УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №273/1653/13-к Головуючий у 1-й інст. Ковалик Юрій Анатолійович
Категорія ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Михайловського В.І., Фоміна Ю.В.
при секретарі: Велидчук І.М.
за участі:
прокурора Литвинчука Ю.В.
захисника - адвоката ОСОБА_1
виправданої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора відділу прокуратури Житомирської області Литвинчука Ю.В. на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку смт. Першотравенськ Баранівського району Житомирської області, українку, громадянку України, освіта незакінчена вища, не працюючу, незаміжню, на утриманні має одну малолітню дитину, проживає АДРЕСА_1, не судимої, -
визнано невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України та виправдано за відсутністю складу вказаних злочинів.
Згідно вироку, ОСОБА_2 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, вчиненого працівником правоохоронного органу, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної влади в особі слідчого відділу Баранівського РВ УМВС та підроблення офіційних документів службовою особою за наступних обставин.
Так, наказом начальника УМВС України в Житомирській області № 19 від 03.02.2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду виконуючого обов'язки слідчого слідчого відділу Баранівського РВ УМВС України в Житомирські області.
Згідно типової посадової інструкції слідчого Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області на лейтенанта міліції ОСОБА_2 покладено обов'язок по виконанню роботи щодо забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розслідування порушених кримінальних справ у встановлені терміни: прийняття рішень про спрямування слідства, провадження слідчих дій та своєчасне їх виконання; здійснення слідчих дій, профілактичної роботи, діяльності щодо забезпечення правопорядку та громадської безпеки; надання оцінки ситуації, що складається під час розслідування за окремими справами, проведення слідчих дій, тактичних операцій та комбінацій, а також виконання інших обов'язків, визначених положеннями посадової інструкції.
Відповідно до вимог статей 4, 22, 64- 66, 67, 84, 85, 94, 98, 190, 191, 195 КПК України (в редакції 1960 року), з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. При наявності приводу, а саме - безпосередньому виявленні слідчим ознак злочину та випадках коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, слідчий зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи. Докази в кримінальній справі встановлюються протоколами слідчих дій. При проведенні слідчих дій ведеться протокол, в якому про кожну слідчу дію повинні бути зазначені місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. Протокол підписує особа, яка проводила слідчу дію та інші учасники слідчої дії.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом.
За результатами перевірки інформації можливого факту зберігання наркотичних засобів, 19.10.2011 року групою працівників Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області з числа заступника начальника - начальника міліції з громадської безпеки Баранівського РВ УМВС України ОСОБА_4, начальника відділу дільничних інспекторів райвідділу ОСОБА_5, дільничних інспекторів даного підрозділу органів внутрішніх справ ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, здійснено виїзд до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в якому мешкав ОСОБА_9
ОСОБА_4, перебуваючи на посаді заступника начальника міліції громадської безпеки Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області, незважаючи на відсутність у складі групи слідчого, уповноваженого проводити огляд місця пригоди, з метою забезпечення організації проведення вказаної слідчої дії, дав усну вказівку своєму підлеглому працівнику - дільничному інспектору міліції ОСОБА_10 розпочати проведення огляду помешкання ОСОБА_9 та розпочати складання протоколу огляду місця події від імені виконуючої обов'язки слідчого слідчого відділу Баранівського РВ УМВС України ОСОБА_2, яка, згідно з повідомленням оперативного чергового райвідділу міліції, мала прибути до місця огляду у складі слідчо - оперативної групи.
У ході огляду домоволодіння ОСОБА_9, в супереч вимог ч.5 ст.177 КПК України, згідно якої обшук житла та іншого володіння особи проводиться за вмотивованою постановою судді, за відсутності такої постанови, працівниками міліції проведено ретельне обстеження приміщень, розташованих на території домоволодіння ОСОБА_9, його особистих речей та предметів, таким чином працівниками міліції фактично проведено обшук житла за адресою АДРЕСА_2.
Під час фактичного обшуку у приміщенні веранди житлового будинку виявлено поліетиленовий пакет з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани).
У зв'язку з відсутністю на місці пригоди слідчої ОСОБА_2, яка мала продовжити та завершити розпочатий вказаними працівниками міліції огляд місця пригоди, усі дані про обставини проведеної слідчої дії, незважаючи на те, що в приміщенні помешкання ОСОБА_9 було проведено обшук дільничним інспектором міліції ОСОБА_6 відображено у протоколі огляду місця пригоди від 19.10.2011 року, який, за умови складання у відповідності з вимогами ст. ст.85, 190 та 191 КПК України, являється офіційним документом.
Окрім відомостей щодо виявлення речовини, яка може являтись наркотичним засобом, які б мали послужити приводом до порушення кримінальної справи, до протоколу огляду місця пригоди було внесено недостовірні дані з приводу проведення огляду місця пригоди виконуючим обов'язки слідчого слідчого відділу Баранівського РВ УМВС лейтенантом міліції ОСОБА_2, оскільки остання дійсно мала провести дану слідчу дію.
ОСОБА_2, виконуючи обов'язки слідчого слідчого відділу Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області, будучи службовою особою, представником влади, являючись згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання лейтенант міліції, 19.10.2011 року прибула до помешкання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2, вже після фактичного завершення обшуку у зазначеному домоволодінні та заповнення бланку протоколу огляду місця пригоди.
Перебуваючи цього ж дня поблизу вказаного домоволодіння ОСОБА_2, достовірно знаючи, що не була присутньою під час проведення огляду домоволодіння ОСОБА_9, будучи необізнаною з обставинами проведення даної слідчої дії, усвідомлюючи, що огляд проводився всупереч вимог кримінального - процесуального законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, не перевірила достовірності внесених до протоколу даних, а, діючи всупереч інтересам служби, шляхом власноручного підписання заповненого бланку протоколу огляду місця пригоди від 19.10.2011 року, посвідчила його, одночасно надавши таким чином вказаному бланку протоколу слідчої дії статусу офіційного документу та умисно внісши до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.
Таким чином, незважаючи на те, що 19.10.2011 року у домоволодінні ОСОБА_9 було проведено слідчу дію, яка за своїми ознаками являється обшуком помешкання, однак проведена за відсутності передбачених законом підстав, ОСОБА_2, посвідчуючи протокол огляду місця пригоди від 19.10.2011 року та не переконавшись при цьому про наявність підстав для його проведення, посвідчила протокол слідчої дії, проведеної всупереч вимог діючого у вказаний період кримінально - процесуального законодавства.
В подальшому, на підставі протоколу огляду місця події від 19.10.2011 року, який, внаслідок зазначених умисних дій виконувача обов'язків слідчого ОСОБА_2, являвся недопустимим доказом, висновку спеціаліста № 2/1811 від 29.10.2011 року щодо ОСОБА_9 порушено кримінальну справу № 020132/11 за ч.1 ст.309 КК України.
За результатами досудового розслідування у кримінальній справі № 020132/11 ОСОБА_9 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Кримінальну справу спрямовано з обвинувальним висновком до Баранівського районного суду для розгляду по суті.
У ході судового розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.1 ст.309 КК України встановлено, що 19.10.2011 року у огляді домоволодіння підсудного виконуюча обов'язки слідчого ОСОБА_2 участі не приймала, огляд проведено за її відсутності іншими працівниками Баранівського РВ УМВС, а бланк протоколу слідчої дії від 19.10.2011 року І останньою посвідчено з метою надання йому статусу офіційного документу.
3 врахуванням встановлених у ході судового слідства обставин, Баранівським районним судом протокол огляду місця пригоди від 19.10.2011 року визнано недопустимим доказом у справі, у зв'язку з чим, інші докази, на які посилається досудове слідство - протокол огляду речових доказів від 24.11.2011 року та висновок експерта 2/1047 від 23.11.2011 року являються доказами, одержаними незаконним шляхом.
Як наслідок, 22 січня 2013 року Баранівським районним судом у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.1 ст.309 КК України постановлено виправдувальний вирок.
Указані умисні дії виконуючого обов'язки слідчого СВ Баранівського РВ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 призвели до втрати можливості притягнення винної особи до кримінальної і відповідальності за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, і постановлення судом виправдувального вироку щодо особи, якій пред'явлено обвинувачення у вчинені умисного злочину, внаслідок чого спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної влади в особі слідчого відділу Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.364 КК України, а саме умисні дії, які проявились у зловживанні службовою особою службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду у вигляді підриву авторитету органів державної влади в особі слідчого відділу Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області, вчиненого працівником правоохоронного органу.
Крім того, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України, а саме умисні дії, які проявились у підробленні офіційних документів службовою особою.
Постановляючи виправдовувальний вирок суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вина ОСОБА_9 у вчиненні злочину не була доведена та встановлена, тому твердження обвинувачення про істотність шкоди, яка полягає у втраті можливості притягнення винної особи, тобто ОСОБА_9, до кримінальної відповідальності є безпідставним, оскільки відповідно до ст.364 КК України зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, завдання такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст.364 КК України.
Посилаючись на ч.3 ст.364 КК України судом зазначено, що складовою складу злочину є вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. При цьому зазначивши, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не було надано доказів на підтвердження підписання обвинуваченою ОСОБА_2 протоколу огляду місця пригоди від 19.10.2011 року з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб.
Судом першої інстанції зазначено, що суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України характеризується прямим умислом, тобто особа повинна усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки і бажати їх настання. Вказавши, що стороною обвинувачення не було обґрунтовано та доведено, що обвинувачена ОСОБА_2 підписуючи протокол огляду місця пригоди від 19.10.2011 року бажала настання суспільно небезпечних наслідків, тобто в діях ОСОБА_2 відсутній прямий умисел.
ОСОБА_2 обвинувачується за ч.1 ст.366 КК України, а саме у підробленні офіційних документів службовою особою, хоча до протоколу огляду місця пригоди від 19.10.2011 року жодних відомостей не вносила, оскільки його не складала, вказівок щодо його оформлення не давала, а вона лише його підписала і свій підпис поставила, як один з учасників огляду, а не особа, яка його проводила чи складала протокол.
Приймаючи кінцеве рішення по кримінальному провадженні, суд керувався вимогами ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В апеляційній скарзі прокурор просить вказаний вирок від 19.02.2014 року скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 125 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2125 (дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах строком на 2 роки.
Провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.364 КК України - закрити у зв'язку із декриміналізацією.
Вважає, що під час судового розгляду та при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_2 від 19.02.2014 Баранівським районним судом допущено неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що під час судового розгляду суд безпідставно відхилив, подане стороною обвинувачення клопотання щодо надання дозволу на отримання тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв'язку про дзвінки з мобільного телефону обвинуваченої ОСОБА_2 за № НОМЕР_1 за 19.10.2011 із зазначенням часу дзвінка та прив'язки до базових станцій зв'язку, а також відмовив у наданні в порядку ст.333 КПК України доручення органу досудового розслідування на витребування вказаної інформації.
Вказує, що судом в порушення вимог закону допущено вибірковість, однобічність та необ'єктивність дослідження обставин кримінального провадження, а також неповнота змісту показань свідків, що були допитані в ході судового засідання. У зв'язку з чим, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Незважаючи на змістовність та важливість показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ці показання судом безпідставно залишено поза увагою та їм не надано належної оцінки.
Також судом не у повній мірі надано оцінку показанням свідка ОСОБА_4, які свідчать про дійсні причини прибуття ОСОБА_2 до будинку ОСОБА_9
Вибірково враховано судом показання свідка ОСОБА_7 щодо його участі у огляді місця події, але залишено поза увагою інші показання вказаного свідка, які мають значення для об'єктивного з'ясування обставин кримінального правопорушення.
Також судом не надано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_5, який будучи повторно допитаний у судовому засіданні показав, що слідча ОСОБА_2 права та обов'язки понятим перед початком огляду місця події не роз'яснювала - їх роз'яснював ОСОБА_4
Не належним чином судом оцінено показання свідка ОСОБА_13, який будучи повторно допитаний у судовому засіданні надав аналогічні з ОСОБА_5 показання та крім іншого показав, що на момент початку огляду о 15 год. 00 хв. в.о. слідча ОСОБА_2 у с. Глибочок присутньою не була. Права та обов'язки понятим не роз'яснювала, а також поліетиленовий пакет жовтого кольору на 1/5 частину заповнений рослинною масою зеленого кольору із специфічним запахом коноплі, не виявляла.
Судом не надано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_14, який під час судового засідання показав, що він як начальник слідчого відділу здійснював контроль за ходом розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_9
Зазначає, що суд, надаючи оцінку безпосередньо дослідженим доказам, безпідставно вдався до викладення у своїх висновках лише дат складання документів, зазначення їх назви та інших реквізитів, залишивши тим самим поза увагою зміст вказаних доказів, який на його думку висвітлює психологічне відношення ОСОБА_2 до вчинених нею суспільно небезпечних дій та їх наслідків.
Вважає, що судом не надано оцінку типовій посадовій інструкції слідчого СВ Баранівського РВ УМВС, факт ознайомлення з якою обвинувачена підтвердила у судовому засідання.
Не надано належної оцінки копії вироку Баранівського районного суду Житомирської області від 22.01.2013, згідно якого при визнанні протоколу огляду місця пригоди від 19.10.2011 недопустимим доказом, а також постановленні рішення про визнання ОСОБА_9 невинним і його виправдання, було враховано показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших свідків.
Не надано судом належної оцінки копії протоколу судового засідання від 06.06.2012 у справі за обвинуваченням ОСОБА_9, у якому викладено показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також показання ОСОБА_2, допитаної в якості свідка, яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та відмову від дачі показань, повідомила, що не приймала 19.10.2011 участі у проведенні огляду місця події у домоволодінні ОСОБА_9, а протокол огляду підписала не читаючи, оскільки існувала вказівка про проведення огляду слідчим. Про те, що порушила Закон - знає.
Безпідставного проігноровано судом показання ряду свідків, неналежно оцінено показання інших свідків та безпосередньо досліджених доказів, у судовому рішенні викладено висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та вплинули на вирішення питання про невинуватість обвинуваченої ОСОБА_2
На думку автора апеляційної скарги суд будь-яким чином не спростував доводи сторони обвинувачення про те що протокол огляду місця пригоди від 19.10.2011 є офіційним документом; у даному документі міститься завідомо неправдива інформація про обставини проведення слідчої дії та особу, яка її проводила, а також те, що вказаний офіційний документ підписаний виконуючою обов'язки слідчого СВ Баранівського РВ УМВС ОСОБА_2 як службовою особою.
Вважає, що суд дійшовши висновку про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину, не врахував, що злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України відноситься до злочинів з формальним складом, які не передбачають як необхідну ознаку настання певних суспільно небезпечних наслідків.
Зазначає, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що полягає у неправильному тлумаченні положень ч.1 ст.366 КК України в частині визначення суб'єктивної сторони даного злочину.
Крім цього, зазначені у висновках суду послання на п.2 ч.1 ст.91 КПК України щодо не доведення стороною обвинувачення мотивів інкримінованого ОСОБА_2 злочину за ч.1 ст.366 КК України, є безпідставними і неправильними, оскільки мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони умисного складу злочину лише у тих випадках, коли він безпосередньо передбачений в диспозиції закону або наявність такого мотиву випливає з характеру діяння. В свою чергу мотив та мета службового підроблення можуть бути різними, але на кваліфікацію злочину у даному випадку не впливають.
В письмових запереченнях адвокат ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 просять апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Баранівського районного суду Житомирської області без змін.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, захисника - адвоката ОСОБА_1 та обвинувачену ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши вирок суду в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про те, що в діях обвинуваченої ОСОБА_2 відсутній склад злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України відповідає фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що були взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та ґрунтуються на сукупності ретельно досліджених, належним чином проаналізованих, оцінених та докладно наведених у вироку доказах.
Відповідно до ст.364 КК України зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, завдання такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст.364 КК України.
Згідно обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.364 КК України, істотна шкода полягає у втраті можливості притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, постановлення судом виправдувального вироку щодо особи, якій пред'явлено обвинувачення у вчинені умисного злочину, внаслідок чого спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної влади в особі слідчого відділу Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні в суді першої інстанції не було надано доказів на підтвердження підписання обвинуваченою ОСОБА_2 протоколу огляду місця пригоди від 19.10.2011 року з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб.
Вина ОСОБА_9 у вчиненні злочину не була доведена та встановлена, тому твердження обвинувачення про істотність шкоди, яка полягає у втраті можливості притягнення винної особи, тобто ОСОБА_9, до кримінальної відповідальності є також безпідставним.
Суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
ОСОБА_2 обвинувачується у підробленні офіційних документів службовою особою, однак остання до протоколу огляду місця пригоди від 19.10.2011 року жодних відомостей не вносила, оскільки його не складала, вказівок щодо його оформлення не давала, а вона лише його підписала і свій підпис поставила, як один з учасників огляду, а не особа, яка його проводила чи складала протокол.
Відповідно до ч.1 ст.366 КК України, суб'єктивна сторона злочину, характеризується прямим умислом, тобто особа повинна усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки і бажати їх настання.
Прокурором не було обґрунтовано та доведено, що обвинувачена ОСОБА_2 підписуючи протокол огляду місця пригоди від 19.10.2011 року бажала настання суспільно небезпечних наслідків. Тобто в діях ОСОБА_2 відсутній прямий умисел, оскільки в обвинуваченні не зазначено, які саме неправдиві відомості остання внесла до протоколу огляду стосовно результатів огляду місця пригоди по кримінальній справі відносно ОСОБА_9, обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України.
Приймаючи кінцеве рішення по кримінальному провадженні, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст.62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Необґрунтованими також апеляційний суд вважає і доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора щодо неповноти судового розгляду, які полягають у відхиленні клопотання щодо надання дозволу на отримання тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв'язку про дзвінки з мобільного телефону ОСОБА_2, що позбавило сторону обвинувачення можливості отримати і дослідити докази для підтвердження обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Прокурором в судовому засіданні не було доведено необхідності в наданні доручення органу досудового розслідування на отримання інформації від оператора мобільного зв'язку.
Відповідно до ч.4 ст.333 КПК України суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
Доводи прокурора про те, що суд не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 спростовуються тим, що сама ОСОБА_2 не заперечувала і показала суду про вимогу прокурора ОСОБА_11, який вказував на необхідність проведення огляду саме слідчим, а не органом дізнання, однак жодного разу ОСОБА_11, чи його попередниками на посаді прокурора району не піднімалося питання про незаконність проведення огляду місця події органом дізнання та здобутих під час такого огляду результатів. Крім того ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив законність проведення огляду місця події органом дізнання та існування такої практики.
Не погоджується апеляційний суд з доведеністю вини ОСОБА_2 і показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_17, які підтвердили той факт, що особисто ОСОБА_2 наркотичну сировину не виявляла біля домоволодіння ОСОБА_9, з'явилася коли огляд вже було закінчено. Ці обставини ніким не заперечувалися і висновків суду не спростовують.
Необґрунтованими також є і доводи прокурора, що судом безпідставно проігноровано показання ряду свідків, неналежно оцінено показання інших свідків та безпосередньо досліджених доказів, у судовому рішенні викладені висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та вплинули на вирішення витання про невинуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, оскільки апелянтом так і не вказано які саме висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Не погоджуючись з висновками суду щодо невинуватості ОСОБА_2, прокурор необґрунтовано вказує, що суд безпідставно пос .91 КПК України про необхідність встановлення мотиву злочину, оскільки в ст.91 КПК України зазначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі і мотиви та мета вчинення кримінального правопорушення.
Досудовим слідством так і не встановлено в чиїх інтересах діяла ОСОБА_2, чого бажала досягти, в чому конкретно полягла істотна шкода слідчому відділу Баранівського РВ міліції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу старшого прокурора відділу прокуратури Житомирської області Литвинчука Ю.В. залишити без задоволення, а вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: