ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2006 р. | Справа № 03/78-64А. |
за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луцьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький комбікормовий завод», м. Луцьк
про стягнення 3621,82 грн. адміністративно-господарських санкцій
Суддя Сініцина Л.М.
При секретарі Пастушук А.М.
Представники:
від позивача: Гриценко Н.І.- заст. нач. відділу забезпечення , дов. в справі;
від відповідача: Книш С.В. –адвокат, дов. в справі
Суть спору: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький комбікормовий завод»3 621,82 грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів у 2005 році. Свої вимоги обґрунтувало тим, що статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767 затверджений Порядок сплати підприємствами (об’єднаннями) установами та організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів. Згідно п.4 вказаного порядку штрафні санкції сплачуться підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Відповідачем не було представлено доказів створення ним робочих місць для працевлаштування інвалідів. За не працевлаштування одного інваліда відповідачу нараховано 3621,82 грн. штрафних санкцій.
Відповідач в запереченні на позовну заяву від 10.07.2006р., позовні вимоги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Згідно ст. 18-1 Закону України державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Відповідно до положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. № 314, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажання, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей та професійних навичок відповідно до висновку МСЕК. Крім того, у поясненні від 11.07.2006р. відповідач пояснив, що при складанні звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік було допущено технічну помилку, у звіт не включено ще одного інваліда, який у 2005 році працював на ТзОВ «Луцький комбікормовий завод». Товариство у 2005 році за власні кошти працевлаштувало 3 інвалідів, що відповідає нормативу працевлаштування інвалідів передбаченому ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд —
В С Т А Н О В И В:
Згідно статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р.з подальшими змінами та доповненнями, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 Закону, передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно пункту 5 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до пункту 10 вказаного Положення, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Пунктом 14 цього ж Положення передбачено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Разом з тим, відповідно до частини 3 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, пункту 6 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями) установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2001р. №1767, сплату адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення працевлаштування інвалідів підприємства, установи та організації проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Волинського обласного центру зайнятості № 02-7/600 від 07.07.2006р. ТзОВ «Луцький комбікормовий завод»в службу зайнятості із звітами 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів у 2005 році не зверталось, центр зайнятості інвалідів у 2005 році на товариство не направляв (а.с.36).
Згідно Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, робоче місце інваліда вважається створеним у разі якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної технозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. середньооблікова кількість зайнятих працівників за 2005 р. складає 55 чоловік. На товаристві, як вбачається зі звіту, підписаного керівником та головним бухгалтером, працювало 2 інваліди (а.с.4), їхня інвалідність стверджується довідками МСЕК (а.с.23,25). Доказом того, що інваліди працювали, є накази № 39-П-к від 01.12.2004р. та № 03/10-1-П від 03.10.2005р. (а.с.22,24).
Однак, як вбачається з пояснення відповідача від 11.07.2006р. при складанні звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік ТзОВ «Луцький комбікормовий завод»було допущено технічну помилку, у звіт не включено ще одного інваліда - Бутенко Н.Д., яка прийнята на роботу згідно наказу № 07/02-1-П від 07.02.2005р. «Про прийняття на роботу»та звільнена наказом №37-з від 20.05.2005р. тобто, пропрацювала вона на посаді прибиральниці 3 місяці 13 днів (а.с.39-40). Її інвалідність стверджується довідкою МСЕК. (а.с.41)
Згідно п.п. 3.3.1.-3.3.3. «Інструкції із статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві», затвердженої Наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р № 171 при обрахунку середньооблікової чисельності інвалідів, необхідно сумувати всі відпрацьовані інвалідами місяці та поділити одержану суму на 12.
Середньооблікова чисельність працевлаштованих відповідачем інвалідів відповідно до поданих доказів становить 2 особи (12міс. + 3міс.+ 3,13 міс. = 20міс. : 18,13 міс. = 1,51 ? 2).
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, пред’явлені до ТзОВ «Луцький комбікормовий завод» про стягнення з останнього 3 621,82 грн. адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування інвалідів у 2005 році , не підлягають до задоволення, оскільки товариством було виконано норматив працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Отже, в позові позивачу слід відмовити.
Керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Положенням „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, “Порядком сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, ст.ст.70,71,86,94,158-163,186 КАС України, господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
1. В позові Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький комбікормовий завод»про стягнення 3621 грн. 82 коп. адміністративно-господарських санкцій, відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М.Сініцина