Єдиний унікальний номер 237/63/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3674/2014

Головуючий в 1 інстанції Клікунова А.С.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 37

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„15" квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

При секретарі: Сачко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської сільської ради Мар'їнського району Донецької області про визнання права власності на домобудівництво, земельні ділянки, грошові внески за спадщиною за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луганської сільської ради Мар'їнського району Донецької області про визнання права власності на домобудівництво, земельні ділянки, грошові внески за спадщиною за законом - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи ,висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача Луганської сільської ради Мар'їнського району Донецької області у судове засідання не з*явився,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с47,51). Надали суду заяву про можливість розгляду справи у відсутності представника (а.с.48). Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення ОСОБА_1,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону ,тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення ,суд першої інстанції всебічно ,повно і об*єктивно дослідив надані сторонами докази ,правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те , що вимоги позивача не грунтуються на законі та задоволенню не підлягають .

У рішенні наведені відповідні мотиви ,з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на :

- земельну ділянку площею 0,2772 гектарів на території Луганської сільської ради, призначену для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДН № 056092 від 30 жовтня 1995 року (а.с.11);

- земельну ділянку площею 5,69 гектарів на території Луганської сільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДН № 113494 від 27 січня 2000 року (а.с.10);

- грошовий компенсаційний вклад на рахунку № НОМЕР_1 в філії № 3313/021 АТ "Державний Ощадний банк України" (а.с.9);

- домоволодіння АДРЕСА_1 Згідно технічного паспорту від 18 лютого 2009 року , характеристики будівель та споруд , рік побудови домоволодіння здійснено до 1950 року. Відомості про прийняття в експлуатацію домоволодіння відсутні. З відповіді РКП « Мар*їнське БТІ » вбачається,що відомостей щодо реєстрації права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 не існує (а.с.6-8,16).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого,який до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. Доказів,які підтверджують факт прийняття спадщини позивачем не надано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того ,що позивачем не був дотриманий порядок оформлення свідоцтва про право на спадщину,матеріали справи не містять відмови нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину,а відтак суд правомірно відмовив у задоволенні позову.

Статтею 1218 ЦК України встановлено,що до складу спадщини входять усі права та обов*язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини ,зокрема , можуть входити такі права : - право власності на житловий будинок ,споруду ; - майнові права забудовника ;- право власності на об*єкти незавершеного будівництва ;- право власності на будівельні матеріали,обладнання тощо ,які були використані в процесі будівництва (якщо будівництво є самочинним (ч.1 ст.376) ; - право власності на земельну ділянку ;- право користування земельною ділянкою ;- право на земельну частку (пай).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об*єкти нерухомості ,в тому числі житловий будинок,інші споруди,земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок,земельну ділянку ,то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходить лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії,які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно,зокрема на житловий будинок,іншу споруду.

Відповідно до ст. 67 Закону України « Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців ,які прийняли спадщину в порядку ,встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців,які прийняли спадщину в порядку,встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відсутність у матеріалах справи постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії-видачі свідоцтва про право на спадщину свідчить про недотримання спадкоємцем встановленого законодавством України порядку оформлення права на спадщину та є наслідком відмови у позові.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді ,на правильність висновків суду вони не впливають ,тому апеляційний суд вважає,що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну , рішення суду як таке,що відповідає вимогам закону ,залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий:

Судді: