Справа - № 22ц-6166 /07    

Головуючий в 1 інстанції - Дьомін В.В.

категорія -     

Доповідач - Борисов Є.А.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2007 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Борисова Є. А.,

суддів - Кравченко Н.В.,  Темнікової В.І.

за участю секретаря - Пономарьової О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Центрального військового клінічного санаторія «Хмільник» на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 5 вересня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Центрального військового клінічного санаторія «Хмільник» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

встановила :

У вересні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача-Центрального військового клінічного санаторія «Хмільник» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  посилаючись при цьому на наступні обставини.

6 листопада 2005 року разом зі своєю дружиною - ОСОБА_2 він прибув на лікування в Центральний військовий клінічний санаторій «Хмільник» і був розміщений в палаті № 220 «люкс» в першому корпусі санаторія.

8 листопада 2005 року з палати позивача зникли його особисті речі: портативний комп'ютер (ноутбук) «Acer Aspire»,  цифровий плеер « Samsung»,  грошові кошти в розмірі 4500 грн. та 300 доларів США. На підтвердження зазначеного факту позивачем негайно було повідомлено адміністрацію санаторію. За фактом крадіжки Хмельницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області була порушена кримінальна справа,  але винні особи у скоєнні зазначеного злочину на момент звернення до суду не знайдені,  слідство зупинене. Позивачу було повернуто гроші,  сплачені за путівки за вирахуванням вартості перебування в санаторії протягом одного дня в сумі 560 грн. за двох. Позивач вказав,  що зазначений інцидент завдав йому особисто та його дружині психологічну травму,  викликав душевні страждання,  оскільки оздоровча відпустка була зіпсована,  коштів для продовження відпустки не залишилось. Просив стягнути з відповідача понесені матеріальні збитки,  пов'язані з викраденням портативного комп'ютера в сумі 9023, 10 грн. (з урахуванням амортизації),  а також відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн.,  судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 5 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково,  а саме суд стягнув з Центрального військового клінічногоного санаторія «Хмільник» на користь ОСОБА_1 9023, 10 грн. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди,  2000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди,  340, 23 грн. - в рахунок відшкодування витрат,  пов'язаних з оплатою судового збору та 30 грн.- в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення за їх необґрунтованістю.

З даним рішенням не згоден відповідач,  в апеляційній скарзі просить його скасувати,  та постановити нове рішення,  яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі,  посилаючись на те,  що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права,  висновки суду не відповідають обставинам справи,  має місце недоведеність обставин,  що мають значення для справи,  які суд вважав встановленими.

Обговоривши доводи апеляційної скарги,  перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду,  колегія суддів судової палати приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.975 ЦК України готель відповідає за схоронність речей,  внесених до готелю особою,  яка проживає у ньому. Річ вважається такою,  що внесена до готелю,  якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні.

Готель відповідає за втрату грошей,  інших цінностей (цінних паперів,  коштовностей) лише за умови,  що вони були окремо передані готелю на зберігання.

У разі втрати чи пошкодження речі особа зобов'язана негайно повідомити про це готель.

Якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої вимоги до готелю,  вважається,  що її речі не були втрачені чи пошкоджені.

Положення цієї статті застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках,  мотелях,  будинках відпочинку,  пансіонатах,  санаторіях та інших організаціях,  у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.

Судом першої інстанції встановлено,  що позивач перебував на лікуванні в Центральному військовому клінічному санаторії «Хмільник» з 07.11.2005 року по 08.11.2005 року по путівці і 08.11.2005 року з відведеного позивачу приміщення було викрадено належну йому річ,  а саме: ноутбук «Acer Aspire» вартістю 9498грн.,  цифровий плеєр-програвач вартістю 1100 грн.,  та грошові кошти.

За фактом крадіжки особистих речей ОСОБА_1 Хмельницьким МРВ УМВС України в Вінницькій області була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину,  передбаченого ст.. 185 ч.3 КК України,  але попереднє слідство в кримінальній справі з 29.12.2005 року було зупинено на підставі ст..206 п.3 КПК України за відсутністю осіб,  які скоїли цей злочин.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи довідками (а.с. 7, 8, 13-18,  34).

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку,  що відповідач не забезпечив належного збереження речей,  що належали позивачу,  зокрема ноутбука «Acer Aspire»,  в результаті чого останньому було спричинено матеріальну шкоду,  що полягає в вартості втраченої речі з урахуванням амортизації,  і обгрунтовано стягнув на користь ОСОБА_1 9023, 23 грн. в рахунок відшкодування спричиненої йому матеріальної шкоди.

Судова колегія також вважає,  що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув на користь позивача 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,  частково задовольнивши його позовні вимоги в цій частині на підставі ст.ст. 23,  386 ЦК України. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди,  суд врахував характер і глибину душевних страждань позивача,  цінність втраченого майна,  істотність негативних життєвих змін,  яких зазнав позивач,  у зв'язку з необхідністю переривання відпочинку.

Доводи апеляційної скарги відносно того,  що санаторій не повинен нести відповідальність у даному випадку оскільки позивач не передав ноутбук окремо до камери схову санаторію,  не можуть бути прийняті до уваги,  оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 975 ЦК України спеціальна передача речей на збереження є умовою відповідальності санаторію лише в тому разі,  якщо на збереження передаються грощі або інші цінності,  як то: цінні патери або коштовності. Ноутбук відноситься до речей побутового призначення,  тому положення ч.2 ст. 975 ЦК України застосуванню до виниклих між сторонами правовідносин в даному випадку не підлягають.

Доводи апеляційної скарги відносно того,  що позивач не підтвердив факту наявності у нього ноутбуку та факту його викрадення з кімнати санаторія,  також не можуть бути взяті до уваги,  оскільки з наявних в матеріалах справи довідки,  накладної на відпуск товару та копії керівництва до експлуатації (а..с. 15-18) випливає,  що ОСОБА_1 є власником ноутбуку «Acer Aspire»,  який був придбаний 01.10.2005 року. З довідки датованої 23.10.2006 року та виданої слідчим відділенням Хмільницького МРВ УМВС України у Вінницькій області випливає,  що зазначеним органом попереднього слідства 16.11.2005 року було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину,  передбаченого ст. 185 ч.3 КК України по факту крадіжки майна та грошей у відпочиваючого в військовому клінічному санаторії «Хмільник» - ОСОБА_1 і під час розслідування даної кримінальної справи було встановлено,  що у гр. ОСОБА_1 було викрадено ноутбук «Acer Aspire»,  (а.с.34).

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає,  що оскаржуване рішення в частині стягнення з Центрального військового клінічного санаторія «Хмільник» на користь позивача сум

відшкодування матеріальної та моральної шкоди є законним і обґрунтованим і будь-які підстави для його зміни чи скасування в цій частині відсутні.

Разом з тим,  суд помилково визначив суму,  яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат пов'язаних з оплатою судового збору в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України,  оскільки виходячи з ціни заявленого позову та відповідно до вимог Декрету KM України «Про державне мито» сплаті підлягає судовий збір в розмірі 98, 73грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача,  оскільки позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволені в повному обсязі,  а в частині відшкодування моральної шкоди - частково. З урахуванням викладеного судова колегія вважає за необхідне в цій частині рішення суду змінити,  зменшивши суму відшкодування судового збору до 98грн.73 коп. відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304,  307. 309,  313,  314,  316 ЦПК України,  колегія суддів судової палати, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Центрального військового клінічного санаторія «Хмільник» задовольнити частково.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 5 вересня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Центрального військового клінічного санаторія «Хмільник» про стягнення матеріальної та моральної шкоди змінити,  зменшивши суму відшкодування витрат на оплату судового збору,  стягнуту з Центрального військового клінічного санаторія «Хмільник» на користь ОСОБА_1,  до 98, 73 грн.

В іншій частині рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 5 вересня 2007 року залишити без змін.

Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно,  та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після його проголошення.