Єдиний унікальний номер 235/7289/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1547/2014
Головуючий 1 інстанції Коваленко В.О.
Доповідач Биліна Т.І.
Категорія 57
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Биліни Т.І., Соломахи Л.І.
при секретарі Мишко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2014 року про відмову у відкритті провадження за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» на постанову державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти, -
УХВАЛИВ:
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2014 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» на рішення державного виконавця. Заявнику роз'яснено його право на звернення до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства.
З вказаною ухвалою суду не погодився заявник та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду, вважає що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що заявник є стороною виконавчого провадження, тому відповідно до ч.4 Закону України «Про виконавче провадження» має право звернутися зі скаргою на рішення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, проте відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду подаються скарги лише на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. В даному випадку заявник оскаржує рішення державного виконавця, а не його дії, тому така скарга повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства у відповідності до ч.2 ст.15 ЦПК України.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду зміні.
Судом першої інстанції було встановлено що 30 грудня 2013 року ТОВ «Агрофірма «Новоолександрівська» звернулось до суду із скаргою на рішення державного виконавця ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції Клімової Р.Д. від 02.серпня 2012 року в частині накладення арешту на кошти що містяться в поточному рахунку №2604827507 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Київ МФО 380805 за наказом від 26.02.2013 року №5006/2/101, виданим господарським судом Донецької області про стягнення боргу в сумі 504458,15 грн.
Відмовляючи ТОВ «Агрофірма «Новоолександрівська» у відкритті провадження по скарзі на рішення державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що заява ТОВ «Агрофірма «Новоолександрівська» на рішення державного виконавця не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
Проте із зазначеним висновком суду не можна погодитися в повній мірі виходячи з наступного.
Відповідно до ст.383 ЦПК України та п.19 Постанови № 3 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження по справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Питання про підсудність розгляду скарг вирішується згідно з частиною другою статті 384 ЦПК, відповідно до якої скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи подається до суду, який видав виконавчий документ.
Така ж підсудність скарг визначається Законом України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" та Законом України від 04 листопада 2010 року N 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)".
Зокрема, згідно з частиною четвертою статті 82 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, ЦПК, Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" визначають виключну підсудність даної категорії справ - скарга подається лише до суду, який видав виконавчий документ.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", враховуючи положення статті 121-2 ГПК, роз'яснено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от: звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів (пункт 9.1).
У пункті 20 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункті 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" було роз'яснено, що за змістом частини першої статті 121-2 ГПК скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу. Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК.
Оскільки прийняття органами ДВС, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів.
У разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя з урахуванням аналогічної ситуації в позовному провадженні має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.
Відповідно до положень статті 386 ЦПК суб'єктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
З аналізу наведених норм витікає, що скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.
З матеріалів справи вбачається, що до суду звернулася сторона виконавчого провадження, а тому у суду першої інстанції не було підстав для роз'яснень про необхідність звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що при правильному вирішенні питання судом першої інстанції було помилково сформульовано суть процесуальної дії, внаслідок чого ухвала підлягає зміні.
За таких обставин апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» задовольнити частково.
Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2014 року змінити, роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська» його право на звернення зі скаргою на постанову державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти до господарського суду Донецької області, який видав наказ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Т.І. Биліна