ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2006 р. Справа № 19/4474-А
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Гордилюка В.М. - представника за довіреністю №26 від 31.12.2005р.,
від відповідача: Шостак С.В. - представника за довіреністю №1068/1 від 29.03.2006р.,
від третьої особи: не з'явився,
прокурора відділу представництва громадян та держави в судах прокуратури Житомирської області Сидоренка О.П., посвідчення №45 від 27.05.2004р.
розглянувши апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства
"Алко Інвест Україна" (м.Хмельницький) - Гордилюка Володимира Михайловича
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "29" серпня 2006 р. у справі № 19/4474-А (суддя Розізнана І.В.)
за позовом Дочірнього підприємства "Алко Інвест Україна", м.Хмельницький
до Кабінету Міністрів України, м.Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні позивача - Немирівської міської ради, м.Немирів Вінницької області,
а також за участю Прокуратури Хмельницької області, яка вступила у справу
для представництва інтересів держави
про спонукання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Хмельницької області від 29.08.2006р. у справі №19/4474-А відмовлено в позові Дочірнього підприємства "Алко Інвест Україна" (м.Хмельницький) до Кабінету Міністрів України (м.Київ), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Немирівської міської ради (м.Немирів Вінницької області), а також за участю прокуратури Хмельницької області, яка вступила у справу для представництва інтересів держави, про спонукання відповідача надати погодження на продаж Немирівською міською радою у власність позивачу земельних ділянок несільськогосподарського призначення загальною площею 9,8315 га, що розташовані в межах м.Немирів Вінницької області, на яких знаходяться належні позивачу на праві власності об'єкти нерухомого майна, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності.
Вважаючи, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ДП "Алко Інвест Україна".
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає наступне:
- суд першої інстанції в своїй постанові в якості основного і єдиного мотиву відмови у задоволенні позову, з посиланням на ст.ст.6 і 19 Конституції України, зазначив те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання Кабінету Міністрів України надати погодження на продаж Немирівською міською радою у власність позивачу земельних ділянок призведе до втручання суду у компетенцію Кабінету Міністрів України щодо прийняття ним відповідного рішення, що не узгоджується з приписами Конституції України, однак, такий висновок суду порушує вимоги ч.3 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України, в пункті 2 якої зазначено, що предметом адміністративного позову може бути вимога про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії й саме таку вимогу ставив позивач, звертаючись з даним позовом до суду. Формулювання статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість розгляду адміністративними судами позовів до суб'єктів владних повноважень (якими є як органи виконавчої, так і органи законодавчої влади) і при наявності підстав надає судам можливість приймати рішення про задоволення таких позовів, а тому, не вважається втручанням в компетенцію виконавчої чи законодавчої влади, якщо рішення, дії чи бездіяльність такого суб'єкта владних повноважень суперечать чинному законодавству України. До того ж, судом не взято до уваги, що порушення Кабінетом Міністрів України вимог чинного законодавства під час здійснення ним своїх повноважень не може обмежувати права суб'єктів правовідносин на судовий захист;
- за змістом ст.82 Земельного кодексу України позивач є іноземною юридичною особою, яка може набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення, зокрема, у межах населених пунктів, у разі придбання об'єктів нерухомого майна, і, у відповідності до ч.2 ст.129 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад іноземним юридичним особам здійснюється відповідними радами в особливому порядку - за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Наведене свідчить про незаконність відмови Кабінету Міністрів України у наданні згоди на продаж Немирівською міською радою земельних ділянок позивачу, а суд першої інстанції, не взявши до уваги цю обставину, в свою чергу, порушив ст.82 Земельного кодексу України;
- під час судового розгляду справи обов'язок доказування правомірності своїх дій і неправомірності дій відповідача суд першої інстанції фактично поклав на позивача, не зваживши на те, що згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі, якщо відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень заперечує проти адміністративного позову, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача;
- відповідач не вказав, на яких правових нормах ґрунтується його твердження про те, що позивач не є іноземною юридичною особою, голослівно наголосивши лише на тому, що він так вважає, і не спростував доказів позивача щодо того, що відповідно до вимог Господарського кодексу України позивач є іноземною юридичною особою, а суд першої інстанції в процесі судового розгляду справи не з'ясував, ким, в розумінні ст.82 Земельного кодексу України (як єдиної статті Земельного кодексу України, яка регулює питання набуття права власності на землю юридичними особами), є позивач;
- можливість набуття іноземною юридичною особою права власності на землю в Україні, і це не враховано судом, підтверджено також постановою Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", в пункті 18 якої визначено, що іноземні юридичні особи та спільні підприємства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставах, передбачених ч.ч.2,3 ст.82 Земельного кодексу України.
Перший заступник прокурора Хмельницької області у письмових запереченнях за №05-1003-06 від 25.10.2006р. на апеляційну скаргу з доводами останньої не погоджується, вважаючи їх необґрунтованими й безпідставними. Просить постанову суду першої інстанції від 29.08.2006р. у даній справі залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою її скасування - без задоволення.
Житомирське обласне управління юстиції, діючи від імені Кабінету Міністрів України на підставі довіреності №29-32/522 від 16.08.2006р. (а.с.108), надало письмові заперечення №4020/12 від 17.11.2006р. на апеляційну скаргу (а.с.106-108), де зазначено, що суд першої інстанції, відмовивши в позові, прийняв правильне рішення, оскільки він не вправі давати оцінку правомірності дій Кабінету Міністрів України.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Немирівською міською радою - заперечень на апеляційну скаргу не надано.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені у ній доводи. Просить постанову господарського суду Хмельницької області від 29.08.2006р. у даній справі скасувати як необґрунтовану й незаконну та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.
Представник Житомирського обласного управління юстиції заперечила проти апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає, що позивачем не доведено правових підстав для задоволення його позовних вимог. Просить оскаржену постанову суду першої інстанції залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу - без задоволення.
Прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах України прокуратури Житомирської області заперечив проти апеляційної скарги, вважаючи прийняту судом першої інстанції постанову законною та обґрунтованою. Просить оскаржену постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Зважаючи на ту обставину, що про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги третю особу було повідомлено належним чином, про що свідчить отримане 17.10.2006р. уповноваженою особою Немирівської міської ради повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.100), враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, ст.193 цього ж Кодексу, яка встановлює, що подання заперечень на апеляційну скаргу є правом, а не обов'язком особи, колегія суддів визнала можливим здійснювати судовий розгляд справи за відсутності заперечень третьої особи на апеляційну скаргу, а також без участі її повноважного представника.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, а також прокурора, розглянувши та обговоривши доводи представника позивача, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга, подана представником позивача, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Як визначено ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Суб'єктами земельних відносин, відповідно до ч.2 ст.2 Земельного кодексу України, є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2006р. Дочірнє підприємство "Алко Інвест Україна" (м.Хмельницький) звернулось до Кабінету Міністрів України з заявою за №076/06/АІУ від 11.04.2006р. (а.с.6), в якій, посилаючись на норми ст.ст.82,129 Земельного кодексу України, просило погодити продаж Немирівською міською радою у власність ДП "Алко Інвест Україна" земельних ділянок несільськогосподарського призначення за наведеним у заяві переліком загальною площею 9,8315га, що розташовані в межах м.Немирів Вінницької області, на яких знаходяться належні зазначеному підприємству на праві власності об'єкти нерухомого майна, що використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності.
Вказана заява була повернена Кабінетом Міністрів України (а.с.8) з посиланням на неврегульованість законодавством питання продажу земельних ділянок юридичним особам України, заснованих іноземними юридичними та фізичними особами.
Однак, Кабінетом Міністрів України не враховано, що Земельний кодекс України від 25.10.2001р. №2768-III виключає право іноземних юридичних осіб на придбання у власність лише земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Як передбачено ж частинами 2 і 3 ст.82 Земельного кодексу України, що іноземні юридичні особи, спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.129 Земельного кодексу України).
З Статуту Дочірнього підприємства "Алко Інвест Україна" (копія якого знаходиться в матеріалах справи, а.с.9-46) вбачається, що вказане підприємство є юридичною особою, власником якої є компанія "Breyfield Trust Reg", зареєстрована і діюча у відповідності до законодавства Ліхтенштейну, адміністративна контора якої знаходиться в Князівстві Ліхтенштейн за адресою: Josef Rheinbergerstrasse, 6 Merkurhaus FL-9490 Vaduz, Liechtenstein.
Згідно з розділом 1 Статуту ДП "Алко Інвест Україна" створене та діє у відповідності із Законами України "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування".
Статутний фонд ДП "Алко Інвест Україна" сформований за рахунок внесків його власника.
Відповідно до ч.1 ст.117 Господарського кодексу України, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб є іноземним підприємством.
Таким чином, на ДП "Алко Інвест Україна" поширюється дія ст.ст.82,129 Земельного кодексу України.
17.07.2006р. Дочірнє підприємство "Алко Інвест Україна" звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом про зобов'язання Кабінету Міністрів України надати погодження на продаж Немирівською міською радою у власність цьому підприємству земельних ділянок несільськогосподарського призначення загальною площею 9,8315га, що розташовані в межах м.Немирів Вінницької області, на яких знаходяться належні підприємству на праві власності об'єкти нерухомого майна, що використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності.
Позов ДП "Алко Інвест Україна" мотивований тим, що відмова відповідача у погодженні продажу земельних ділянок суперечить вимогам Конституції України, ч.2 ст.82, ч.2 ст.129 Земельного кодексу України та порушує законне право позивача на придбання земельних ділянок у власність.
Проте, вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки в чинному законодавстві, що регулює земельні відносини, відсутній обов'язок Кабінету Міністрів України з надання згоди на продаж іноземним юридичним особам земельних ділянок несільськогосподарського призначення в примусовому порядку. Сам же термін "погодження" припускає добровільність вчинення дій суб'єктами земельних відносин.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст.19 Конституції України).
Відмова відповідача у погодженні продажу Немирівською міською радою позивачу у власність земельних ділянок є формою реалізації ним свого права.
Враховуючи, що така відмова письмово зафіксована, вона має бути врахована відповідними органами при розгляді питання щодо надання позивачу земельних ділянок у власність.
Твердження позивача про те, що судом першої інстанції не враховано положення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не заслуговують на увагу та не являються підставою для скасування оскарженої постанови суду, оскільки покладений на відповідача частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, не є беззаперечним свідченням того, що від такого обов'язку звільняється позивач.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не являються підставою для скасування оскарженої постанови, яка прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства "Алко ІнвестУкраїна" (м.Хмельницький) - Гордилюка Володимира Михайловича залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 29 серпня 2006 року у справі №19/4474-А - без змін.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
3. Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук. 7 прим.
1 - позивачу
2 - представнику позивача Гордилюку В.М.
3 - відповідачу
4 - третій особі
5 - прок-ру Хмельницької області
6 - прок-ру Житом.області
7 - в наряд