Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2006 р. Справа № 38/239-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників:
1-го позивача - не прибув
2-го позивача -ОСОБА_7
3-го позивача - не прибув
4-го позивача - не прибув
5-го позивача - не прибув
1-го відповідача - ОСОБА_6.
2-го відповідача -не прибув
3-ої особи - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача вх. НОМЕР_1 на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.06 по справі № 38/239-06
за позовом 1. СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків
2. СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків;
3. СПД ФО ОСОБА_3, м. Харків;
4. СПД ФО ОСОБА_4, м. Харків;
5. СПД ФО ОСОБА_5, м. Харків
до 1. СПД ФО ОСОБА_6, м. Харків
2. Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів", м. Харків
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна біржа "Гермес", м. Харків
про визнання права власності та визнання угоди недійсною, -
встановила:
Позивачі звернулись до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання за ними права власності на ліфт, що находиться у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за НОМЕР_2 Управлінням Харківського відділення Держгіртехнагляду та визнати недійсним договір купівлі - продажу НОМЕР_3, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_6 та Відкритим акціонерним товариством “Харківський завод тракторних двигунів” за результатами аукціонних торгів на ТОВ “Універсальна біржа “Гермес”.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2006 року по справі № 38/239-06 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю. Визнано за суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 право власності на ліфт, що знаходиться у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1., зареєстрований за НОМЕР_2Управлінням Харківського відділення Держгіртехнагляду. Визнано недійсним договір купівлі - продажу НОМЕР_3, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_6 та ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” за результатами аукціонних торгів на ТОВ “Універсальна біржа “Гермес”.
1-й відповідач, суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_6, з рішенням господарського суду Харківської області не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що при винесенні рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. У доповненні до апеляційної скарги зазначив, що позивачі придбали не цілісний майновий комплекс, в який би входило все майно, що знаходиться у даному приміщенні, а лише нежитлове приміщення. Вважає, що вказане у договорі купівлі-продажу нерухоме майно по АДРЕСА_1 не відповідає поняттю цілісного майнового комплексу, а тому ліфт не може належати на праві власності позивачам. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області в повному обсязі та постановити нове рішення, яким визнати право власності на придбаний ліфт інв. НОМЕР_3 згідно договору купівлі-продажу НОМЕР_7 від 13.04.2006 р. за СПД ФО ОСОБА_6., а також просить зобов'язати позивачів забезпечити доступ для демонтажу вищезазначеного майна.
Позивачі у відзиві на апеляційну скаргу зазначили, що згодні з рішенням господарського суду першої інстанції, вважають його цілком обґрунтованим та законним. Звертають увагу суду на те, що другий відповідач не мав права продавати за оспорюваною угодою першому відповідачу ліфт, що знаходиться в належній позивачам будівлі, оскільки останній є приналежністю будівлі, вважають, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи і в рішенні немає ніяких порушень матеріального чи процесуального права, настоюють на правомірності рішення, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також представник 2-го позивача надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, на підтвердження права власності на спірний ліфт, в якому вважає за необхідне надати суду копію технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1, що відображає склад інженерного обладнання будинку на момент здійснення купівлі-продажу між позивачами та попереднім власником будинку -ТОВ «Лінк»та звіт про оцінку зазначеного будинку.
В судове засідання 1, 3, 4, 5-й позивачі, 2-й відповідач та 3-тя особа не прибули, при причини неприбуття в судове засідання суд не повідомили, на адресу суду повернулася ухвала від 03.10.06 р. про відкладення розгляду справи від 5-го позивача з відміткою на конверті «за спливом часу зберігання».
Колегія суддів вважає, що неявка 1, 3, 4, 5-го позивачів, 2-го відповідача та 3-ї особи не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника 2-го позивача та1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд Харківської області виходив з того , що позивачі є власниками нежитлової будівлі літ. Д -1, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Ліфт є приналежністю головної речі -нежитлової будівлі, доля якої слідує долі головної речі. Придбавши у власність нежитлову будівлю позивачі придбали у власність і ліфт як її приналежність.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком виходячи із наступного.
У відповідності до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.05.2003 р., в спільну часткову власність позивачів перейшла від ТОВ «Виробничого торгівельного підприємства «Лінк» нежитлова будівля літ. Д -1 загальною площею 2672 кв. м, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Згідно Технічного паспорту на виробничий будинок Харківського міського бюро технічної інвентаризації від 07.06.2002 р. та плану вказана будівля перебуває у частковій власності і являє собою цех, що складається з низки приміщень та двох поверхів.
У вказаному договорі купівлі-продажу не міститься будь-яких посилань щодо елементів конструктивної та інженерної інфраструктури.
Згідно наданих позивачами до позовної заяви єксплікації в загальну площу входить ( т.1, а. с. 30) по 1-му поверху за № 7 ліфт площею 4.6 кв. м. В ксерокопії, яка завірена у встановленому порядку суддею Жельне С.Ч., характеристики будинку, господарських будівель та споруд ( т. 1 а. с. 23) в розділі інженерне обладнання в колонці 15 «ліфт»останній не зазначений. Тому, наданий в засідання апеляційної інстанції оригінал характеристики будинку, господарських будівель та споруд та відтворена з нього ксерокопія, в яких в колонці 15 «ліфт» зазначено «да»не можуть слугувати належним доказом того, що запис про наявність ліфту була наявна на момент придбання нежитлового приміщення.
Не може бути підтвердженням права власності на спірний ліфт посилання представника позивача ОСОБА_2 на договір НОМЕР_5 ( т. 1 а. с. 94) укладеним між АТ «Гідроапаратура», що є орендарем будинку та ТОВ «Ліфтремонт»оскільки в зазначеному договорі відсутні будь-які індивідуальні характеристики ліфту, та не зазначено, що роботи проведені саме по спірному ліфту.
Тобто, як свідчать матеріали справи, позивачі по даній справі придбали не цілісний майновий комплекс, в який би входило все майно що знаходяться в даному приміщенні, а лише нежитлове приміщення.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», цілісний майновий комплекс -господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якому він розташований, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
Поняття цілісного майнового комплексу підприємства також визначене в постанові КМУ «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні положення оцінки майна і майнових прав»№ 1440 від 9 жовтня 2003 року: «цілісний майновий комплекс -підприємство, а також його структурний підрозділ (цех, виробництво, ділянка і ін.), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності».
Завершений цикл виробництва продукції передбачає наявність окрім основних засобів ще і оборотних -матеріалів, сировини, засобів, які в комплексі повинні забезпечувати виробництво продукції (робіт, послуг).
Вказане в договорі купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 не відповідають вказаному поняттю цілісного майнового комплексу, тим самим ліфт не може належати на праві власності позивачам.
При корпоратизації ГП ХЗТД у ВАТ «ХЗТД»даний ліфт був переданий у власність ВАТ «ХЗТД», (відомість розрахунку вартості машин, устаткування, транспортних засобів і інших основних фондів, на 01.06.1994 р.).
Вантажопасажирський ліфт інвентарний НОМЕР_6 обліковувався ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів» в бухгалтерському обліку в 3-й групі основних фондів на 104 рахунку «машини та обладнання»( т.1 а. с. 42), про що свідчить інвентаризаційний опис основних засобів.
Відповідно до приписів статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару належить його власнику.
Власником, ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів», було виставлено на аукціон майно лот НОМЕР_9 Ліфт вантажопасажирський, інв. НОМЕР_3. При проведенні аукціонних торгів на універсальній біржі «Гермес»13.04.2006 р. СПД-ФО ОСОБА_6. було придбано вантажнопасажирський ліфт інв. НОМЕР_3. В результаті торгів, між першим і другим відповідачем був укладений договір купівлі продажу НОМЕР_7 був складений акт прийому-передачі вищезгаданого устаткування з вказівкою терміну демонтажу устаткування. Згідно даного акту місцезнаходження придбаного устаткування знаходиться в приміщенні АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачам ( т. 1 а. с. 21).
За таких підстав, позивач не доказав, що ліфт ним придбаний разом з нежитловим приміщенням, тому, позовні вимоги не обґрунтовані, документально не підтверджені і задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального права, через що рішення від 28.07.2006 року підлягає скасуванню.
Керуючись пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 ч.1, ч. 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.07.06 р. по справі № 38/239-06 скасувати.
В позові відмовити.
Головуючий суддя
Судді