Єдиний унікальний номер 259/11813/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2293/2014
Головуючий в 1 інстанції Ларіна О.В.
Доповідач: Зайцева С.А.
Категорія: 27
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„08 " квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Маширо О.П.
Суддів: Баркова В.М. ,Зайцевої С.А.
При секретарі: Сачко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором та розірвання кредитного договору , -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2013 року позивач ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 Позивач зазначив, що 10 червня 2011 року між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № IKCASHG.7143.001,відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 7 700 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 18 % річних, щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,00 % від суми кредиту, щомісячно в період оплати з кінцевим терміном повернення коштів до 09 червня 2012 року. Відповідач систематично не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, порушував договір в частині своєчасного виконання боргового зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з позовом . Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 жовтня 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь банку суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 334 грн. 60 коп. Загальна сума донарахованої заборгованості за період з 12 жовтня 2012 року по 03 грудня 2013 року ОСОБА_2 за кредитним договором № IKCASHG.7143.001 від 10 червня 2011 року складає 10 169 грн. 33 коп., з яких: - поточна заборгованість по тілу кредиту - 707 грн. 37 коп.;-прострочена заборгованість за простроченими процентами - 225 грн. 65 коп.;-заборгованість по комісії - 847 грн. 00 коп.;-сума пені - 8 389 грн. 31 коп. У зв'язку з тим, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 жовтня 2012 року було стягнуто заборгованість за період з 11 червня 2011 року по 05 березня 2012 року,просили стягнути донараховану суму заборгованості у розмірі 10 169 грн. 33 коп. та розірвати кредитний договір.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 грудня 2013 року у задоволенні позову ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» - відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог з тих підстав,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи,висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Представники ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» ,що діють за довіреністю Ляшенко Г.В.,Горячих Я.О. підтримали доводи апеляційної скарги. ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити ,надав суду заперечення (а.с.65-67).
Заслухавши суддю - доповідача,пояснення учасників судового розгляду,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2011 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № № IKCASHG.7143.001 у наданні останньому кредиту на загальну суму 7 700 грн., строком повернення до 09 червня 2012 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 18 % річних, щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,00 % від суми кредиту, щомісячно в період оплати (а.с. 8-10).
Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором , станом на 02 грудня 2013 року становить 10 169 грн. 33 коп. (а.с. 6-7).
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 жовтня 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь банку суму заборгованості за кредитним договором № IKCASHG.7143.001 від 10 червня 2011 року в розмірі 12 334 грн. 60 коп. та розірвано кредитний договір (а.с. 20-21).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову та стягнення суми донарахованої заборгованості за період з 12 жовтня 2012 року по 03 грудня 2013 року ,оскільки рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 жовтня 2012 року кредитний договір розірвано.
Проте з цим висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
Апеляційним судом встановлено ,що 10 червня 2011 року між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № IKCASHG.7143.001,відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 7 700 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 18 % річних, щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,00 % від суми кредиту, щомісячно в період оплати з кінцевим терміном повернення коштів до 09 червня 2012 року.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 жовтня 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь банку суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 334 грн. 60 коп., та розірвано кредитний договір № IKCASHG.7143.001 від 10 червня 2011 року (а.с.79-80).
Із позовної заяви банку (а.с.72-74) та вказаного рішення суду вбачається,що задоволення позовних вимог відбулось в частині дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 05 березня 2012 року та складалась з : -поточної заборгованості за тілом кредиту 3190,38 грн.;- простроченої заборгованості по тілу кредиту -4509,62 грн.;- поточної заборгованості по процентам-198,27 грн.;- простроченої заборгованості за простроченими процентами -1138,38 грн.;-заборгованість по комісії -693 грн.; -суми пені-1065,21 грн.; -суми штрафу-1539,74 грн. (а.с.79-80).
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2013 року рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 08 жовтня 2012 року в частині розірвання кредитного договору скасовано ,в решті рішення суду залишено без змін (а.с.81-84).
Вирішуючи спір ,суд першої інстанції вказані обставини не перевірив ,судове рішення не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості ,а зазначені порушення призвели до неправильного вирішення спору . Доводи апеляційної скарги у вказаній частині заслуговують на увагу.
Апеляційним судом встановлено ,що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором та розірвання кредитного договору 06 грудня 2013 року .
Як вбачається з матеріалів справи відповідач 17 січня 2013 року сплатив 12 334 грн.60 коп. стягнутих за рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 08 жовтня 2012 року (а.с.67).
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов*язання припиняється виконанням,проведеним належним чином. Згідно з ч.ч.1,4 ст.631 ЦК України строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов*язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення ,яке мало місце під час дії договору.
Розрахунок донарахованої заборгованості проведено позивачем за період з 12 жовтня 2012 року по 03 грудня 2013 року та складає 10 169 грн. 33 коп., з яких: - поточна заборгованість по тілу кредиту - 707 грн. 37 коп.;-прострочена заборгованість за простроченими процентами - 225 грн. 65 коп.;-заборгованість по комісії - 847 грн. 00 коп.;- сума пені - 8 389 грн. 31 коп.(а.с.6-7).
Вказаний розрахунок,наданий позивачем на підтвердження своїх вимог,проведено з урахуванням проведеної відповідачем оплати та повністю відповідає нормам чинного законодавства.
Проте розмір пені значно перевищує розмір збитків,які підлягають зменшенню відповідно до правил ч.3.ст.551 ЦК України.
Відповідно до ст. 548 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Апеляційний суд ,приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги, приходить до висновку щодо права банку на стягнення суми заборгованості за кредитним договором,а саме : поточної заборгованості по тілу кредиту 707 грн. 37 коп., простроченої заборгованості по процентам 225 грн. 65 коп., заборгованості по комісії 847 грн., та в частині стягнення заборгованості з пені у розмірі 8 389грн.31 коп., вважає необхідним відповідно ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача на користь банку суму пені у розмірі 707 грн.37 коп.
Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно п.3.1.11.,п.7.1,8.6. кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, в тому числі порушенні позичальником будь-якого із зобов*язань,передбачених умовами даного договору ,банк на свій розсуд ,має право розірвати договір у судовому порядку. Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання позичальником своїх зобов*язань за цим договором. Сторони домовились ,що строк позовної давності до вимог за цим договором (в тому числі щодо стягнення неустойки ) становить десять років (а.с.9-10).
Відповідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін ,якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках ,встановлених договором або законом.
Сторонами у письмовому договорі передбачено розірвання договору у судовому порядку ,тому з урахуванням положень ст.ст.6,627 ЦК України та вимог ст.651 ЦК України ,апеляційний суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги банку в частині розірвання кредитного договору .
Згідно п.2. ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог .
Таким чином ,апеляційний суд приходить до висновку проте, що позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» підлягають частковому задоволенню ,стягненню з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.7143.001 від 10 червня 2011 року у розмірі 2487 грн. 39 коп., з яких: поточна заборгованість по тілу кредиту 707 грн. 37 коп., прострочена заборгованість по процентам 225 грн. 65 коп., заборгованість по комісії 847 грн., пеня 707 грн. 37 коп. та розірванню кредитного договору № IKCASHG.7143.001 від 10 червня 2011 року укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_2
Відповідно ч.1,ч.5 ст.88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення ,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково ,судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ,а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог ,у задоволенні яких позивачеві відмовлено .
Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції,не передаючи справи на новий розгляд ,змінює рішення або ухвалює нове,суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв*язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції ,апеляційний суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати (а.с. 4 зв.с.,38) пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 89 грн.37 коп.
Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» - задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 грудня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.7143.001 від 10 червня 2011 року у розмірі 2487 грн. 39 коп., з яких: поточна заборгованість 707 грн. 37 коп., прострочена заборгованість по процентам 225 грн. 65 коп., заборгованість по комісії 847 грн., пеня 707 грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 89 грн. 37 коп.
Розірвати кредитний договір № IKCASHG.7143.001 від 10 червня 2011 року укладений між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_2.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий:
Судді: