АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
провадження № 22-ц/796/5390/2014 Головуючий у 1 інстанції: Зінченко С.В.
Доповідач: Поліщук Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Поліщук Н.В.
суддів Білич І.М., Кулікової С.В.
при секретарі Заліській Г.Г.
за участю представника позивача Сидоренко М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 01 листопада 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2013 року КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації звернулося до суду з позовом про стягнення відповідно до часток у праві власності з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами за період з 01 липня 2011 року по 01 квітня 2013 року в сумі 9014,09 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1, квартира належить їм на праві власності, проте плата за житлово-комунальні послуги здійснюється ними несвоєчасно, внаслідок чого за період з 01 липня 2011 року по 01 квітня 2013 року, в них виникла заборгованість в сумі 8746,52 грн., яка станом на 20 травня 2013 року не сплачена. Одночасно, на підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідачів 56,67 грн. інфляційної складової боргу та 210,90 грн. 3% річних.
Заочним рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 01 листопада 2013 року позовні вимоги КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації, вирішено стягнути в рівних частках з відповідачів заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами за період з 01 липня 2011 року по 01 квітня 2013 року в сумі 9014,09 грн. вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено Конвенцію та практику Європейського суду з захисту прав людини, головуючий у справі проявляв упередженість по відношенню до відповідачів, зокрема і під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Посилається на те, що представник позивача тричі нез»являвся в судове засідання, проте суд першої інстанції безпідставно не залишив позовну заяву без розгляду .
Зазначає, що представник позивача в судовому засіданні від 01 листопада 2013 року діяв на підставі довіреності, що видана 05 червня 2013 року Відокремленим структурним підрозділом «Відрадненський» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації, проте довіреність від цього Підрозділу втратила чинність 28 жовтня 2013 року на підставі наказу КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації №129 від 31 липня 2013 року «Про закриття та створення відокремлених підрозділів» .
Посилається на неналежне сповіщення про дати судових засідань відповідача ОСОБА_4, а також на необґрунтовану відмову від прийняття зустрічного позову.
Зазначає, що судом прийнято до провадження позовну заяву, яка не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, зокрема, позивачем не надано доказів на підтвердження, що він попередньо звертався до суду із заявою про видачу судового наказу.
Посилається на те, що позивач не довів своє право на стягнення плати за обслуговування прибудинкової території, оскільки не надав підтверджень, що має право власності або право користування земельною ділянкою, що віднесена до прибудинкової території будинку АДРЕСА_1.
Посилається на наявність між відповідачами і КП «Відрадинське» відносин, в яких останнє надає а вони оплачують житлово-комунальні послуги, вважаючи його належним виконавцем.
Посилається на те, що суд першої інстанції не застосував до спірних відноси п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відповідачам неналежно надаються житлово-комунальні послуги.
Посилається на те, що будинок АДРЕСА_1 не переданий з балансу Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» до комунальної власності, а комунальні підприємства не є особами, які мають право вимоги щодо оплати житлово-комунальних послуг.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 вважає, що викладені доводи є підставою для скасування ухвали суду від 20 січня 2014 року про відмову в скасуванні заочного рішення, від 01 листопада 2013 року про відмову в прийнятті зустрічного позову, від 23 вересня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, а також заочного рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність на обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідачі в судове засідання не з»явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися правовідносини, внаслідок яких одна сторона (позивач) надає комунальні послуги, а інша (відповідачі) несе обов»язок по сплаті за їх користування. Оскільки відповідачі не сплачують за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої відповідачами не спростований, так само як і право позивача на звернення до суду із позовом щодо її стягнення, суд дійшов висновку про стягнення таких витрат у судовому порядку.
Одночасно, судом вирішено питання про стягнення з відповідачів 56,67 грн. інфляційної складової боргу та 210,90 грн. 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.
З такими висновками колегія суддів погоджується.
Судом першої інстанції установлено, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1. Квартира належить їм на праві власності в рівних долях, що посвідчено Свідоцтвом про право власності на житло, виданого 05 травня 1995 року АТ фірма «Укргазбуд» (т.1 а.с. 191).
Плата за житлово-комунальні послуги здійснюється ними несвоєчасно, внаслідок чого за період з 01 липня 2011 року по 01 квітня 2013 року виникла заборгованість в сумі 8746,52 грн.
Стаття 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст..19 Закону України «Про теплопостачання», п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені постановою Кабінету міністрів України №630 від 21 липня 2005 року покладають на власника (наймача), який є споживачем наданих послуг, обов»язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Оскільки відповідачі не оплачують надані послуги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних послуг.
Доводи апеляційної скарги про участь у справі представника, повноваження якого припинились унаслідок закриття структурного підрозділу, не знайшли свого підтвердження. Так, як убачається із змісту довіреності (т.1 а.с.39), на яку посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, вона видана КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації та скріплена печаткою цього підприємства. Цією довіреністю уповноважено представляти інтереси підприємства гр. Сидоренко М.В., строк дії довіреності до 31 грудня 2013 року.
Окрім того, відповідно до рішення Солом»янської районної у м.Києві ради №213 від 15 грудня 2007 року КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації з 01 квітня 2008 року виконує обов»язки балансоутримувача і управителя житлового фонду Солом»янської районної у м.Києві ради, зокрема, нараховує плату за житлово-комунальні послуги і надсилає мешканцям Солом»янського району м.Києва рахунки на оплату житлово-комунальних послуг.
Відтак, є неспроможними та відхиляються колегією суддів доводи апеляційної скарги в частині відсутності у КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації права на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права (не залишення позовної заяви без розгляду, невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України) при перевірці ухваленого рішення не знайшли свого підтвердження як такі, що можуть вплинути на правильність вирішення справи. Відмова у прийнятті зустрічного позову також не є підставою для скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідачі не були позбавлені права заперечувати проти заявлених вимог, а також звернутись із позовом на загальних підставах.
Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_4 та, як наслідок, позбавлення його права захищати свої інтереси в суді, оскільки із матеріалів справи (зокрема, заперечень проти позову-1 т.1 а.с.130-164), убачається про обізнаність ОСОБА_4 щодо перебування в провадженні суду цієї судової справи, останній висловлював свої заперечення проти заявленого позову та підтверджував їх документально. Окрім того, судове рішення ОСОБА_4 не оскаржується.
Посилання на те, що суд першої інстанції не застосував до спірних відноси п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з міркувань неналежного надання житлово-комунальних послуг, колегія суддів відхиляє як такі, що не відповідають вимогам закону.
Відповідного зазначеної норми закону споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Відшкодування збитків, завданих у зв»язку із неналежним наданням або ненаданням житлово-комунальних послуг може бути підставою для самостійного позову споживача, якщо такі дії (бездіяльність) призвели до пошкодження та/або втрати майна чи шкоди, заподіяної здоров»ю. При цьому, завдані збитки або спричинена шкода не можуть бути обчисленими від розміру комунальної плати, в тому числі і заборгованості по ній, що є предметом спору.
Доводи апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду від 20 січня 2014 року про відмову в скасуванні заочного рішення, від 01 листопада 2013 року про відмову в прийнятті зустрічного позову, від 23 вересня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, є помилковими, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки такі ухвали не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, а викладені в апеляційній скарзі заперечення щодо цих ухвал не є такими, які мають наслідком скасування рішення суду
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів та заперечень, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 01 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді І.М. Білич
С.В.Кулікова