Справа №11-934\2006р. Категорія : ст. 296 ч. 1 КК

Головуючий у 1 інстанції : Степаненко О.А. Доповідач: Моісеєнко Т.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року грудня 28 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого Безверхого О.М. Суддів Моїсеєнко Т.М., Рунова В.Ю. З участю прокурора Матвієнко Є.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 2 листопада 2006 року яким

ОСОБА_1, раніше судимого:

25.03.1997р. за ст.ст. 145 ч. 1,81 ч. З,

17, 89 ч. 1, 140 ч. 2, 140 ч. З, 42 КК України

до позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців.

Звільнений 20.08.2003 р. умовно-достроково

на 8 місяців 26 днів.

засуджений за ст. 296 ч. 1 КК України до 2 місяців арешту.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину за слідуючих обставин :

16 вересня 2006 року в вечірній час ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилися на літньому майданчику ІНФОРМАЦІЯ_1 на святкуванні дня народження ОСОБА_3. Близько 23 год. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який був серед гостей, виник конфлікт, який вони вирішували за будівлею магазину « Реп'яшок ». Під час сварки зі взаємними образами, ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_2, а останній наніс йому удар кулаком в обличчя.

В цей час до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_1. Побачивши конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_1 скориставшись малозначним приводом та звинувативши ОСОБА_4 в тому, що із за нього він загубив окуляри, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, наніс чисельні удари ногою по тулубу ОСОБА_4, а коли останній впав на землю, сів зверху на тулуб останнього і наніс біля 4 ударів по голові та обличчю ОСОБА_4 при цьому побиття тривало 4- 5 хвилин. ОСОБА_4 вирвався і втік від ОСОБА_1.

В поданій апеляції ОСОБА_1 вважає, що йому призначене занадто суворе покарання, оскільки суд не врахував його щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому, відсутність тяжких наслідків та позитивні характеристики.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за обставин зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, є обгрунтованим і в апеляції не оспорюється.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_1, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Як вбачається із вироку, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, а також враховані обставини, які пом'якшують його покарання, до того ж і ті, на які посилається засуджений.

Тому на думку колегії суддів призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365,366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 2 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.