Єдиний унікальний номер 234/11807/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3326/2014
Категорія - 20 Головуючий у 1 інстанції - Ткачова С.М.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Азевича В.Б.
Ларіної Н.О.
при секретарі: Баранчикові Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (далі ВДВС), третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі Банк) про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та скасування арешту,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.02.2007 р. між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір споживчого кредиту №11121600000 цільового призначення (придбання автомобілю) на суму 8752 доларів США, що еквівалентно 44197 грн. 60 коп. строком на п'ять років (до 23.02.2012 р.), погашення якого необхідно було проводити у відповідності з узгодженим між сторонами договору графіком (далі Договір). За вказані кошти останньою був придбаний автомобіль ВАЗ-21144, 2007 року випуску, який став предметом застави на підставі договору, укладеного23.02.2007 р. між тими ж сторонами. 04.06.2008 р. між ним та ОСОБА_3 в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого він передав останній в рахунок купівлі-продажу автомобілю 13000 грн. і прийняв на себе зобов'язання погасити заборгованість за Договором, а відповідачка зобов'язалася після повного погашення кредиту переоформити на нього транспортний засіб, видавши до настання вказаних подій довіреність від 04.06.2008 р. на керування транспортним засобом. 12.05.2010 р. між ним та Банком на забезпечення виконання умов Договору був укладений договір поруки, відповідно до якого він прийняв на себе зобов'язання солідарної відповідальності. Вказані обставини стали підставою для видачі йому відповідачкою нової довіреності від 27.05.2011 р.
На підставі рішення Краматорського міського суду від 10 квітня 2012 р. з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту стягнуто 33471 грн. 60 коп. В ході примусового виконання вказаного рішення ВДВС накладено арешт на вищевказаний транспортний засіб, який був вилучений і переданий на відповідальне збереження представнику стягувача.
Оскільки вказаний автомобіль ним був придбаний шляхом укладання у простій письмовій формі договору купівлі-продажу і фактично ним проводилося погашення кредиту за Договором, просив на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України визнати договір купівлі-продажу дійсним, визнати за ним право власності на транспортний засіб і зняти з нього арешт.
Заочним рішенням Краматорського міського суду від 18 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені: договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21144, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений 04.06.2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнаний дійсним. За ОСОБА_2 визнано право власності на вказаний автомобіль, з якого знято арешт, накладений ВДВС на підставі постанови від 14.08.2012 р.
Не погодившись з рішенням суду ВДВС принесли апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставина справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ВДВС посилалися на те, що у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення заочного рішення, що відповідно до діючого законодавства передбачено лише у певних випадках, які у даній справі відсутні. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на виконанні в ВДВС знаходився виконавчий документ, виданий на підставі рішення Краматорського міського суду від 10.04.2012 р., яким з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПриватБанку» стягнуті певні суми в рахунок погашення заборгованості за кредитом. В ході примусового виконання даного рішення, ВДВС проводився розшук майна боржника, за результатами якого був арештований спірний транспортний засіб. Розглядаючи позов, суд не звернув уваги на те, що автомобіль, арешт та опис якого відбувся на підставі постанови державного виконавця, на день проведення виконавчих дій належав на праві власності боржниці. Реєстрація транспортного засобу на іншу особу передбачає певну процедуру, від проходження якої суд звільнив позивача. Суд взагалі не прийняв до уваги заперечення ВДВС проти позову, які не знайшли свого відображення в рішенні суду, поза увагою якого також залишилося клопотання про притягнення до участі в справі стягувача ПАТ «ПриватБанк», за виконавчим документом на користь якого і був арештований спірний автомобіль. Розцінивши надану позивачем розписку як договір купівлі-продажу, за яким на думку суду фактично відбулася переуступка права вимоги, суд не звернув уваги на те, що такі висновки суперечать вимогам діючого законодавства та є взаємовиключними.
У судовому засіданні позивач, його представник та представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактично між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулася переуступка права вимоги за Договором, оскільки позивач уклав з Банком договір поруки. За вказаних обставин до ОСОБА_2 перейшло право власності на транспортний засіб, який є предметом залогу. Оскільки сторони договору дійшли згоди щодо всіх істотних його умов, суд визнав вказаний договір дійсним, визнав за ОСОБА_2 право власності на автомобіль, яке не визнається ВДВС і зняв арешт, накладений державним виконавцем в ході примусового виконання рішення суду від 10.04.2012 р.
Між тим, такі висновки суду не відповідають як фактичним обставинам справи, так і нормам матеріального права, що відповідно до вимог п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення з ухваленням нового.
Так, при розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2007 р. між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір споживчого кредиту №11121600000 цільового призначення (придбання автомобілю) на суму 8752 доларів США, що еквівалентно 44197 грн. 60 коп. строком на п'ять років (до 23.02.2012 р.) (Договір). Погашення кредиту необхідно було проводити у відповідності зі складеним та узгодженим між сторонами Договору графіком. За вказані кошти останньою був придбаний автомобіль ВАЗ-21144, 2007 року випуску, який став предметом застави на підставі договору, укладеного 23.02.2007 р. між тим ж сторонами. 04.06.2008 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було досягнуто згоди, оформленої розпискою про те, що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 13000 грн. за вищевказаний автомобіль, який є предметом застави на забезпечення умов договору кредиту, після повного погашення якого, вона зобов'язується переоформити транспортний засіб на ОСОБА_2 Останній, передавши ОСОБА_3 13000 грн., прийняв на себе зобов'язання вносити кошти за Договором кредиту до 8 числа кожного місяця. На виконання домовленостей ОСОБА_3 04.06.2008 р. та 27.05.2011 р. видавала ОСОБА_2 довіреності на право керування транспортним засобом. 12.05.2010 р. між ОСОБА_2 та Банком на забезпечення виконання умов Договору був укладений договір поруки, відповідно до якого він прийняв на себе зобов'язання солідарної з ОСОБА_3 відповідальності. У зв'язку із забезпеченням Договору порукою, строк його дії за домовленістю сторін продовжений до 23.02.2014 р.
На підставі рішення Краматорського міського суду від 10 квітня 2012 р. з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту стягнуто 33471 грн. 60 коп. В ході примусового виконання вказаного рішення ВДВС накладено арешт на вищевказаний транспортний засіб, який був вилучений і переданий на відповідальне збереження представнику стягувача.
Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 659 ЦК України, продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).
При цьому, як вбачається з вимог ст.ст.208, 209 ЦК України, договір купівлі-продажу транспортного засобу належить вчиняти у письмовій формі і він не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_3, будучи власником транспортного засобу, придбаного нею за кредитні кошти, уклала з позивачем договір щодо його продажу, повідомивши продавця про знаходження автомобілю під заставою. При цьому, між сторонами досягнуто домовленості про переоформлення транспортного засобу на ім'я ОСОБА_2 після погашення ним заборгованості за Договором кредиту.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Виходячи з наведеного, сторони правочину домовилися про те, що позивач набуває права власності на транспортний засіб після погашення ним заборгованості за Договором кредиту, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів погашення заборгованості за Договором, строк дії якого продовжений і на момент ухвалення заочного рішення судом першої інстанції не сплинув.
Крім того, згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Аналізуючи вказану норму закону, вбачається що вона застосовується лише до правочинів, які потребують нотаріального посвідчення і лише у разі, коли одна із сторін ухилилася від вчинення такої дії.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув у помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання за ним права власності на автомобіль, оскільки подія, з якою пов'язане набуття ним права власності не наступила і він не позбавлений можливості реєстрації транспортного засобу у встановлений законом спосіб. При цьому, оскільки ОСОБА_2 не є власником транспортного засобу, то у суду не було підстав для вирішення питання щодо арешту майна.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги ч.2 ст. 17 Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), згідно якої заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Доказів отримання такої згоди позивачем не надано.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції задовольнити.
Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року скасувати.
ОСОБА_2 у задоволенні позову, пред'явленого до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та скасування арешту, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: