ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2006 р. | № 18/7пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
Приватного підприємства “Міс” | Стірська Н.М. |
ВАТ “Луганськнафтопродукт” | Солодкий Р.І. |
розглянувши касаційну скаргу | Приватного підприємства “Міс” |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 |
у справі | № 18/7 ПН |
господарського суду | Луганської області |
за позовом | Приватного підприємства “Міс” |
до | ВАТ “Луганськнафтопродукт” |
про | визнання права користування майном та усунення перешкод в користуванні |
Рішенням господарського суду Луганської області (суддя Корнієнко В.В.) від 24.02.2006 в позові відмовлено.
Луганський апеляційний господарський суд (судді: Медуниця О.Є., Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.) переглянув в апеляційному порядку вказане рішення і постановою від 27.04.2006 залишив його без змін.
Приватне підприємство “Міс”, не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, а справу передати до місцевого суду на новий судовий розгляд.
За твердженням скаржника, судом першої та апеляційної інстанцій не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що і призвело до прийняття помилкових рішень.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суду України
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “Міс” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Луганськнафтопродукт” про визнання права користування орендованою АЗС № 4, згідно договору від 29.10.2002 та зобов’язання відповідача усунути перешкоди в користуванні цим майном.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що згідно договору № 56 від 29.10.2002, укладеного між сторонами, він орендував у відповідача АЗС № 4, розташовану за адресою: Луганська обл., смт. Біле, вул. Кірова, 16.
За твердженням позивача, вказаний договір сторонами у встановленому порядку розірвано не було, тому він є чинним, а отже позивач має достатні правові підстави в подальшому користуватись орендованим майном.
Приймаючи рішення у справі, місцевий та апеляційний господарські суди, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, встановили, що після закінчення терміну, на який був укладений договір оренди № 56 від 29.10.2002, сторони неодноразово підписували угоди, предметом яких також була оренда АЗС № 4 і на цій підставі дійшли висновку, що дії сторін свідчать про наявність у них волі врегулювати правовідносини по використанню спірної АЗС новими угодами, а отже тим самим сторони фактично визнали договір № 56 від 29.10.2002 припиненим.
Крім того, зазначено в судових рішеннях, господарським судом Луганської області у справі № 14/215 ПН, встановлено, що строк дії договору № 56 від 29.10.2002 закінчився і, станом на день розгляду справи, у відповідача відсутні правові підстави користуватись приміщеннями АЗС № 4, тому за наслідком розгляду справи прийнято рішення від 02.06.2005, яким зобов’язано Приватне підприємство “Міс” звільнити займані будівлю та територію АЗС № 4, розташованих за адресою: смт. Біле, вул. Кірова, 16. Вказане рішення набрало законної сили та виконано державною виконавчою службою.
За таких обставин, суди дійшли висновку про необґрунтованість заявлених вимог і на цій підставі у позові відмовлено.
Вказані висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. ст. 111 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 у справі № 18/7 ПН господарського суду Луганської області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства “Міс” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан