Справа № 2-649/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07 грудня 2007 року                    Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді                             Островського Л.Є.

секретаря                                              Попович Л.І.

з участю адвокатів                            ОСОБА_3.,ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частину нежитлового приміщення, суд, -

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання права власності на 1\2 частину нежитлового приміщення - магазину «Госпбудматеріали», загальною площею 51, 7 м. кв., що розташований в будинку по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що

він із відповідачкою з 2001 року проживає у фактичних шлюбних відносинах. 14.02.2002

року вони за спільні кошти придбали магазин «Госпбудматеріали», загальною площею 51,7

м. кв., що розташований в будинку по АДРЕСА_1 і на придбання

якого він виділив 1800 грн.

Оскільки покупцем за договором купівлі-продажу зазначена тільки відповідачка, а стосунки між ними погіршились, відповідачка заклала позов про поділ спільно придбаного будинку, він бажає, щоб за ним визнати право на 1\2 частину спірного магазину.

Просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2. позовних вимог не визнала, суду пояснила, що позивач жодного відношення до придбання магазину не має, із позивачем почали проживати у фактичних шлюбних відносинах тільки з березня 2003 року, а до цього часу вони були тільки знайомими. Крім того спірний магазин їй продав її батько для ведення нею підприємницької діяльності, повністю кошти за магазин вона ще не оплатила.

Просить в позові відмовити.

Вислухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 14.02.2002 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_5 (батьком ОСОБА_2.) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - магазину «Госпбудматеріали», загальною площею 51, 7 м. кв., що розташований в будинку по АДРЕСА_1. Ціна за договором складала 9293 грн. 18 коп., з яких покупець оплатила 1549 грн., а 7744 грн. 18 коп. зобов»язувалась оплатити до 14.02.2005 року, які на час слухання справи не оплачені.

В судовому засіданні встановлено, що сторони почали проживати однією сім»єю без реєстрації шлюбу з березня-квітня 2003 року, що встановлено та підтверджено рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.07.2006 року по справі між цими ж сторонами (а.с. 34) та підтверджено ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.09.2006 року (а.с. 35), де факт проживання ОСОБА_2. та ОСОБА_1. однією сім»єю без реєстрації шлюбу з квітня 2003 року не заперечувався і самим ОСОБА_1.

Факт проживання сторін однією сім»єю з квітня 2003 року в судовому засіданні підтвердили і свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_5

Суд вважає, що ОСОБА_1. безпідставно посилається на рішення Івано-Франківського міського суду від 02.12.2005 року, яким ніби-то встановлено факт сумісного проживання сторін протягом 4 років, оскільки такий факт судом не встановлювався, про таке зазначено тільки у поясненні позивачки ОСОБА_2., яка не мала на меті встановити час проживання без реєстрації шлюбу, а тільки факт нанесення їй тілесних ушкоджень під час спільного проживання станом на 2005 рік.

Таким чином, станом на 14.02.2002 року - час укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення - магазину «Госпбудматеріали», загальною площею 51, 7 м. кв., що розташований в будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не проживали однією сім»єю, не вели спільного господарства та не набули будь якого майна, а тому посилання позивача у позовній заяві на ст. 74 СК України є безпідставним.

Слід також відмітити, що на час виникнення спірних правовідносин СК України не діяв, а правовідносини регулювались КЗпШС України, який не передбачав такого інституту, як проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та набуття майна під час проживання, яке належало б їм на праві спільної сумісної власності.

За наведених вище обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 215-218 ЦПК країни, суд, -

вирішив:

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частину нежитлового приміщення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн. за надання юридичної допомоги адвокатом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі заяви до Івано-Франківського міського суду про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.