ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-3/307 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"20" грудня 2006 р. 11:00 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Гоголя Ю.М.,
при секретарі: Соловей Ю.В.
представник Відкритого акціонерного товариства „Севплоодовоч” – Смірнова Н.Р., довіреність б/н від 01.06.06,
представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя – Кочкаренко В.О., довіреність № 10-004/235 від 11.10.06,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Севплодоовоч” до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення,
в с т а н о в и в:
Суть спору: Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Севплодоовоч”, звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 27.02.06 № 0000492310/0 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 1034820,00 грн. за листопад-грудень 2004 року і застосування фінансових санкцій в сумі 517410,00 грн..
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що повідомлення –рішення від 27.02.06 № 0000492310/0 було прийнято відповідачем необґрунтовано та незаконно на тій підставі, що позивачем і його контрагентами були надані належні докази, підтверджуючі формування податкового кредиту по ПДВ. Відповідачем вони оскаржені не були, у зв'язку з чим позивач вважає встановленим факт підтвердження сформованого позивачем податкового кредиту за спірний період –листопад і грудень 2004 року.
В процесі розгляду справи, заявою від 01.12.06 (вх.№ 34773) позивач уточнив позовні вимоги, та просить суд зокрема заявлених раніше позовних вимог, також визнати відсутність компетенції у Державної податкової інспекції в м. Севастополі на проведення у ВАТ „Севплодоовоч” позапланової перевірки по дотриманню податкового законодавства про оподаткування ПДВ в податкові періоди 2004-2005 р..
Відповідач в наданому запереченні на позов позовні вимоги не визнав, просить відмовити в їх задоволенні, вказує на те, що відповідно до Акту перевірки від 31.01.2006 року, до перевірки ВАТ „Севплодоовоч” були надані документи (податкові накладні), що підтверджують податковий кредит частково за листопад 2004 року на суму 4428 грн. и за грудень 2004 р. на суму 28126 грн.. Зазначені суми податкового кредиту за листопад і грудень 2004 р. також були підтверджені актом перевірки від 16.02.2006 року, в якому зафіксовані податкові накладні ,суми ПДВ по яким брали участь у формуванні податкового кредиту за листопад і грудень 2004 р (усього на суму 32554,00 грн.). Інші податкові накладні, представлені позивачем до перевірки, не можуть служити підтвердженням заявленого податкового кредиту в листопаді-грудні 2004 року, тому що враховувалися позивачем при декларуванні суми ПДВ у наступних податкових періодах.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI та по клопотанню представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд,
В с т а н о в и в :
У період з 23.01.2006 року по 09.02.2006 року на підставі постанови Апеляційного суду м. Севастополя від 25.10.2005 року співробітниками сектора по взаємодії з правоохоронними органами Управління контрольно-перевірочної роботи ДПА в м. Севастополі була проведена позапланова перевірка ВАТ „Севплодоовоч” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПП „Вектор-А”, ПП „Антер”, ПП „Мобіленд”, ТОВ НПП „Факторомедіа”, ЗАТ „Рибпортсервіс”, ТОВ „Антарктика”, ТОВ „Інтерибфлот”, ТОВ „Інвест-Капітал”, ТОВ „ТД „Купецький”, ТОВ „Альта”, ТОВ „Інтертекс” за період з 01.01.2004 р. по 01.12.2005 р..
У ході перевірки встановлено порушення ВАТ „Севплодоовоч” п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст.. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що виразилося у заниженні суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 1034820,00 грн.
Так, відповідно до складеного за результатами перевірки Акту № 243/10/23-6-029/1-01565388 від 16.02.2006, ВАТ „Севплодоовоч” у декларації по ПДВ за листопад 2004 р. заявлена сума податкового кредиту в розмірі 290703,00 грн., у декларації по ПДВ за грудень 2004 р. –у розмірі 776671,00 грн. Фактично податковий кредит за листопад 2004 року підтверджений податковими накладними на суму 4428,00 грн., а за грудень 2004 року –на суму 28126,00 грн., таким чином, ВАТ „Севплодоовоч” завищена сума податкового кредиту за листопад 2004 року на 286275,00 грн. і за грудень 2004 року на 748545,00 грн., що привело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 1034820,00 грн.
За результатами перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492310/0 від 27.02.2006 р. про донарахування ВАТ „Севплодоовоч” сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 1552230,00 грн., у тому числі: 1034820,00 грн. –податок, 517410,00 грн. –штрафні санкції, передбачені пп. 17.1.3, п. 17.1, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Як свідчать матеріалі, в ході перевірки були використанні документи, надані ВАТ „Севплодоовоч”, а саме: статутні та реєстраційні документи, декларації з податку на прибуток і ПДВ за 2004-2005 рік, розрахунки сплати єдиного податку за січень –вересень 2004 року, банківські виписки і касові документи, акти приймання –передачі, окремі податкові накладні за перевіряємий період та наказ директора ВАТ „Севплодоовоч” від 31.01.2006 року № 1 про відновлення бухгалтерського обліку товариства у зв’язку з виявленням факту відсутності на підприємстві документів бухгалтерського обліку за 2004 –2005 рік (відповідно до п.2 наказу –строк відновлення документів до 15 березня 2006 року).
Згідно з актом від 31 січня 2006 року про надання до позапланової документальної перевірки ВАТ „Севплодоовоч” фінансово-господарських документів, який підписаний директором товариства Макаровим І.С., до перевірки надані, зокрема, податкові накладні за жовтень 2004 року на загальну суму 14 725,00 грн., за листопад 2004 року на загальну суму 4428,00 грн. і за грудень 2004 року на загальну суму 28126,00 грн. Інші податкові накладні, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за жовтень-грудень2004 року, книги придбання і продажу товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період, оборотні відомості регістри бухгалтерського обліку та розрахунки валових витрат і валових доходів за 2004-2005 рік ВАТ „Севплодоовоч” до перевірки надані не були.
Відповідно до податкових декларацій з ПДВ за листопад –грудень 2004 року, наданих ВАТ „Севподоовоч” до податкового органу, податковий кредит за листопад 2004 року склав 290 703,00 грн., за грудень 2004 року –776 651,00 грн.
За повідомленням ДПА у м. Севастополі, перевіркою по наданих ВАТ „Севплодоовоч” податкових накладних (акт від 31.01.2006 року), підтверджений податковий кредит за листопад 2004 року на суму 4428,00 грн. і за грудень 2004 року на суму 28 126,00 грн. Інші надані товариством податкові накладні були враховані в ході перевірки при формуванні податкового кредиту ВАТ „Севплодоовоч” у наступних податкових періодах. Дані інших податкових періодів 2004-2005 років (крім листопада 2004 року і грудня 2004 року), на думку відповідача, не знайшли відображення в акті перевірки, оскільки перевіркою не встановлені порушення по цих податкових періодах.
Рішеннями ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 13.05.2006 року № 1080/10/25-0, ДПА у м. Севастополі від 30.06.2006 року № 1108/10/25-020, ДПА у м. Севастополі від 15.09.2006 року № 10379/6/25-0515, прийнятими за розглядом первинної і повторної скарг, вказане податкове повідомлення –рішення залишено без змін.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Законом України „Про податок на додану вартість” та Порядком заповнення і представлення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р., визначений обов’язок платника податку на додану вартість надавати за звітний період податкову декларацію по ПДВ, у якій самостійно визначається сума податкового зобов’язання.
Відповідно до п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) ,вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями, обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених п.п. 4.4.4 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених п. 4.3, ст. 4 вказаного Закону.
Як стверджує позивач, ВАТ „Севплодоовоч”, відповідно до супровідних листів від 03.02.06, 08.02.06, 09.02.06 неодноразово направляло документи та надавало всі відомості, які ДПА запрошувала для всебічного проведення перевірки, на підставі чого суд приходить до висновку, що відповідач необгрунтовано посилається на ненадання позивачем в ході проведення перевірки ВАТ „Севплодоовоч” інших документів, підтверджуючих правомірність заявленого податкового кредиту. Крім того, суд не вважає обґрунтованими доводи відповідача, що податкові накладні № 88/1 від 16.11.2004 р. № 88/2 від 18.11.2004 р. № 710 від 22.11.2004 р., направлені ВАТ „Севплодовоч” не можуть бути прийняті до уваги на тій підставі, що надані в копіях і не підтверджені відповідними оригіналами. Отже, як свідчіть пояснювальна записка від 22.11.2006 р., наданій під час перевірки, Макаров І.С., посилається на неможливість надання додаткових фінансово-господарських документів, а також їх оригіналів через їхню відсутність на підприємстві.
В описовій частині акту перевірки від 16.02.06 відображені перевірені взаємостосунки з усіма перерахованими в постанові суду підприємствами, з урахуванням зустрічних перевірок, порушень податкового законодавства не встановлено. Є посилання на те, що остаточні висновки будуть зроблені після завершення зустрічних перевірок. Ніякі інші операції і в цілому результати фінансово-господарської діяльності товариства за листопад-грудень 2004 року (а також за інші місяці 2004 р. І 2005 р.) не досліджувалися перевіряючими і фактично ними не перевірялися.
Крім того, перевіряючими був зроблений висновок про неправильне формування податкового кредиту за листопад-грудень 2004 р. і нарахований ПДВ і штрафні санкції таким чином: від суми ПДВ, вказаної на першій сторінці декларацій за вказані місяці віднімається довільно визначена перевіряючими сума податкового кредиту по ПДВ з посиланням на акт пред'явлення документів до перевірки від 31.01.06., що суперечить вимогам ст. 7 Закону України „Про податок на додаткову вартість” від 03.04.1997 № 168/97, який встановлює порядок і спосіб розрахунку податкових зобов'язань за підсумками фінансово-господарської діяльності за відповідний звітний податковий період із заліком результатів діяльності попереднього податкового періоду.
Також, на думку позивача, перевіряючими прирівняно поняття погодженого податкового зобов'язання, що підлягає перерахуванню до бюджету, передбаченого п.1.2 і п.1.5 Закону України «Про податок на додану вартість», з сумою ПДВ, визначеною виходячи з суми зроблених за звітний період оподатковуваних операцій, вказаної на сторінці 1 декларації по ПДВ. Проте, відповідно до п.п. 7.7.1, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», узгодженим податковим зобов'язанням по ПДВ є зобов'язання по сплаті податку, розмір якого визначається як різниця між загальною сумою зобов'язань, що виникли з будь-яких поставок товарів, робіт, послуг протягом звітного періоду і сумою податкового кредиту такого звітного періоду. Зокрема, по декларації за листопад 2004 року погодженим податковим зобов'язанням є сума ПДВ у розмірі 118 грн. При нарахуванні зобов'язань по перерахування ПДВ до бюджету перевіряючими також не враховані суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню по декларації за жовтень 2004 р..
Крім того, суми податкового кредиту, вказані в акті перевірки, не співпадають з сумами податкового кредиту по накладних, перерахованих в акті надання документів від 31.01.06, не співпадає розподіл сум ПДВ по податкових накладних в таблиці на ст. 15 акту перевірки з датами і сумами ПДВ по накладних, вказаних в акті пред'явлення документів до перевірки, при цьому, як випливає з пояснень позивача, зроблені посилання навіть на документи, які товариством не надавалися.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Суд вважає, що Законом України “Про податок на додану вартість” передбачена відповідальність платника податку за не підтвердження на момент його перевірки податковим органом суми податку на додану вартість, попередньо включеної до складу податкового кредиту, лише у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними у п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону документами, а не у вигляді сум податку на додану вартість включених до складу податкового кредиту та не підтверджених зазначеними у п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону документами.
Тобто, про донарахування самого податкового зобов’язання у вигляді сум податку на додану вартість, включених до складу податкового кредиту, за наявності податкової накладної, яка була відсутня тільки на момент перевірки, а не взагалі, в Закону України “Про податок на додану вартість” не йдеться. НатомістьДПІ в Ленінському районі м. Севастополя в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні це не враховано та окрім фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену на момент перевірки податковою накладною, передбачено сплату всієї суми податку на додану вартість, попередньо включеної до складу відповідного податкового кредиту.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що вказане повідомлення № 0000492310/0 від 27.02.2006 р. прийняте з порушенням чинного законодавства та належить визнанню недійсним.
Відповідно до позовних вимог щодо визнання відсутності компетенції у Державної податкової адміністрації в м. Севастополі на проведення у ВАТ „Севплодоовоч” позапланової перевірки по дотриманню податкового законодавства про оподаткування ПДВ в податкові періоди 2004-2005 р., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, так як Кодексом адміністративного судочинства України не передбачений такий спосіб захисту порушених прав.
Крім того, судом відхиляється клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду кримінальної справи, порушеної за фактом ухилення посадових осіб ВАТ “Севплодоовоч” від сплати податків за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, як заявленого безпідставно.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд,-
постановив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000492310/0 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя від 27.02.2006 року.
3. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис Ю.М. Гоголь
Копія вірна:
Помічник судді Ю.А. Радвановська
25.12.06
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 25.12.06..