОСОБА_2 мешкає у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Позивачем КП «Макіївтепломережа» відповідачу ОСОБА_2 були надані комунальні послуги з теплопостачання, яка їх використала для власних потреб, що свідчить про наявність договірних відносин між сторонами. Внаслідок неналежної оплати отриманих послуг з теплопостачання, відповідач за період з 01 квітня 1996 року по 01 березня 2012 року має заборгованість в сумі 10077,06 грн.(а.с.4-15)
Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість по вартості отриманих послуг в сумі 5126,10грн., яка підлягає стягненню в межах строків позовної давності, про що було заявлено відповідачем під час розгляду справи, а саме за період з 25 жовтня 2008 року по 01 березня 2012 року.
Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору, що укладається між споживачем та виконавцем (виробником) послуг. Із цих норм витікає, що споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, що підготовлений виконавцем на основі типового договору, затвердженого постановою КМУ № 529 від 20.05.2009 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Відсутність такого договору не є перешкодою для звернення позивача для захисту свого права на отримання встановленої законодавством плати за надання послуг з теплопостачання, порушеного відповідачем, оскільки підключення квартири відповідача до централізованої мережі теплопостачання і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України "Про теплопостачання" та Правилами. Виходячи з положень статей 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Задовольняючи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції звернув увагу, що позивач 25.10.2011 року звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості на надані послуги з теплопостачання.
Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте, законодавцем у статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
За змістом вказаних норм перебіг позовної давності переривається поданням заяви про видачу судового наказу та починається заново з поданням відповідного позову після скасування судового наказу.
З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги, що позивач мав право на стягнення заборгованості за період з 21.11.2008 року і до 21.11.2011 року не ґрунтуються на законі.
Доводи апеляційної скарги, що відповідач має заборгованість в сумі 4690,40грн. і саме цю суму позивач мав право стягнути неспроможні, оскільки відповідач визначила не вірний термін, а як наслідок не вірно визначена і сума заборгованості.
Доводи апеляційної скарги що відповідач з жовтня 2011 року взагалі не має заборгованості перед КП «Макіївтепломережа», оскільки борг погашено, нарахованою субсидією не переконливий.
З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2011 року вартість отриманої послуги дорівнює 341,99грн., нарахована субсидія дорівнює 248,80грн., різниця між зазначеними сумами 93,19 грн. відповідачем не погашена. Заборгованість з вище зазначених причин має місце і в січні 2012 року в сумі 92,78грн.( 375,83грн.-124,40грн.-158,65грн.) та лютому 2012 року в сумі 194,82грн.(506,97грн.-124,40 -187,75грн.) (а.с.14,15)
За таких обставин висновки суду першої інстанції, щодо стягнення боргу за період з 25 жовтня 2008 року по 01 березня 2012 року та щодо розміру стягнення боргу ґрунтуються на законі та відповідають обставинам справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Т.І. Биліна
Ю.О. Безрученко