Судове рішення #3658063

Кримінальне судочинство                                                                                                                   Справа №1-108-08

категорія - злочини проти

власності -19

3

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            27  жовтня  2007  року                                                                                м.Любомль            Любомльський районний суд  Волинської області  в складі головуючого -

судді                   Мосієвича І.В.,

при секретарі   Семенюк К.М., 

з участю  прокурора Повшука І.О.,

потерпілої       ОСОБА_2,

підсудного         ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні  в м.Любомль кримінальну  справу  про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2,  середньої освіти, неодруженого,  раніше не судимого,  

                                                   у вчиненні злочину, передбаченого  ч.3  ст. 185 КК України,

встановив :

ОСОБА_1, 08 липня  2008 року у вечірній час  за допомогою ключа який зберігався у нього, переслідуючи корисливу зацікавленість, таємно проник в кабінет директора готелю “Відпочинок”, котрий знаходиться в м.Любомль по вул. Богдана Хмельницького, 6, звідки таємно викрав кредитну картку “Приватбанку” разом  з пін кодом    до останньої, котра належить ОСОБА_2.

09 липня 2008 року біля 23 год. 00 хв. ОСОБА_1, в банкоматі, що знаходиться в м.Любомль по вул. Б.Хмельницького, 6, переслідуючи корисливу зацікавленість з метою наживи отримав з викраденої  картки виданої на ім”яОСОБА_2гроші в сумі 2450 гривень, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій.      

В судовому засіданні ОСОБА_1вину свою визнав  повністю  та показав, що дійсно  08 липня 2008 року у ввечері  таємно проник в кабінет директора готелю “Відпочинок “ звідки таємно викрав  кредитну картку “Приватбанку” разом  з пін кодом, котра належить ОСОБА_2, а на другий день 09 липня 2008 року, пізно ввечері отримав у  банкоматі  “Приватбанку”  з викраденої картки гроші в сумі 2450 гривень. 

             Крім повного визнання свої вини підсудним, його винуватість в інкримінованому йому органами досудового слідства злочині стверджується зібраними та дослідженими у справі доказами.

            Потерпіла ОСОБА_2в судовому засіданні показала, що 12 серпня 2008 року від працівників “Приватбанку “ дізналась, що з її кредитної картки знято гроші в сумі 2450 гривень, а тому необхідно повернути борг банку. Повідомленим  вона була здивована, оскільки грошей ніяких з картки не знімала, тому що  картка постійно зберігалась в сейфі з пін кодом, у кабінеті директора де також знаходиться її робоче місце. Згодом після звернення до міліції, вона дізналась,  що  дану  крадіжку вчинив їх бувший  працівник ОСОБА_1.

Код суду 0310                                                                                                                        1 інстанція   

 

 

2

            Свідок по справі ОСОБА_3  в судовому засіданні повністю підтвердила покази потерпілої.

          Таким чином суд приходить до висновку, що  ці та  інші  докази в їх сукупності повністю стверджують винуватість ОСОБА_1 в таємному викраденні  чужого майна поєднаного з проникненням у приміщення, тобто вчиненні  злочину, передбаченого   ч.3 ст.185  КК  України. 

            Вирішуючи  питання  про  міру  покарання  суд  враховує,  що  злочин  віднесено  до  тяжких злочинів.

            Судом  враховуються дані  про особу  підсудного, який  вчинив  злочин вперше, та пом”якшуючу покарання обставину,  щире каяття підсудного.     

            Не вбачаючи обтяжуючих покарання обставин, суд враховує підсудному вищенаведену пом'якшуючу покарання обставину, його особу, і за обставинами справи   приходить до висновку, що підсудному слід призначити   покарання передбачене санкцією ч.3  ст.185  КК України у виді позбавлення волі без ізоляції його від суспільства, звільнивши його від відбування вказаного покарання з випробовуванням та іспитовим строком в один рік.

При цьому враховуючи тяжкість вчиненого підсудним злочину та відсутністю обставин, які істотно знижували б ступінь тяжкості останнього, суд не вбачає підстав для застосування до підсудного ст.69 КК України, тобто призначення основного покарання нижче від найнижчої межі закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності , або перейти до іншого, більш м”якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті)   за цей злочин.

            Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України,  з врахуванням душевних  страждань які  потерпіла зазнала від злочину, цивільний позов останньої до підсудного про стягнення моральної шкоди підлягає до повного задоволення.

            Стягнути з підсудного ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2, судові витрати за надання правої допомоги. 

          Долю речових доказів  слід вирішити відповідно до вимог  ст. 81 КПК України.

           Керуючись  ст.ст.323-324  КПК України, суд ,-

засудив:

ОСОБА_1  визнати винним  у вчиненні  злочину, передбаченого  ч.3   ст.185  КК України, призначивши  покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеної судом основної міри покарання, якщо останній  протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені відповідно до ст.76 КК України на нього обов”язки : не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої системи на постійне місце проживання, повідомляти органи цієї системи про зміну місця роботи, навчання чи проживання, періодично з”являтися  в  ці органи для реєстрації.

Стягнути з засудженого  ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2  моральну шкоду в розмірі 2500 (дві тисячі п”ятсот ) гривень, та 100 (сто) гривень  витрат  за  надання  правової  допомоги.    

            Речові докази по справі: гроші в сумі 2450 (дві тисячі чотириста п”ятдесят) гривень та кредитну картку “Приватбанку” котрі знаходяться на відповідальному зберіганні уОСОБА_2 передати останній повне розпорядження (а.с.41).

            Запобіжний західОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок  протягом  15  діб  з моменту  його  проголошення  може бути  подана  апеляція  до Апеляційного  суду  Волинської   області  через  Любомльський  районний суд.

            Головуючий: суддя                             І.В.МОСІЄВИЧ

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація