Справа № 22ц-6078/07р
Головуючий в І інстанції: Толстих О.В.
Категорія Доповідач: Оробцова Р.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Васкжової В.І. Медведєвої Л.П.
при секретарі: Шестакової Ю.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 01 жовтня 2007року
по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області (далі - Відділення Фонду ССНВ) про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат, -
встановила:
У вересні 2007р. позивач звернувся до суду з дійсним позовом.
На обгрунтування вимог зазначив, що відповідачем, кожний рік при вирішенні питання про перерахунок страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з пошкодженням здоров'я на виробництві, у порушення вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон №1105-XIV від 23 вересня 1999р.) неправильно застосовувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати замість коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено Законом. Зазначені порушення привели до зменшення розміру належних йому страхових виплат.
Оскільки Відділення Фонду ССНВ добровільно не бажає провести перерахунок, просив стягнути з відповідача заборгованість по щомісячним страховим виплатам в розмірі 7281, 37грн. за період з 01.03.2002р. по 01.10.2007р. та зобов'язати сплачувати з 01.10.2007р. щомісячно по 814, 29грн. до наступного перерахунку.
Оскарженим рішенням в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач з рішенням суду не згоден, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, просить скасувати і постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши обгрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу, суд обгрунтовано виходив з того, що відповідно до ст.ст.15-17 Закону" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків-некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція. Правління Фонду спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, затверджує інструкцію про прядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Судова колегія не бере до уваги доводи апелянта про те, що судом порушена ст. 29 Закону №1105-Х1У від 23 вересня 1999 року" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
Зі змісту ст.29 вищезазначеного Закону України, вбачається, що нею визначено лише умову, за настанням якої мають переглядатися щомісячні страхові виплати з 1 березня кожного року, а не механізм їхнього підвищення.
Держкомстат України у зазначений позивачем період кожного року визначав кілька коефіцієнтів зростання заробітної плати, у тому числі номінальний та реальний.
Однак вказана норма Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не містить вказівки про те, який саме коефіцієнт підвищення заробітної плати з визначених Держкомстатом України, слід застосовувати Правлінню Фонду для визначення коефіцієнту, на який підлягають перерахунку щомісячні страхові виплати з 1 березня кожного року.
Тому, якщо за даними Держкомстату України відбулося підвищення середньої заробітної плати в країні у галузях національної економіки , то це є тільки умовою для проведення відповідного перерахунку і Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків зобов'язане у межах своїх повноважень ухвалити рішення про підвищення щомісячних страхових виплат, встановивши відповідний коефіцієнт такого підвищення, який визначається, як з урахуванням даних Держкомстату, так і інших вимог Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо порядку призначення та перерахунку щомісячних страхових виплат
Судом встановлено, що відповідачем, починаючи з І березня 2001 року провадилися перерахунки страхових виплат позивачеві кожного року, при цьому відповідач виходив з коефіцієнтів, визначених Правлінням Фонду ССНВ України відповідними постановами та доведених до відповідача для використання при перерахунках щомісячних страхових сум відшкодування шкоди.
Цими постановами Правлінням Фонду ССНВ України визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат за даними Державного комітету статистики України у 2002 році -1, 193, у 2003 році - 1, 182, у 2004 році - 1, 152, у 2005 році - 1, 238, у 2006 році - 1, 203, у 2007 році -1, 183.
Судом встановлено, що відповідачем при перерахунку щомісячних страхових виплат позивачеві застосовувалися у зазначені роки саме вказані коефіцієнти, чого не заперечує позивач та підтвердив представник відповідача.
Таким чином, відповідач правильно керувався постановами Правління Фонду ССНВ України, якими визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат, та які були чинними на момент перерахунків, що відповідає вимогам ст. 29 Закону України " Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", і підстав вважати, що відповідачем проведено перерахунки щомісячних страхових виплат з порушенням встановленого порядку, не вбачається.
Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем проведено перерахунки щомісячних страхових виплат без врахування вимог ст. 29 вказаного Закону, є безпідставним.
Та обставина, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року положення постанови Правління Фонду ССНВ України від 1 листопаду 2001 року, яким затверджено Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунків виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, та самого цього Положення, на підставі якого приймалися спірні коефіцієнти, починаючи з 1 березня 2002 року, та з якими не згоден позивач, визнані недійсними, як прийняті з перевищенням наданих повноважень, що підтверджується копіями цієї постанови, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року, які є у справі, у даному випадку правового значення не має, оскільки на момент провадження перерахунку ці положення були чинними, а в рішенні суду немає вказівки, що вони втрачають чинність з моменту їх прийняття.
За таких обставин є підстави вважати, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, іправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини, а тому у задоволенні апеляційної скарзі слід відмовити.
Керуючись ст.. 307, 303, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 01 жовтня 2007року відхилити, а. рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 01 жовтня 2007року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області (далі - Відділення Фонду ССНВ) про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат - залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно. Може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після його проголошення.