Судове рішення #366000
29/113-05

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2006 р.                                                           Справа № 29/113-05  


Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Парасочці Н.В.


за участю представників сторін:

позивача - Маслов Л.К. (довіреність у матеріалах справи)

відповідача -  Мальцев А.А., Лелюк В.В. (довіреності у матеріалах справи)

2го відповідача - не з'явився,

ДВС у Дзержинському районі м.Харкова –не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду 4099Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2006 року по справі № 29/113-05

за позовом Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" м. Харків

до 1. Виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром" м. Харків

    2. Харківської обласної державної адміністрації м. Харків

про стягнення 1961404,80 грн.


встановив:

У березні 2005 року Приватне підприємство "Фасад-Сервіс" звернулосядо господарського суду з позовом до Виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром"  та до . Харківської обласної державної адміністрації про стягнення 1961404,80 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2006 р. по справі №29/113-05 позов задоволено та стягнуто з ВЕП “Держпром” на користь ПП “Фасад-сервіс” 1836782 грн. вартості безпідставно одержаних робіт, 1591,99 грн. державного мита та 110,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.05.2006 р. господарським судом Харківської області виданий наказ про стягнення з ВЕП “Держпром” зазначених сум.

07.09.06 стягувач  - ПП “Фасад-сервіс” - звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність органів ДВС, в якій просить суд:

- визнати незаконними дії ДВС Дзержинського району м. Харкова та ДВС в Харківській області, пов’язані з виконанням ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.07.06 про вжиття заходів щодо забезпечення позову ВЕП "Держпром" до ДВС в Дзержинському районі;

- визнати незаконною бездіяльність ДВС Дзержинського району м. Харкова;

- зобов’язати ДВС Дзержинського району м. Харкова негайно виконати наказ господарського суду Харківської області від 05.05.06 по справі №29/113-05 у примусовому порядку, накласти арешти на рахунки боржника та його відокремлених підрозділів, що не є юридичними особами в розмірі 1838484,49 грн. Накласти арешти на рухоме і нерухоме майно боржника.

25.10.06 ПП “Фасад-сервіс” звернулося до суду з клопотанням про залучення до розгляду скарги Відділення №1 АКБ “Базис”  та про вжиття наступних заходів до забезпечення позову: накладення арешту на грошові кошти Виробничо-експлуатаційного підприємства “Держпром” на всіх рахунках в відділенні №1 Акціонерно-комерційного банку “БАЗИС”, МФО 351760, на всіх рахунках в АКБ “Меркурій”, на всіх рахунках в УДК в Харківській області та на всіх рахунках в інших банках, де можуть бути виявлені грошові кошти в межах суми 1737636,40 грн., а також – накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно Виробничо-експлуатаційного підприємства “Держпром”.

Ухвалою від 25.10.06 господарського суду Харківської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., судді Жельне С.Ч., Хотенець П.В.) відкладено розгляд справи на 15.11.06, відмовлено у клопотанні ПП “Фасад-сервіс” про залучення до розгляду скарги Відділення №1 АКБ “Базис”; клопотання ПП “Фасад-сервіс” про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, а саме – накладено арешт на грошові кошти Виробничо-експлуатаційного підприємства “Держпром” у вказаному заявником у клопотанні обсязі; у задоволенні решти клопотання (щодо накладення арешту на майно) - відмовлено. Також зобов’язано ДВС в Дзержинському районі м. Харкова, стягувача та боржника після поновлення виконавчого провадження повідомити про це господарський суд Харківської області з метою скасування заходів по забезпеченню позову.

Ухвалу мотивовано наявністю у суду права на вжиття заходів забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, а також тим, що дії першого відповідача (боржника) свідчать про навмисне ухилення від виконання судового рішення, а відтак – невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити або зробити неможливим виконання вказаного рішення.

Виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" із ухвалою не погодилося, подало апеляційну скаргу (із подальшим доповненням), в якій, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить дану ухвалу скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову.

Другий відповідач  та ДВС у Дзержинському районі м.Харкова відзивів на апеляційну скаргу не надали та не скористалися процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні. З огляду на те, що зазначені сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (повідомлення №2238777 та №2258807 долучені до матеріалів справи), та на відсутність заперечень представників позивача та першого відповідача проти розгляду справи без представників вищезазначених сторін, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі другого відповідача  та ДВС у Дзержинському районі м.Харкова.

Заслухавши  представників позивача (стягувача) та першого відповідача (боржника) у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів встановила наступне.


Рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2006 р. по справі №29/113-05, на підставі якого видано наказ від 05.05.06, залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р., постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2006  - отже, на момент розгляду господарським судом скарги стягувача на дії державної виконавчої служби зазначене судове рішення набрало законної сили.

12 травня 2006 р. головним державним виконавцем ДВС у Дзержинському районі Сокуренко І.О. відкрито виконавче провадження за вищевказаним наказом господарського суду у даній справі.

У зв’язку із внесенням прокурором Дзержинського району касаційного подання від 20.05.06 до Вищого господарського суду України по справі №29/113-05 виконавче провадження зупинялося на підставі п. 10) статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” до винесення  Вищим господарським судом України постанови за результатами розгляду вищевказаного касаційного подання.

Виконавче провадження було поновлено 24.07.2006 р., державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, про накладення арешту на кошти боржника.

Ухвалою (в порядку Кодексу адміністративного судочинства України) Дзержинського районного суду м. Харкова  від 26.07.2006 р. задоволено клопотання  ВЕП „Держпром” про вжиття заходів по забезпеченню позову в адміністративній справі та заборонено ДВС у Дзержинському районі м. Харкова та іншим ДВС  вчиняти будь-які дії, пов’язані з виконанням наказу Господарського суду Харківської області від 05 травня 2006 року № 29/113-05, а також зобов’язано зняти арешти з грошових коштів, що знаходяться на усіх рахунках ВЕП „Держпром” та відкликати платіжні вимоги про списання коштів з рахунків ВЕП „Держпром” в установах банків.

Постановою №146/8 від 26.07.06р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС Харківської області Семендяєвим О.С. відкрито виконавче провадження з виконання зазначеної ухвали Дзержинського районного суду. Ухвала виконана 26.07.2006р. в примусовому порядку: знято арешти з грошових коштів, що знаходяться на усіх рахунках ВЕП „Держпром”, майна ВЕП “Держпром” та відкликані платіжні вимоги про списання коштів з рахунків ВЕП „Держпром” в установах банків.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05.09.2006р. ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова  від 26.07.2006 р. скасовано. В ухвалі Апеляційного суду Харківської області зазначено, що жодна з передбаченим законом підстав для постановлення ухвали місцевим судом відсутня, при вирішенні питань слід керуватися положеннями господарського процесуального закону.

12.09.2006 р. стягувач звернувся до ДВС в Дзержинському районі із заявою про поновлення виконавчого провадження. А боржник того ж дня звернувся із заявою про зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою від 11.09.2006 року господарським судом Харківської області по справі №35/458-06 зупинено стягнення на підставі наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2006 р. по справі № 29/113-05, який знаходиться на виконанні в державній виконавчій службі у Дзержинському районі м. Харкова.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. ухвала від 11.09.2006 року господарського суду Харківської області по справі №35/458-06 скасована. Залишено без задоволення заяву ВЕП “Держпром” про зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2006 р. по справі № 29/113-05. У вказаній постанові колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  зазначила, що, вичерпавши законні заходи апеляційного та касаційного оскарження рішення по справі №29/113-05,  ВЕП “Держпром” своїми діями має на меті перешкодити здійсненню правосуддя та умисно ухиляється від виконання судового рішення.

Постановою державного виконавця від 20.10.2006 р. накладено арешт на грошові кошти боржника в установах банків в сумі 1737636,40 грн.

Ухвалою (в порядку Кодексу адміністративного судочинства України) Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2006 р. із резолютивною частиною, ідентичною за змістом скасованій раніше ухвалі того ж суду, задоволено клопотання працівника ВЕП «Держпром» про вжиття заходів по забезпеченню позову та заборонено державній виконавчій службі у Дзержинському районі м. Харкова та іншим ДВС вчиняти будь-які дії, пов’язані з виконанням наказу Господарського суду Харківської області від 05 травня 2006 року № 29/113-05, а також зобов’язано зняти арешти з грошових коштів, що знаходяться на усіх рахунках ВЕП „Держпром” та відкликати платіжні вимоги про списання коштів з рахунків ВЕП „Держпром” в установах банків.

З’ясувавши вищевказані обставини справи, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано дійшов висновку про можливість і необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки  невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити або зробити неможливим виконання вказаного рішення.

Отже колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга – без задоволення з наступних підстав.


Як зазначено вище, рішення від 27.02.06 господарського суду Харківської області у даній справі набрало законної сили 26.04.06 і згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України є обов’язковим до виконання на всій території України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що  кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов’язані користуватися своїми правами добросовісно, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (зокрема, з ухвал Дзержинського районного суду м.Харкова від 26.07.06 та 25.10.06, з ухвали від 11.09.06 господарського суду Харківської області, прийнятих на підставі  відповідних клопотань ВЕП «Держпром» та його працівника), перший відповідач у справі (боржник за виконавчим провадженням по виконанню судового рішення від 27.02.06), зловживає своїми процесуальними правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України. Дана обставина фактично унеможливлює виконання судового рішення  в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (на який посилається перший відповідач в апеляційній скарзі), оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали виконавче провадження у даній справі не поновлено.

Отже місцевим господарським судом правомірно, з урахуванням системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України в цілому - і, зокрема, його розділів  Х - ХІV  -  застосовано статтю 66 даного кодексу щодо вжиття заходів до забезпечення позову  на стадії виконання судового рішення.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що виконавче провадження не є стадією провадження у справі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до практики Європейського суду, судовий розгляд та виконання судового рішення розглядаються як одна складова частина судового процесу.

Не відповідає дійсності і твердження заявника апеляційної скарги стосовно того, що в оскаржуваній ухвалі  не викладено мотивів її винесення. Як вбачається з тексту даної ухвали, суд першої інстанції - з посиланням на встановлені ним фактичні обставини справи а саме, на факт створення першим відповідачем (боржником) перешкод у здійсненні обов’язкового (згідно з вищенаведеною нормою Конституції України)  виконання  судового рішення – наклав арешт на грошові кошти боржника до відкриття виконавчого провадження.

Оскаржуваною ухвалою зобов’язано  стягувача та боржника після поновлення виконавчого провадження повідомити про це господарський суд Харківської області з метою скасування заходів по забезпеченню позову. Зі змісту даного пункту ухвали вбачається, що поновлення виконавчого провадження, а отже – здійснення державною виконавчою службою відповідних дій в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» - є підставою для скасування арешту, накладеного господарським судом на кошти відповідача в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не вийшов за межі своєї компетенції (як  стверджує заявник апеляційної скарги), а діяв у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.

На думку заявника апеляційної скарги, безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали є те, що вона винесена за відсутності представника ВЕП «Держпром» (боржника),  не повідомленого належним чином про дату судового засідання 25.10.06. Так, у доповненні до апеляційної скарги ВЕП «Держпром» вказує на те, що ухвала господарського суду про призначення справи до розгляду на вищевказану дату була відправлена боржнику 27.10.06, тобто через два дні після судового засідання.

Проте, як вбачається зі штампу канцелярії господарського суду Харківської області на зворотній стороні ухвали від 16.10.06, якою розгляд справи відкладено на 25.10.06, копію вказаної ухвали направлено сторонам у справі 19.10.06 – в межах строків, встановлених статтею 87 Господарського процесуального кодексу України.

27.10.06 сторонам було направлено копії ухвали від 25.10.06 (про що також є відповідна відмітка на зворотній стороні оригіналу ухвали). Отже надана заявником апеляційної скарги  ксерокопія конверту з датою відправлення 27.10.06 не є доказом того, що в цьому конверті було відправлено саме ухвалу від 16.10.06, а не від 25.10.06.

Тому колегія суддів вважає, що ВЕП «Держпром» був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання 25.10.06, а тому не вбачає підстав для застосування пункту 2 частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Отже колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дослідивши всі обставини справи,  дійшла  висновку, що відповідач продовжує зловживати правом з метою ухилення від свого конституційного обов’язку щодо виконання судового рішення.

За таких обставин у стягувача дійсно були підстави для звернення до господарського суду за захистом своїх порушених законних прав та інтересів.

Колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги не дотримано вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного та з  огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі ВЕП «Держпром» аргументи не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження,  колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу господарського суду має бути залишено без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись статтями 33, 43, 66, 99, 101, 103,105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:


Ухвалу господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2006 р. у справі №29/113-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення..


         Головуючий суддя                                                                      


                                 Судді                                                                      


                                                                                                                 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація