Справа - № 22ц-6295/07
Головуючий в 1 інстанції - Ромашка В.П.
категорія -
Доповідач - Борисов Є.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Борисова Є.А.,
суддів - Кравченко Н.В., Темнікової В.І.
за участю секретаря - Пономарьової О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ України у м. Стаханові Луганської області на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 17 вересня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ України у м. Стаханові про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат та зобов'язання визначити нову суму щомісячних страхових виплат , -
встановила :
У липні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача- Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Стаханові Луганської області, при цьому посилався, що відповідачем, починаючи з 1 березня 2002 року, кожний рік при вирішенні питання про перерахунок страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з пошкодженням здоров'я на виробництві, у порушення вимог Закону, який регулює ці перерахунки, неправильно застосовувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено законом, що призвело до зменшення розміру належних йому страхових виплат та недоплаті за вказаний період до 1 лютого 2007 року у загальній сумі 3643, 88грн. Добровільно відповідач не бажає провести належний перерахунок та доплатити йому вказану суму, а також визначити нову суму щомісячних платежів з 1 лютого 2007 року , яка повинна складати 460, 05 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану суму одноразово та зобов'язати сплачувати йому щомісячно до наступного перерахунку по 460, 05 грн.
Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 17 вересня 2007 року позовні вимоги позивача задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, просить скасувати і у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши обгрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач у зв'язку з втратою працездатності внаслідок пошкодження здоров'я на виробництві одержує щомісячні страхові платежі згідно Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які йому виплачує відповідач.
У відповідності зі ст.. 29 цього Закону відповідач повинен проводити перерахування щомісячних страхових виплат у встановлених цією статтею випадках, у тому числі перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за
даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року.
У відповідності зі ст.. 15, 16, 17 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" безпосереднє керівництво Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, який є некомерційною самоврядною організацією, яка здійснює страхування від нещасного випадку та профзахворювання, та яка діє на підставі статуту, здійснюють його Правління, рішення якого прийняті у межах компетенції, у тому числі і стосовно коефіцієнтів перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року, є обов'язковими для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Зі змісту ст..29 вищезазначеного Закону України, вбачається, що нею визначено лише умову, за настанням якої мають переглядатися щомісячні страхові виплати з і березня кожного року, а не механізм їхнього підвищення.
Держкомстат України у зазначений позивачем період кожного року визначав кілька коефіцієнтів зростання заробітної плати, у тому числі номінальний та реальний.
Однак вказана норма Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не містить вказівки про те, який саме коефіцієнт підвищення заробітної плати з визначених Держкомстатом України, слід застосовувати Правлінню Фонду для визначення коефіцієнту, на який підлягають перерахунку щомісячні страхові виплати зі березня кожного року.
Тому, якщо за даними Держкомстату України відбулося підвищення середньої заробітної плати в країні у галузях національної економіки , то це є тільки умовою для проведення відповідного перерахунку і Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків зобов'язане у межах своїх повноважень ухвалити рішення про підвищення щомісячних страхових виплат, встановивши відповідний коефіцієнт такого підвищення, який визначається, як з урахуванням даних Держкомстату, так і інших вимог Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо порядку призначення та перерахунку щомісячних страхових виплат
Судом встановлено, що відповідачем, починаючи з 1 березня 2002 року провадилися перерахунки страхових виплат позивачеві кожного року, при цьому відповідач виходив з коефіцієнтів, визначених Правлінням Фонду ССНВ України відповідними постановами та доведених до відповідача для використання при перерахунках щомісячних страхових сум відшкодування шкоди.
Цими постановами Правлінням Фонду ССНВ України визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат за даними Державного комітету статистики України у 2002 році- 1, 193, у 2003 році- 1, 182, у 2004 році - 1, 152, у 2005 році - 1, 238, у 2006 році - 1, 203, у 2007 році-1, 183.
Судом встановлено, що відповідачем при перерахунку щомісячних страхових виплат позивачеві застосовувалися у зазначені роки саме вказані коефіцієнти, чого не заперечує позивач та підтвердив представник відповідача.
Таким чином, відповідач правильно керувався постановами Правління Фонду ССНВ України, якими визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат, та які були чинними на момент перерахунків, що відповідає вимогам ст.. 29 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", і підстав вважати, що відповідачем проведено перерахунки щомісячних страхових виплат з порушенням встановленого порядку, не вбачається, а посилання позивача на те, що відповідачем проведено перерахунки щомісячних страхових виплат без врахування вимог ст.. 29 вказаного Закону, є безпідставним.
Та обставина, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року положення постанови Правління Фонду ССНВ України від 1 листопаду 2001 року, яким затверджено Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунків виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, та самого цього Положення, на підставі якого приймалися спірні коефіцієнти, починаючи з 1 березня 2002 року, та з якими не згоден позивач, визнані недійсними, як прийняті з перевищенням наданих
повноважень, що підтверджується копіями цієї постанови, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року, які є у справі, у даному випадку правового значення не має, оскільки на момент провадження перерахунку ці положення були чинними, а в рішенні суду немає вказівки, що вони втрачають чинність з моменту їх прийняття.
Суд задовольняючи позовні вимоги позивача на вказані обставини не звернув уваги, а тому помилково дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
За таких обставин є підстави вважати, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, однак неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини, а тому у відповідності зі ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову позивачеві слід відмовити.
Керуючись ст.. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду ССНВ України у м. Стаханові Луганської області задовольнити.
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 17 вересня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ України у м. Стаханові Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат та зобов'язання визначити нову суму щомісячних страхових виплат - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої
дирекції Фонду ССНВ України у м. Стаханові Луганської області про стягнення
недонарахованих щомісячних страхових виплат та зобов'язання визначити нову суму щомісячних страхових виплат - відмовити за необґрунтованістю.
Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після його проголошення.