ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 39345/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

10.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (надалі Управління) про зобов'язання провести перерахунок пенсії, посилаючись на те, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства проведено у 2010 році перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, а не за 2009 рік, що не відповідає чинному законодавству.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, що полягає у неправильному застосуванні норм матаріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати в України за 2007 рік, а не за 2009 рік є незаконними. Просить скасувати постанову Золочівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком з 01.03.2010 року, відповідно до ст.ст. 40,42 ЗУ«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Безспірно встановлено, що позивач будучи пенсіонером, продовжував працювати та в 2010 році звернувся до Управління з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії.

Відповідачем такий перерахунок пенсії позивачу був проведений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції до прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Зазначена редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

З відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року у справі № 2а-161/11 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін