Справа № 422/5483/2013-к

Провадження № 11кп/782/181/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді: Кожушка М.В.,

суддів: Борзаниці В.І., Сахарілєнка О.Г.

при секретарі: Єфіменко В.В.

за участю прокурора: Мазепиної М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1

на вирок Перевальського районного суду Луганської області від 27 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Перевальска, Луганської області, громадянина України, має на утриманні сина, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до громадських робіт строком на 200 годин.

На підставі ст. 49 КК України, у зв`язку зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок моральної шкоди суму 8 000 гривень.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 10 червня 2006 року, приблизно о 19 годині 25 хвилин, знаходився на вул. Молодіжна, м. Перевальська, Луганської області, де побачив неповнолітнього ОСОБА_2, який з напівзруйнованого будинку ніс дошки. ОСОБА_1 зробив йому зауваження, після чого у ОСОБА_1 виник умисел на завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 взяв неповнолітнього ОСОБА_2 за одяг та вдарив його обличчям об дошки, від чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою голови, садини на лобі, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В своїй апеляції обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок змінити та зменшити йому суму моральної шкоди до 1 тис. гривень. Посилається не те, що судом першої інстанції не повною мірою були взяті до уваги обставини справи, що пом`якшують покарання обвинуваченого, його сімейний стан, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, та те, що його дружина померла, він вже не займається підприємницькою діяльністю, судом не враховано причину виникнення конфлікту з потерпілим ОСОБА_2

Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, який просив вирок залишити без змін, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, обсудивши доводи апеляції та провівши судові дебати, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за таких підстав.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, при обставинах, викладених у вироку, судом доказана в повному обсязі та наряду із показаннями обвинуваченого, підтверджується другими доказами по справі, які не ким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 125 ч.1 КК України, як навмисне спричинення неповнолітньому потерпілому легких тілесних ушкоджень.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за вказаних обставин і правильність кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оспорюються.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що суд не врахував пом'якшуючі обставини, перебування на утриманні двох дітей, та призначив непомірну суму моральної шкоди, не врахував причину виникнення конфлікту з потерпілим ОСОБА_2, його матеріальний стан, є безпідставними, так як відповідно до вимог ст. 65 КК України суд враховував особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При цьому суд, фактично врахувавши обставини, вказані в апеляції, цивільний позов, заявлений законним представником потерпілого ОСОБА_2 в сумі 200 000 грн., в рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди, задовольнив частково, а саме в частині відшкодування моральної шкоди, яку оцінив у 8 000 грн., значно менше ніж було заявлено в суді. А посилання апелянта на те, що судом не враховано причину виникнення конфлікту між ним та потерпілим ОСОБА_2 ніяким чином не впливає на ступень вини обвинуваченого ОСОБА_1 та характер тілесних ушкоджень, які були спричинені неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2, у зв`язку із чим і була визначена сума завданої моральної шкоди у зазначеному розмірі.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо визначення матеріальної шкоди у зазначеній сумі, так як кримінальне правопорушення було скоєне відносно неповнолітньої особи та носило навмисний характер, тому доводи обвинуваченого ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Перевальського районного суду Луганської області від 27 грудня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 125 КК України - залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Головуючий:

Судді: