Кримінальне судочинство Справа №1-93-07
категорія - злочини проти
життя та здоров'я особи - 03
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Любомль 29 серпня 2008 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -
судді Мосієвича І.В.,
при секретарі Кузьміній Т.О.,
з участю прокурора Повшука І.М.,
потерпілого ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителяАДРЕСА_1, середньої освіти, не одруженого, не працюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
встановив:
ОСОБА_1, 21 червня 2008 року біля 1 години 00 хвилин, знаходячись біля сільського клубу в с. Полапи Любомльського району Волинської області умисно наніс правою та лівою ногою біля 4-х ударів по тулубу та біля 4-х ударів кулаками правої та лівої рук в обличчя своєму батькуОСОБА_2, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження вигляді забою грудної клітки з переломом сьомого ребра справа, забою м”яких тканин обличчя та забійної рани третього пальця лівої кисті, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою довготривалого розладу здоров”я.
В судовому засіданніОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно 21 червня 2008 року в біля клубу с. Полапи Любомльського району побив свого батька, нанісши йому удари ногою та рукою по тулубу та в обличчя через те, що батько був напідпитку і він не хотів щоб останній знаходився там.
ПотерпілийОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що дійсно 21 червня 2008 року знаходячись біля сільського клубу де проходили урочистості, на грунті особистих неприязних відносин його побив син, після чого він змушений був звернутися в райвідділ міліції, просить сина суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини підсудним та показів потерпілого, його винуватість стверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, зокрема висновком експерта №481 від 27.06.2007 року стверджено, що потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки справа з переломом 7 ребра по передньо-аксилярній лінії, забою м”яких тканин обличчя, забійної рани третього пальця лівої руки які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості
Код суду - 0312 1 інстанція
2
за ознакою тривалого розладу здоров”я (а.с.32-33).
Таким чином, сукупністю досліджених в судовому засіданні цих та інших доказів, стверджено, що ОСОБА_3заподіяв потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання суд враховує, що злочин віднесено до середньої тяжкості.
Разом з тим враховуються судом дані про особу підсудного, його характеризуючи дані, зокрема те, що підсудний позитивно характеризується по місцю проживання є особою молодого віку.
До пом”якшуючих покарання обставин суд відносить, щире каяття підсудного у вчиненому, його активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.
При таких вищезазначених обставинах суд вважає, що підсудному слід призначити кримінальне покарання в межах санкції ч.1 ст.122 КК України, враховуючи при цьому сукупність пом”якшуючих покарання обставин та особу підсудного, та можливість на думку суду виправлення ОСОБА_1 без реального відбуття покарання, з застосуванням до нього ст. 75 КК України з випробовуванням та іспитовим строком в один рік. Таке покарання на думку суду буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання та його мети відповідно до вимог ст.50, 65 КК України, тобто покарання, необхідного й достатнього для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд ,-
засудив:
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеної судом основної міри покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені відповідно до ст.76 КК України обов”язки : не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої системи на постійне місце проживання, повідомляти органи цієї системи про зміну місця роботи навчання чи проживання, періодично з”являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок протягом 15 діб з моменту його проголошення можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.
Головуючий: суддя І.В. Мосієвич