ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2006 Справа НОМЕР_2
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Бондаренко В.Ю. (дов. № 1-юр. від 10.01.06 р.);
від відповідача-1: Кошова А.О. (дов. № 10/04-06 від 30.01.06 р.);
від відповідача-3: ОСОБА_1. (дов. б/н від 13.10.06 р.);
від відповідача-2 та третьої особи: представники не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.06 року у справі НОМЕР_2
за позовом: Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" м. Дніпропетровськ
до В-1: Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії м. Дніпропетровськ;
В-2: Державної виконавчої служби в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська м.Дніпропетровськ
В-3: Приватного підприємця ОСОБА_2 м.Дніпропетровськ
3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ
про визнання недійсними публічних торгів, акту, протоколу та свідоцтва (розгляд скарги на дії ДВС у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська)
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 28.09.06 р. у справі НОМЕР_2 (суддя Васильєв О.Ю.) задоволено скаргу колективного (народного) виробничого підприємства “Дніпропетровський комбайновий завод” від 24.11.05 р. НОМЕР_1 на дії Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.
Визнано дії державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська під час примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 21.03.05 р. у справі НОМЕР_2, такими, що не відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”.
Скасовано постанову в.о. начальника Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції -ОСОБА_4. від 14.11.05 р. про повернення виконавчого документу.
Зобов'язано Державну виконавчу службу у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська поновити виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 21.03.05 р. у справі НОМЕР_2 та здійснити примусове виконання вищезазначеного судового рішення відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Приватний підприємець ОСОБА_2. (відповідач-3), не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської обл. від 28.09.06 р. по даній справі та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні скарги на дії органів Державної виконавчої служби.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає вимогам законодавства України та підлягає скасуванню так як, всупереч ст. 1212 ГПК України, не було повідомлено ОСОБА_2 про час і місце розгляду скарги.
Згідно статті 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце судового засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, так як при перегляді рішення по даній справі за нововиявленими обставинами відповідач-3 був повідомлений судом про дату і місце розгляду скарги на дії виконавчої служби.
Позивач стверджує, що скарга на дії виконавчої служби була подана 24.11.2005 р., тобто пройшло більше року з моменту коли рішення суду повинно було виконано.
25.12.06 р. ПП ОСОБА_2. надав доповнення до апеляційної скарги, в якому вказує, що ухвала господарського суду Дніпропетрвоської обл. від 28.09.2006 р. по справі НОМЕР_2 є незаконною та має бути скасована як така, що прийнята з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме:
1.Судом вказане, що “Виконання рішення суду стосовно повернення нерухомого майна його власнику може бути проведено державним виконавцем без участі боржника”. Це є порушенням п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України, яка зобов'язує суд вказувати у рішенні законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Більш того, “Інструкція про проведення виконавчих дій” свідчить про зворотне, так пункт 5.9.3 вказаної Інструкції встановлює, що “якщо боржник не виконав рішення добровільно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачеві, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29, 29-1) у трьох примірниках.
В Інструкції вказано, що державний виконавець не просто вилучає, а вилучає саме у боржника, що підтверджує його обов'язкову присутність при вилученні та проведенні виконавчих дій.
Таким чином, порядок передачі стягувачеві предметів матеріального світу (рухомих та нерухомих речей) , зазначених у виконавчому документі, чітко визначений та закріплений у нормативному акті, застосування якого є обов'язковим для державного виконавця. Наведене спростовує твердження суду про те, що повернення нерухомого майна можливо без участі боржника.
2. Скаржник вважає, що судом невірно застосовано статтю 76 Закону України “Про виконавче провадження”. Відповідно до приписів вказаної статті: ”Після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець, відповідно до статті 24 цього Закону, визначає йому строк добровільного виконання рішення.”
Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Відповідач-3 вважає невірним посилання суду на статтю 40 Закону України “Про виконавче провадження”. Ця стаття встановлює виключений перелік підстав, за наявності яких державний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу. Але матеріали справи свідчать про те, що виконавчий документ був повернутий не до стягувача, а до суду, тобто органу, який його видав. Повернення виконавчого документу до суду передбачено у ч. 3 статті 76 Закону України “Про виконавче провадження”, за двох умов:
- по-перше, неможливе виконати рішення без участі боржника,
- по-друге, застосовані штрафні санкції, передбачені статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження”.
Неможливість виконання рішення суду без боржника встановлена у “Інструкції про проведення виконавчих дій” .
Відносно штрафів, передбачених у статті 87: у спірної ухвалі є данні, що у зв'язку із невиконанням відповідачем добровільно в установлений термін рішення суду, ДВС двічі виносилися постанови про накладення на ПП ОСОБА_2 штрафу у розмірі 34 грн. на 68 грн., які були сплачені останнім. Тобто, друга необхідна умова для повернення виконавчого документу до суду також була дотримана ДВС.
Враховуючи викладене, скаржник вважає, що дії ДВС цілком відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”: виконавче провадження з примусового виконання судового рішення у справі НОМЕР_2 відкрите своєчасно, зупинення виконавчого провадження обумовлене відповідними заявами представника Приватного підприємця ОСОБА_2 про неможливість виконати рішення суду у зв'язку із находженням боржника у службових відрядженнях за межами м.Дніпропетровська.
На підставі вищевикладеного та викладеного у апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Дніпропетровської обл. від 28.09.2006 р. по справі НОМЕР_2 скаржник просив скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської обл. від 28.09.2006 р. по справі НОМЕР_2 та прийняти постанову, якої відмовити у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби.
У відзиві на апеляційну скаргу Державна виконавча служба у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська підтримує апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 та просить відмовити в задоволенні скарги КВП “Дніпропетровський комбайновий завод” на дії ДВС з наступних підстав.
Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” органи державної виконавчої служби здійснюють примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) майнового та немайнового характеру.
Порядок та умови виконання рішень немайнового характеру встановлені в правових нормах, викладених у главі 8 Закону “Виконання рішень у немайнових спорах”.
Заходи примусового виконання рішення державним виконавцем застосовуються до боржника в послідовності, встановленій статтями 76, 87 Закону, до яких відносяться:
1) застосування до боржника штрафних санкцій;
2) організація виконання рішення, якщо його можливо провести без участі боржника.
Після застосування вказаних заходів державний виконавець вирішує питання про направлення подання до притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду до органів, які уповноважені їх розглядати.
При примусовому виконанні наказу господарського суду НОМЕР_2 до боржника двічі (14.10.05 р. та 09.11.05 р.) застосовувалися штрафні санкції, сплата яких не звільняє боржника від обов'язку виконати рішення. Однак, через неможливість виконати рішення суду без участі боржника, відсутність згоди стягувача авансувати витрати на проведення виконання, 14.11.05 р. виконавчий документ було повернуто до суду. При цьому КВП “ДКЗ” роз'яснено право повторно пред'явити вказаний наказ до виконання в межах трирічного строку. Але, замість цього, 24.03.06 р. на адресу ДВС надійшла заява стягувача, надіслана до господарського суду щодо зміни способу та порядку виконання рішення.
ДВС не згодна з висновками суду, що дії ДВС під час виконання наказу НОМЕР_2 не відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки державним виконавцем були вжиті усі заходи примусового виконання, передбачені Законом. Питання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду шляхом надіслання подання відповідного змісту не порушувалося з наступних причин.
Відповідно до статті 87 Закону України “Про виконавче провадження” вказано, що клопотання про кримінальну відповідальність боржника державний виконавець порушує перед судом.
У той же час статтею 112 Кримінально-процесуального кодексу України визначена підслідність прокуратури, органів внутрішніх справ та інших органів, згідно з якою досудове слідство у справах про певні злочини провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким порушено справу.
Притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджали їх виконанню вказаним Кодексом не передбачено.
В зв'язку з викладеним відділом ДВС з поважних причин не направлялося подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника -ПП ОСОБА_2 за невиконання наказу господарського суду Дніпропетровської обл. НОМЕР_2. Крім того, в діях ОСОБА_2 відсутній умисел на невиконання рішення суду, оскільки останнє оскаржувалося боржником до касаційної інстанції в період виконання наказу, а з боку стягувача -КВП “Дніпропетровський комбайновий завод” ніяких дій щодо виконання рішення у справі НОМЕР_2 та повернення коштів на користь ПП ОСОБА_2 також не вживалося.
Враховуючи викладене, ДВС у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської обл. від 28.09.06 р. у справі НОМЕР_2 скасувати, в задоволенні скарги КВП “Дніпропетровський комбайновий завод” на дії ДВС відмовити.
В судовому засіданні 26.12.06 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга приватного підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляється ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 26 т.3) господарський суд Дніпропетровської обл. 18.01.2006 р. у справі НОМЕР_2 прийняв до розгляду скаргу Колективного (народного) виробничого підприємства “Дніпропетровський комбайновий завод” на дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції і призначив скаргу до розгляду на 02.02.2006 р. на 9 год. 40 хвилн.
26.01.06 р. з Вищого господарського суду України до господарського суду Дніпропетровської обл. надійшов запит про надсилання справи НОМЕР_2 до ВГСУ, в зв'язку з надходженням касаційної скарги ПП ОСОБА_2 на постанову ВГСУ від 28.12.2005 р. У зв'язку з викладеним господарський суд Дніпропетровської обл., ухвалою від 30.01.2006 р. у справі НОМЕР_2, зупинив провадження по розгляду скарги позивача на дії Красногвардійського відділу ДВС ДМУЮ до розгляду Верховним Судом України скарги ПП ОСОБА_2 на постанову ВГСУ від 28.12.2005 р.
Згідно зі ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
В матеріалах справи (т.3 а.с 70) знаходиться лист Вищого господарського суду України від 20.04.2006 р. за № НОМЕР_3, яким він повернув справу НОМЕР_2 до господарського суду.
Господарський суд Дніпропетровської обл., відповідно до вимог ст. 79 ГПК України, не поновив провадження у справі і не виніс про це відповідну ухвалу, не повідомив, згідно з вимогою ч.2 ст. 1212 ГПК України, сторони про час і місце судового засідання. В матеріалах справи відсутня ухвала Дніпропетровського господарського суду про поновлення провадження по розгляду скарги позивача на дії Красногвардійського відділу ДВС ДМУЮ і призначення до розгляду скарги на 28.09.06 р., а тому вказана ухвала не направлялася сторонам.
Відповідач-3 (приватний підприємець ОСОБА_2.) є боржником у справі (див т.3 а.с. 10).
Згідно ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Відповідач-3 не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Повноваження апеляційної інстанції передбачені статтею 103 ГПК України, згідно з якою апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю і прийняти нове рішення. Отже оскаржувану ухвалу слід скасувати і прийняти нове рішення виходячи з наступного.
15.07.2005 р. на виконання до відділу ДВС було пред'явлено наказ НОМЕР_2, виданий 15.06.2005 р. господарським судом Дніпропетровської обл. щодо зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів -НОМЕР_4) на протязі 10 днів з часу набрання рішенням чинності повернути КВП “Дніпропетровський комбайновий завод” майно, придбане на прилюдних торгах, що відбулися 23.07.2004 р., а саме -службове приміщення та частину складу металів, загальною площею 4850 кв. м, з краном козловим 2-х консольним, зав.НОМЕР_5, огородженого сіткою рабицею, розташовані за адресою : АДРЕСА_2.
Згідно книги обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві по дільниці НОМЕР_6, вказаний виконавчий документ було передано канцелярією відділу ДВС державному виконавцю Бессоновій Н.П. 27.07.2005 р., про що свідчить особистий підпис виконавця.
Відповідно до ст.ст. 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження”, 28.07.2005 р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу НОМЕР_2, копії якої за вих.НОМЕР_7 того ж дня надіслані на адресу сторін виконавчого провадження та господарського суду Дніпропетровської обл. Зокрема, боржнику -ПП ОСОБА_2 вказано у 7-денний термін з часу отримання постанови повернути КВП “ДКЗ” майно, придбане на прилюдних торгах 23.07.2004 р., про що надати до відділу ДВС підтверджуючі документи.
10.08.2005 р. до відділу ДВС надійшла заява представника ОСОБА_2, діючого на підставі доручення -ОСОБА_3. про те, що боржник не має можливості виконати отриману постанову, у зв'язку з тим, що з 08.08.2005 р. по 24.08.2005 р. знаходиться у черговій відпустці за межами України, що підтверджується наданим наказом ТОВ “Станкодніпро” НОМЕР_8. Крім того, в заяві представника зазначено про те, що 30.06.05 р. до Вищого господарського суду подана касаційна скарга на рішення суду по справі НОМЕР_2 разом з заявою про зупинення виконання оскаржуваного рішення до закінчення розгляду справи, яка також додана до заяви представника разом з листом Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.05 р. щодо направлення справи до Вищого господарського суду України.
11.08.2005 р., керуючись п.7 ст. 35, 36 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу НОМЕР_2 від 15.06.2005 р. -до існування вказаних обставин, у зв'язку із знаходженням боржника у відпустці за межами України, копія якої 12.08.05 р. за вих. НОМЕР_9 надіслана на адресу сторін виконавчого провадження та суду.
25.08.2005 р., згідно до ч. 5 ст. 36 Закону, виконавче провадження було поновлено, про що винесена відповідна постанова, копії якої за вих. НОМЕР_10 того ж дня були надіслані сторонам та суду.
Враховуючи те, що на час отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржник був відсутній в межах міста та країни, внаслідок чого був позбавлений виконати рішення суду в добровільному порядку, 2-х місячний строк виконання наказу НОМЕР_2, передбачений ст..25 Закону України “Про виконавче провадження”, слід відраховувати з часу отримання ОСОБА_2. постанови про поновлення виконавчого провадження від 25.08.2005 р.
25.08.2005 р. до відділу ДВС надійшла скарга представника боржника на дії державного виконавця, в якій останній просив зобов'язати державного виконавця зупинити виконавче провадження, у зв'язку з оскарженням рішення в касаційному порядку.
05.09.2005 р. за результатами розгляду отриманої скарги, була надіслана відповідь ПП ОСОБА_2 про те, що ст.ст. 34, 35 Закону України “Про виконавче провадження” не передбачено підстав для зупинення виконавчого провадження у випадку оскарження судового рішення в касаційному порядку, тому дії державного виконавця повністю відповідають чинному законодавству.
08.09.2005 р. (вих. НОМЕР_11), керуючись ст. 76 Закону, боржнику надіслано зобов'язання здійснити повернення майна в 7-денний строк з часу отримання вимоги відділу ДВС, надавши до відділу ДВС підтверджуючі документи. Крім того, ПП ОСОБА_2 попереджено про застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 87 Закону.
20.09.2005 р. до відділу ДВС надійшла заява представника ОСОБА_2, діючого на підставі доручення -ОСОБА_3. про те, що 19.09.05 р. боржником отримано зобов'язання відділу ДВС, але виконати його неможливо, у зв'язку з тим, що з 16.09.2005 р. по 30.09.2005 р. ОСОБА_2. знаходиться у службовому відрядженні, що підтверджується наданим наказом ТОВ “Станкодніпро” № НОМЕР_12., посвідченнями про відрядження в м. Київ та м. Корсунь-Шевченківський. Крім того, в заяві представника повторно зазначено про те, що 30.06.05 р. до Вищого господарського суду подана касаційна скарга на рішення суду по справі НОМЕР_2 разом з заявою про зупинення виконання оскаржуваного рішення до закінчення розгляду справи.
20.09.05 р., керуючись п.3 ст. 35, 36 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу НОМЕР_2 від 15.06.2005 р. -до закінчення існування вказаних обставин, у зв'язку із знаходженням боржника у службовому відрядженні, копії якої того ж дня за вих. НОМЕР_13 надіслані на адресу сторін виконавчого провадження та суду.
13.10.2005 р., після закінчення 7-денного строку, наданого боржнику у зобов'язанні від 08.09.05 р., згідно до ч. 5 ст. 36 Закону, виконавче провадження було поновлено, про що винесена відповідна постанова, копії якої за вих. НОМЕР_14 того ж дня були надіслані сторонам та суду.
14.10.2005 р., керуючись ст.ст. 5, 76, 87 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на ПП ОСОБА_2 у розмірі 34 грн., копія якої того ж дня , надіслана на адресу боржника, якому надані реквізити депозитного рахунку для сплати штрафу, роз'яснено право на оскарження постанови до господарського суду Дніпропетровської обл. протягом 10 днів.
24.10.2005 р., після закінчення строку на оскарження вказаної постанови, у відповідності зі ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження”, боржнику було надіслано повторне зобов'язання здійснити повернення майна в 7-денний строк з часу отримання вимоги відділу ДВС, надавши до відділу ДВС підтверджуючі документи. Крім того, ПП ОСОБА_2 попереджено про застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 87 Закону.
07.11.2005 р., згідно отриманої виписки УДКУ в Дніпропетровській області по депозитному рахунку, боржником сплачено штраф в сумі 34 грн.
09.11.2005 р., у зв'язку з невиконанням у встановлений 7-денний строк повторного зобов'язання відділу ДВС здійснити передачу майна, керуючись ст. ст. 5, 76, 87 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на ПП ОСОБА_2 у розмірі 68 грн., копія якої за вих. НОМЕР_16, того ж дня, надіслана на адресу боржника, якому надані реквізити депозитного рахунку для сплати штрафу, роз'яснено право на оскарження постанови до господарського суду Дніпропетровської області протягом 10 днів. Вказаний штраф було сплачено ОСОБА_2. на депозитний рахунок 22.11.2005 р., згідно виписки УДКУ в Дніпропетровській області.
14.11.2005 р., на підставі ст. 40, 76 Закону, п.8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, була винесена постанова про повернення виконавчого документу -наказу НОМЕР_2 від 15.06.05 р., копії якої за вих. № НОМЕР_17 надіслані на адресу стягувача - КВП “ДКЗ” та господарського суду Дніпропетровської обл. разом з виконавчим документом. Одночасно стягувачу роз'яснено право повторного пред'явлення наказу до виконання в межах строків, передбачених Законом, а також право на оскарження постанови до суду протягом 10 днів.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при виконанні наказу НОМЕР_2 державний виконавець діяв відповідно до вимог ст.ст.76, 83 Закону України “Про виконавче провадження”.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.
Керуючись ст.ст.103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2006 р. у справі НОМЕР_2 скасувати.
Відмовити Колективному (народному) виробничому підприємству “Дніпропетровський комбайновий завод” у задоволенні скарги від 24.11.2005 р. НОМЕР_1 на дії Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.
Головуючий Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
26.12.06 р.