Єдиний унікальний номер 244/153/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3166/2014
Головуючий 1 інстанції Кучма В.В.
Доповідач Биліна Т.І.
Категорія 56
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.
суддів Биліни Т.І., Мірута О.А.
при секретарі Мишко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, ОСОБА_2 про виключення майна з акту опису арешту майна,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, ОСОБА_2 про виключення майна з акту опису арешту майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 лютого 2014 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що арешт було накладено на належне їй майно по боргам зятя, зареєстрованого за її місцем проживання з 30 січня 2007 року, а майно було нею придбано значно раніше. У відповідача немає документів, які можуть підтвердити право власності на дане майно, так як вона набувала його за свої власні кошти.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази зазначеного мають місце в матеріалах справи на аркушах 35-37. Зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно виконавчого листа №2-1569/11, виданого 07.12.2011 року Сніжнянським міським судом Донецької області з ОСОБА_2 було стягнуто борг за кредитним договором №2008471 від 10.06.2008 року в сумі 113263, 01 грн. на користь Сніжнянського відділення №5372 ВАТ «Державний ощадний банк України». 12 грудня 2013 року державним виконавцем Сніжнянського ВДВС МУЮ Гуменюком О.П. було проведено опис майна боржника ОСОБА_2, в ході якого було накладено арешт на майно, що знаходиться за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1: телевізор «SAMSUNG», пральну машину «INDEZIT». Акт опису майна підписано понятими та боржником без зауважень та заяв осіб, що були присутніми під час опису майна.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй а не боржнику, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Оскільки позивач не довела, що майно придбавала вона і що саме вона є його власницею, суд відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи та вимогами закону.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У відповідності до положень Постанови №14 від 26.12.2003 року Пленуму Верховного Суду України вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних Підставах.
Позивач звернувшись до суду не просила визнати за нею право власності на арештоване майно. Крім того звернувшись з вимогами до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції та ОСОБА_2 не зазначила особу в інтересах якої накладено арешт.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Т.І. Биліна
О.А. Мірута