УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Крижанівської Г.В.,
суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Конику В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним виконавчого напису, визнання права власності на спадкове майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсним виконавчий напис № 743, вчинений 12 червня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 753 698 грн. 42 коп., визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень № 4-а, в літ. А), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та витребувати вказані приміщення з незаконного володіння ОСОБА_4
Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що 16.07.1969 р. між нею та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Під час перебування у шлюбі подружжя придбало за договором купівлі-продажу спірні нежитлові приміщення, які стали предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним 02.03.2011 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і посвідченим приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором позики грошових коштів у розмірі 738 168 грн. 90 коп., укладеним 02.03.2011 р. між тими ж сторонами та посвідченого тим же нотаріусом. У зв'язку з невиконанням у встановлений термін зобов'язання щодо повернення коштів за договором позики,12.06.2012 р. приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 743 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 753 698 грн. 42 коп. Оскільки дану нотаріальну дію вчинено за відсутності підтвердження про отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень, позивач просила визнати її недійсною. Посилаючись на те, що 03.09.2011 р. ОСОБА_5 помер, а відтак, в момент смерті припинилася його дієздатність, і, як наслідок, припинилося зобов'язання за договором позики. Також ОСОБА_2 вказувала на належність їй майнових прав на нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень № 4-а, в літ. А), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 як спадкоємиці померлого чоловіка і як співвласниці спільного майна подружжя.
Справа № 761/1803/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4678/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Гайдук С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, мотивовану тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а також тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала, просила оскаржуване рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 16.07.1969 р. між позивачкою та ОСОБА_5 було укладено шлюб, про що у паспорті громадянина України ОСОБА_2 наявна відповідна відмітка(а.с. 7).
Під час перебування у шлюбі подружжя придбало за договором купівлі-продажу нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень № 4-а, в літ. А), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 12).
02.03.2011 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір позики грошових коштів у сумі 738 168 грн. 90 коп. із терміном повернення до 02 березня 2012 року (а.с. 15).
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищезазначеним договором, 02.03.2011 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, згідно якого предметом іпотеки є нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень № 4-а, в літ. А) за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 16-18).
Вказані договори були укладені за попередньою згодою іншого з подружжя - ОСОБА_2 та посвідчені приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 (а.с. 49).
ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 05.09.2011 р. відділом реєстрації смерті ГУЮ у м. Києві (а.с. 10).
У зв'язку з тим, що у встановлений термін зобов'язання щодо повернення коштів за договором позики виконанні не були, 23.04.2012 р. ОСОБА_4 звернулася із заявою до ОСОБА_5 про усунення зазначених порушень (а.с. 50).
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, дану заяву 10.05.2012 р. отримала ОСОБА_2 (а.с. 51).
За заявою ОСОБА_4 12.06.2012 р. приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 743 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 753 698 грн. 42 коп. (а.с. 123).
Відповідно до пп. 2.3 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., який набрав чинності 07.03.2012 р., вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Вказана норма передбачає можливість вчинення даної нотаріальної дії за наявності відмітки відділення поштового зв'язку про направлення кореспонденції адресату та не встановлює вимоги щодо обов'язкової наявності особистого підпису іпотекодавця про отримання повідомлення.
Відтак, посилання апелянта на те, що нотаріусом було порушено встановлений порядок вчинення виконавчих написів з огляду на відсутність підтвердження про отримання ОСОБА_5 заяви ОСОБА_4 від 23.04.2012 р., не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд також надає оцінку тій обставині, що при вчинені оспорюваної нотаріальної дії ОСОБА_3 не було відомо про факт смерті ОСОБА_5 Твердження апелянта про те, що про смерть іпотекодавця нотаріус був повідомлений за телефоном, не підтверджені будь-якими доказами.
Крім того, апелянт помилково ототожнює поняття правочину та нотаріальної дії і стверджує про наявність підстав для визнання її недійсною відповідно до норм ЦК України, які регулюють визнання недійсними правочинів.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Частиною 12 ст. 110 ЦПК України встановлена можливість пред'явлення позову до стягувача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса.
Оскільки чинним законодавством не передбачена можливість визнання нотаріальної дії недійсною, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Посилання апелянта на те, що зобов'язання ОСОБА_5 за договором позики припинилися у зв'язку з його смертю, а відтак не повинні виконуватися, є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Зі змісту ст. 1219 ЦК України вбачається, що зобов'язання щодо повернення коштів за договором позики не належить до тих прав і обов'язків, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не входять до складу спадщини.
Відтак, у даному випадку спірні правовідносини допускають правонаступництво і факт смерті боржника ОСОБА_5 не позбавляє кредитора ОСОБА_4 права вимоги виконання зобов'язань від його спадкоємців.
Суд також надає оцінку тій обставині, що ОСОБА_2 була обізнана про наявність договорів позики та іпотеки, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та з моменту відкриття спадщини останнього не вчинила будь-яких дій щодо повернення коштів.
Враховуючи викладене, при встановленні обставин справи та ухваленні рішення судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, не можуть бути підставою для його скасування, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314,315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Г.В. Крижанівська
Судді: В.А. Шебуєва
Л.Д. Українець