ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

За позовом 1020 Військової майстерні Міністерства оборони Російської Федерації

до відповідача Суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1

про розірвання договору.

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача -Поліщук І.П., довіреність б/н від 27.11.06

від відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.04.06

СУТЬ СПОРУ:

1020 Військова майстерня Міністерства оборони Російської Федерації   звернулася до суду з позовом до Суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1  про розірвання договору.

          Представник позивача на задоволенні позову наполягає, просить розірвати договір, обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що відповідач неправомірно займає спірне приміщення, та відмовляє його звільнити.

          Представник відповідача у відзиві на позов проти позову заперечує, вважає, що вказані у позові підстави для розірвання договору не відповідають умовам договору та діючому законодавству України.

Згідно із ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені їх процесуальні  права та обов'язки. 

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  суд, -

 встановив:

01.06.06 між Військової майстернею 1020 МОРФ та СПД ОСОБА_1 був укладений договір співпраці № НОМЕР_1 строком дії до 01 червня 2007 року.

Відповідно до умов Договору сторони приймають на себе обов'язки здійснювати друг другу впродовж строку дії вказаного договору комплекс послуг в порядку, передбаченому договором та діючим законодавством України.

П. 1.2. Договору передбачено, що Військова майстерня 1020 МОРФ виділяє СПД ОСОБА_1 нежиле приміщення площею 77 кв.м. та площадку площею 66 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, причал № НОМЕР_2 в місті Севастополі за для організації послуг суспільного живлення та роздрібної торгівлі.

09 жовтня 2006 року позивачем було надіслано листа відповідачу вих. № НОМЕР_3 з пропозицією вважати розірваним договір №НОМЕР_1 на підставі вказівки Командуючого флотом Російської Федерації від 04 жовтня 2006 року та розпорядженням № НОМЕР_4 від 27 жовтня 2005 року, а також запропоновано СПД ОСОБА_1  в строк до 20 жовтня 2006 року повернути майно, яке було передано Ії за договором.

СПД ОСОБА_1 відмовила у поверненні майна отриманого за договором.

Військова майстерня 1020 МОРФ звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до СПД ОСОБА_1 про розірвання договору №НОМЕР_1 від 01.06.06.р. з тих підстав що дії відповідача по відмові у поверненні майна є неправомірними та такими що суперечать директивним вказівкам Командуючого ЧФ РФ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у випадку суттєвого порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором чи законом. Суттєвим є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок заподіяної цим шкоди інша сторона у значної мірі позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Єдиним обґрунтуванням позовних вимог Військової майстерні 1020 МОРФ є той факт що відмова СПД ОСОБА_1 у поверненні майна є неправомірною та такою що суперечить директивним вказівкам Командуючого ЧФ.

Договором співпраці  №НОМЕР_1 від 01.06.06.р. не передбачено одностороннього розірвання договору за директивними вказівками Командуючого ЧФ.

Позивачем не надано доказів суттєвого порушення договору відповідачем, а також доказів того що відповідачем здійснені порушення договору, внаслідок якого позивачу заподіяно шкоду, яка у значній мірі позбавляє Військову майстерню 1020 МОРФ того на що вона розраховувала при укладенні договору №НОМЕР_1 від 01.06.06.р.

Статтею 33 ГПК України передбачено що кожна сторона повинна доказувати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом досліджено, що ані у договорі №НОМЕР_1 від 01.06.06.р. укладеному між сторонами ані у доказах наданих позивачем немає підтвердження обставин на які посилається позивач  як на підставу своїх вимог, а підстави які вказані у позові не відповідають вимогам діючого законодавства України та умовам договору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Військової майстерні 1020 МОРФ до Суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору №НОМЕР_1 від 01.06.06. відмовити у повному обсязі.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                    В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 14.12.06р.